- •1. Еволюція радянської маркетингової думки
- •2. Концепція управління маркетингом за Котлером
- •3. Сутність сучасної концепції маркетингу
- •9. Маркетингові дослідження в інноваційній діяльності підприємства
- •10. Методи маркетингових досліджень. Кабінетні та польові дослідження
- •11. Етапи процесу розробки новації
- •12 Методи творчого пошуку ідей нового продукту
- •13. Стратегія семикратного пошуку
- •18. Ефективне сегментування за Ломбеном
- •19. Традиційні методи сегментування ринку
- •20. Методи прогнозування попиту на нововведення
- •21. Метод експертних оцінок
- •17. Сумісний аналіз Ламбен
- •22. Етапи проведення експертизи
- •23. Формування маркетингової стратегії
- •24. Споживчі переваги
- •28. Виведення нового товару на ринок
- •29. Аналіз ризиків на етапі розробки і введеня інновацій на ринок
- •36. Етапи вивчення поведінки споживачів
- •37. Підходи до вивчення поведінки споживачів мікроекономічний психологічний
- •40. Чорна скриня споживача
- •41. Чинники внутрішнього впливу на поведінку споживачів
- •42. Модель aida модель очікування цінність Хекхаузена
- •43. Сприйняття товарів новинок за Роджерсом групи споживачів
- •44. Теорія споживчих цінностей Шета Ньюмана і Гросса
- •45. Основні архетипи за Юнгом
- •46. Шкала цінностей м Рокича
17. Сумісний аналіз Ламбен
Серед найсучасніших підходів до перевірки концепцій нового товару слід назвати «сумісний аналіз», на основі якого складаються карти сприйняття нового товару і оцінюється вплив основних характеристик виробу на його вибір на ринку.
Після того, як концепція товару розроблена і керівництво прийняло рішення про його випуск, служба маркетингу повинна організувати роботу для введенню товару на ринок і оцінити обсяг продажу, профіль життєвого циклу товару та ін.
18. Ефективне сегментування за Ломбеном
Також Ламбен підкреслює первинність сегментування по відношенню до позиціонування: "Позиціонування найбільш ефективно, коли йому передує сегментационной аналіз: це вимагає позиціонування в кожному із сегментів, а не збереження єдиної позиції на всьому ринку
19. Традиційні методи сегментування ринку
Логіка традиційної сегментації прямолінійна: якщо ви підпадаєте під певний споживчий профіль, це означає, що ви будете певним чином харчуватися, в певних місцях здійснювати покупки, мати певні (одні і ті ж!) Інтереси і пристрасті. Між тим, очевидно, що зведення вибору споживача до простої залежності від демографічних, поведінкових або вікових параметрів неприпустимо, хоча всі перераховані вище фактори і надають певний вплив на його поведінку.
Простий приклад. Хто візьметься стверджувати, що керівник вищої ланки, що має найдорожчий будинок в престижному районі, не любить відвідувати розпродажу? У деяких випадках це твердження може бути вірним, а в деяких - ні. Ясно одне: тут немає яскраво вираженого профілю. Це показує, що специфічна поведінка споживача, що належить до певного сегменту, не завжди визначається демографічним фактором.
Традиційні методи сегментування розраховані, переважно, на стабільні ринки масової стандартизованої продукції і на не передбачають швидку зміну асортименту випущених виробів, тісну інтеграцію маркетингу з дослідницькими розробками і виробництвом. За сучасних умов як ніколи актуальними придбали системи постійного відстежування змін - у структурі споживчого від попиту й якнайшвидший вдосконалення випущених виробів і технологій їх провадження з урахуванням мінливих запитів споживачів.
20. Методи прогнозування попиту на нововведення
Методика аналізу чи прогнозування попиту на нововведення буде залежати від того, до якого типу нововведень (базисних чи удосконалених) належить продукція, попит на яку слід вивчити. Для поліпшуючих нововведень можливим буде застосування методів аналогій чи екстраполяції, для базисних – моделювання чи експертні оцінки. (см п.12)
Інноваційна продукція дуже різноманітна за формами. Вона може мати натурально-речову форму (наприклад, верстати, товари для населення) або не мати її («ноу-хау», патенти, ліцензії), відрізнятися за призначенням (для виробництва або кінцевого споживання), за видами продукції тощо. Унаслідок цього і попит, і створення інформаційної бази для його формування мають специфіку в кожному конкретному випадку.
21. Метод експертних оцінок
Методи експертних оцінок – це спосіб прогнозування та оцінки майбутніх результатів дій на основі прогнозів фахівців.
При застосуванні методу експертних оцінок проводиться опитування спеціальної групи експертів (5–7 осіб) з метою визначення певних змінних величин, необхідних для оцінки досліджуваного питання. До складу експертів слід включати людей з різними типами мислення – образне і словесно-логічне, що сприяє успішному розв'язанню проблеми.
Залучені експерти можуть висловити свою думку щодо найкращих способів мобілізації резервів, залучення інвестицій, строків досягнення поставлених завдань, критеріїв відбору оптимальних варіантів рішення тощо.
Необхідною умовою ефективного застосування методів експертної оцінки є достатня обізнаність експерта з досліджуваної проблеми, високий рівень ерудиції, здатність його давати чіткі вичерпні відповіді, до того ж експромтом. Крім того, експерт не повинен бути зацікавленим в тому чи іншому варіанті вирішення поставленої перед ним проблеми. Експерти підбираються за ознакою їх формального професійного статусу.
