- •Тип Самородні елементи. Мінерали-прості речовини
- •Клас Самородні метали та інтерметаліди
- •Основні мінеральні види
- •Умови формування, типові первинні та вторинні асоціації
- •Умови формування, типові первинні та вторинні асоціації
- •Умови формування, типові первинні та вторинні асоціації
- •Умови формування, типові первинні та вторинні асоціації
- •Умови формування, типові первинні та вторинні асоціації
- •Родина самородного вуглецю с
Основні мінеральні види
поліксен |
тетрафероплатина |
Осмірид |
Паладиста платина |
(Pt,Fe) (до 20 ат. % Fe) |
PtFe (37-55 ат. % Fe) |
(Os,Ir) |
(Pt,Pd) |
Назва Платина походить від зменшувального від іспанського "срібло" (plata)
Хімічний склад і структура |
Форми виділення і кристаломорфологія |
Фізичні властивості |
Склад платини може коливатись в широких межах в залежності від вмісту Pt, Pd, Os, Ir, Ru, Rh, Fe, Ni, Cu. Часто спостерігаються домішки Ag, Hg, Sn, Pb, Bi, Sb, As, Te. Різноманітність платиноїдів зумовлена розривом змішуваності багатокомпонентних твердих розчинів при низьких температурах. |
Кристали спостерігаються дуже рідко. Звичайно зерна неправильної форми, прожилки. Часто в розсипищах в вигляді обкатаних зерен та самородків. |
Колір сріблясто-білий до сталево-сірого, блиск металічний. Платина і паладій куються; домішка іридію робить мінерал крихким. Тв. 4-4,5; домішки іридію підвищують твердість до 6-7. Питома вага 11-19 до 22 в (Ir,Pt). Залізиста платина магнітна. |
Діагностика |
Відмінності від інших мінералів |
Значення |
важкий, твердий, кується |
Від заліза відрізняється чистою поверхнею без плівки оксидів та гідроксидів заліза. Від срібла відрізняється високою твердістю. |
Джерело платиноїдів, в основному із мідно-нікелевих руд лікваційного типу |
Умови формування, типові первинні та вторинні асоціації
Основними місцезнаходженнями мінералів платини є:
|
Платиноїди формуються в ході магматичного або постмагматичного процесів. Мінерали на основі Pd переважно гідротермального походження, як і золото. Решта самородних мінералів формуються в унікальних умовах взаємодії магми, гідротермального розчину чи грунтових вод із сильними відновниками:
мінералами (утворення самородного срібла шляхом його відновлення на арсенідах Co, Ni, Fe)
ультраосновними породами при серпентинізації олівіну із утворенням магнетиту (для Fe, (Ni,Fe), Ag, Au)
органічною речовиною (самородне залізо)
в зоні окислення сульфідних тіл (мідь, срібло, золото)
Платиноїди та Au (Ag) не окислюються, тоді як Fe швидко окислюється
Самородне золото -електрум (Au,Ag)
1.1.2.1 Auricupride Cu3Au P m3m 4/m 3 2/m
1.1.2.2 Tetra-auricupride AuCu P 4/mmm 4/m 2/m 2/m
1.1.2.3 Yuanjiangite AuSn P 63/mmc 6/m 2/m 2/m
1.1.3
1.1.3.1 Maldonite Au2Bi F d3m 4/m 3 2/m
1.1.4
1.1.4.1 Anyuiite Au(Pb,Sb)2 I 4/mcm 4/m 2/m 2/m
1.1.4.2 Hunchunite! (Au,Ag)2Pb F d3m 4/m 3 2/m В системі Au-Ag тверді розчини стійкі при температурі вище 200°С, при нижчих температурах стабільні інтерметаліди типу Au3Ag - Ag3Au. При низьких температурах нестабільними є тверді розчини Au-Cu, що веде до появи інтерметалідних мінералів Cu3Au, CuAu, Cu9Au, Cu5Au2, CuAu4
електрум |
кюстеліт |
порпецит |
купроаурит |
(Au,Ag) (до 10-15% Ag) |
Au2Ag3 |
(Au,Pd) |
(Au,Cu) |
Хімічний склад і структура |
Форми виділення і кристаломорфологія |
Фізичні властивості |
Вміст Au - 98-99% або нижче. Головна домішка - Ag. Встановлені високі концентрації Bi, Pt, Cu, Pd, Rh, Ir, Fe, Hg.. |
Плівки, пластини, порошковидні маси, губчасті агрегати, дендрити, пористі маси. Відомі кристали октаедричного, рідко кубічного габітусу. Найбільші самородки 153 кг із розсипища в Чілі, 93,5 кг - з кварцової жили в Новому Південному Уельсі (Австралія). |
Колір яскраво-жовтий до світло-жовтого (при значному вмісті Ag), червонувато- жовтого при значному вмісті Cu), коричневого в порошковидних масах. Блиск металічний, зростає із ростом вмісту Ag. Твердість 2-3. Густина 15-18. |
Діагностика |
Відмінності від інших мінералів |
Значення |
важкий, кується, ріжеться ножем, не окислюється, стійкий до дії кислот |
Від піриту відрізняється більшим блиском і інтенсивністю жовтого кольору, не тьмяніє під впливом азотної чи сірчаної кислоти |
Головне джерело золота |