
- •2. Уживання мякого знака у власне українських і чужомовних словах.
- •3. Чергування у-в,і-й,з-із-зі як засіб милозвучності мови.
- •4. Подвоєння Букв на позначення приголосних в українській мові
- •5. Чергування приголосних при словозміні і словотворенні.
- •6. Правопис найуживаніших префіксів і суфіксів
- •7. Основні правила написання великої літери
- •8. Правопис власних особових назв.
- •9. Правопис та відмінювання власних географічних назв і прикметникових утворень від них.
- •10. Правопис складних слів.
- •11. Особливості написання відмінкових закінчень іменників і та іі відмін.
- •12. Особливості написання відмінкових закінчень іменників ііІі IV відмін.
- •13. Правопис складних іменників разом.
- •14. Правопис складних іменників через дефіс.
- •15. Прикметники твердої і мякої групи, правопис відмінкових закінчення. Написання складних прикметників разом.
- •16. Написання складних прикметників через дефіс.
- •17. Відмінювання і правопис кількісних числівників.
- •18. Відмінювання і правопис дробових і складених числівників.
- •19. Написання особових закінчень дієслів і та іі дієвідмін.
- •20. Написання прислівників разом
- •21. Написання прислівників через дефіс.
- •22. Написання прийменників і сполучників.
- •23. Правопис часток.
- •24. Написання не,ні з різними частинами мови.
- •25. Основи пунктуації. Розділові знаки у кінці речення.
- •26. Тире між підметом і присудком.
- •29.Розділові знаки при однорідних прикладках.
- •30. Розділові знаки при відокремлених узгоджених і неузгоджених означеннях.
- •31. Розділові знаки при відокремлених узгоджених і неузгоджених прикладках.
- •32. Розділові знаки при відокремлених обставинах.
- •33. Розділові знаки при уточнювальних,пояснювальних,приєднувальних словах.
- •34. Розділові знаки при звертанні.
- •35. Кома,тире,дужки при вставних і встановлених конструкціях.
- •36. Кома перед словами як,мов,наче,ніби
- •37. Розділові знаки у складносурядному реченні.
- •38. Розділові знаки у складнопідрядному реченні.
- •39. Кома, крапка з комою у безсполучниковому реченні.
- •40. Двокрапка у безсполучниковому реченні.
- •41. Тире у безсполучниковому реченні.
- •42. Розділові знаки при прямій мові та цитатах.
6. Правопис найуживаніших префіксів і суфіксів
1. Правопис префіксів
1. З- (ІЗ-, ЗІ-). Префікс з- перед глухими приголосними к, п, т, ф, х переходить у с-: сказати, спалахнути, схил. Перед усіма іншими приголосними пишемо з- (іноді із-): збавити, звести, зжитися.
Префікс з- виступає переважно в словах, корінь яких починається голосним звуком або сполученням приголосного й голосного: зекономити, зігнорувати, зорієнтуватися, зумовити; згаслий, з’єднувати.
2. БЕЗ-, РОЗ-, ЧЕРЕЗ- та ін. У префіксах без-, від- (од), між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, пред-, роз-, через- кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється: безкорисливий, відкриттям, відстань, міжконтинентальний, міжпланетний.
3. ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-. Слід розрізняти префікси пре- і при-: префікс пре- вживаємо переважно в якісних прикметниках і числівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, прекрасний, премудрий.
Префікс при- вживаємо в іменниках та прикметниках, утворених внаслідок поєднання іменників із прийменниками: пригірок, приярок; прибережний, прикордонний.
Префікс прі- вживаємо тільки в словах прізвисько, прізвище, прірва.
4. АРХІ-. У всіх іменниках і прикметниках вживаємо префікс архі-: архідиякон, архієпископ, архієрей.
2. Суфікси:
1. –ИК, -НИК та ін. Суфікси -ик, -ник, -івник, -чик (-щик) пишемо з і: братик, вузлик, передовик; гірник.
2. -ИВ-(О). Суфікс -ив-(о), що вживається для вираження збірних, понять, які означають матеріал або продукт праці, пишемо тільки з и: вариво, добриво, куриво.
3. -АЛЬНИК, -ИЛЬНИК та ин. У суфіксах -альник, -ильник, -ільник, -альність після л перед н завжди пишемо ь: постачальник, уболівальник, фрезерувальник; волочильник.
4. -АЛЬ, -ЕНЬ, -ЕЦЬ та ин. Кінцевий приголосний у суфіксах -аль, -ень, -ець (-єць), -ість, -тель завжди м’який, а тому всі слова з цими суфіксами пишемо з ь: коваль, скрипаль; велетень; українець, мовознавець, переможець;
7. Основні правила написання великої літери
З великої літери пишуться:
1. Перше слово, яким починається речення після крапки, трьох крапок, знака оклику, знака питання, що стоять у кінці попереднього речення: Ой яка чудова українська мова!
2. З великої букви пишуться ремарки, які вказуюсь на ставлення слухачів до якоїсь особи, інші ремарки, %) стоять після закінченого речення: Мова — категорія Загальнонародна, вона характеризує відмінності народів, а не суспільних класів.
Велика буква у власних назвах:
1. З великої букви пишуться індивідуальні імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей, назви дійових осіб байок, казок, драматичних творів. У подвійних (потрійних і т. д.) іменах і прізвищах з великої букви пишеться кожне слово (окремо або через дефіс): Іван Якович Франко, Артем (Федір Андрійович Сергєєв), Щука і Рак, Івасик-Телесик, Дід Мороз, Вернигора, Квітка-Основ’яненко, Вольфґанґ-Амадей, Вільгельм Фрідріх Гегель.
2. В арабських, тюркських та інших східних назвах осіб з великої букви пишеться початкова частка Ібн: Ібн Сіна, Ібн Русте.
3. Усі частини корейських, в’єтнамських, бірманських, індонезійських, японських прізвищ та імен пишуться окремо і з великої букви: Кім Ір Сен.
5. З великої букви пишуться індивідуальні міфологічні та релігійні найменування: Прометей, Молох, Перун, Зевс, Венера, Магомет, Будда.
6. З великої букви пишуться умовні власні імена в договорах і актах: Договірні Сторони, Уряд, Надзвичайний і Повноважний Посол, Автор.
7. З великої букви пишуться присвійні прикметники, якщо вони виражають індивідуальну належність людині: Вірин, Галин, Олексіїв, Петренків.
8. З великої букви пишуться клички тварин: Рябко, Мурка, Каштан, Гнідий, Лиса, Ряба.
9. З великої літери пишуться неофіційні назви держав, міст, одиниць територіального поділу інших географічних об’єктів: Волинь, Закарпаття, Київщина, Підмосков’я, Полісся, Російська Федерація, Славутич (Дніпро), Лівобережна Україна.
10. У назвах міністерств та їх головних управлінь, а також у повних найменуваннях інших центральних установ і організацій з великої букви пишеться тільки перше слово: Академія наук України, Державний банк України, Міністерство освіти та науки України.