- •1. Еволюція радянської маркетингової думки
- •2. Концепція управління маркетингом за Котлером
- •3. Сутність сучасної концепції маркетингу
- •9. Маркетингові дослідження в інноваційній діяльності підприємства
- •10. Методи маркетингових досліджень. Кабінетні та польові дослідження
- •11. Етапи процесу розробки новації
- •12 Методи творчого пошуку ідей нового продукту
- •13. Стратегія семикратного пошуку
- •17. Сумісний аналіз Ламбен
- •18. Ефективне сегментування за Ломбеном
- •19. Традиційні методи сегментування ринку
- •20. Методи прогнозування попиту на нововведення
- •21. Метод експертних оцінок
- •22. Етапи проведення експертизи
- •23. Формування маркетингової стратегії
- •24. Споживчі переваги
- •28. Виведення нового товару на ринок
- •29. Аналіз ризиків на етапі розробки і введеня інновацій на ринок
- •36. Етапи вивчення поведінки споживачів
- •37. Підходи до вивчення поведінки споживачів мікроекономічний психологічний
- •40. Чорна скриня споживача
- •41. Чинники внутрішнього впливу на поведінку споживачів
- •42. Модель aida модель очікування цінність Хекхаузена
- •43. Сприйняття товарів новинок за Роджерсом групи споживачів
- •44. Теорія споживчих цінностей Шета Ньюмана і Гросса
- •45. Основні архетипи за Юнгом
- •46. Шкала цінностей м Рокича
9. Маркетингові дослідження в інноваційній діяльності підприємства
Інноваційний маркетинг, на нашу думку, являє собою комплексну систему організації,
управління та аналізу нововведень на основі ринкової інформації та за допомогою засобів маркетингу.
Інноваційний маркетинг – це механізм управління інноваційним процесом і аналіз його результатів на
основі маркетингової інформації та за допомогою засобів маркетингу. На основі даних інноваційного
маркетингу є можливість оперативного коректування завдань маркетингу і всього інноваційного
процесу. Розглядаючи проблемний характер застосування інноваційного маркетингу, необхідно
відзначити, що для вітчизняних підприємств характерною рисою є брак практичного досвіду та
відсутність кваліфікованих кадрів у сфері інновацій та маркетингу, що не забезпечує сучасне
підприємство ефективними результатами маркетингової діяльності. Це веде до обмеження
фінансування маркетингових статей витрат в бюджетах промислових підприємств, що, у свою чергу,
гальмує розвиток маркетингового сектора інноваційного ринку.
10. Методи маркетингових досліджень. Кабінетні та польові дослідження
Кабінетні дослідження — це аналіз даних на основі наявної інформації. Вони пов’язані з отриманням та аналізом вторинних даних. У сучасній практиці кабінетних досліджень використовують такі методи: традиційний аналіз, контент-аналіз, методи кореляційного та регресивного аналізу.
Традиційний аналіз передбачає аналіз суті вторинних даних, який становить ланцюжок логічних м.ркувань (або інтерпретацію змісту документів).
Контент-аналіз — процедура аналізу текстів з метою виявлення понять, суджень, процесів, які зустрічаються в тексті. Контент-аналіз, наприклад, дає змогу в процесі аналізу текстів реклами, звернень, використаних у рекламі товарів-конкурентів, визначити особливості товару, його переваги, на яких робиться акцент, а також цільову аудиторію, якій адресовано це звернення.
Методи кореляційного та регресивного аналізу дають змогу визна- чити щільність зв’язку між результативною ознакою (наприклад попит) і змінними величинами (ціна, дохід витрати на рекламу).
Польові дослідження пов’язані з отриманням та аналізом первинних даних. Основними методами збирання первинної інформації є: опитування, експеримент, спостереження, панель.
Опитування — збирання інформації шляхом задавання запитань респондентам. Опитування може проводитися в усній формі (віч- на-віч), по телефону або поштою
Експеримент — дослідження, під час якого має бути встановлено, як зміна однієї чи кількох незалежних змінних впливає на одну (або кілька) залежних зміннихСпостереження — спосіб отримання інформації, за якого спостерігач не вступає в безпосередній контакт з об’єктом, який спостерігається. Панель — періодичне збирання даних в однієї і тієї самої групи респондентів.
Панель має певні ознаки:
Постійними залишаються тема, предмет досліджень.
Збирання даних проводиться через певні інтервали часу.
Постійною залишаються сукупність об’єктів дослідження.
