- •Перелік теоретичних питань менеджмент персоналу.
- •1. Розмежувати завдання лінійних керівників і служби персоналу в менеджменті персоналу. Навести посадові обов'язки і відповідальність лінійних керівників у галузі менеджменту персоналу.
- •2. Навести порівняльну характеристику основних форм післядипломного навчання працівників. Описати чинники, які потрібно враховувати під час розроблення навчальних програм для керівників.
- •3. Розкрити процедуру розроблення внутрішньоорганізаційних документів, які регулюють порядок використання робочого часу.
- •4. Охарактеризувати послідовність формування резерву на заміщення вакантних посад керівників. Дати характеристику основним напрямам роботи з резервом.
- •5. Розкрити економічне та соціальне значення плинності персоналу. Охарактеризувати заходи щодо зниження плинності персоналу в організації.
- •6. Розкрити методи і показники оцінювання ефективності програм підготовки та підвищення кваліфікації в організації.
- •7. Розкрити завдання менеджменту персоналу, вирішення яких ґрунтується на використанні норм праці.
- •8. Охарактеризувати зміст документів, які регламентують діяльність посадових осіб в організації.
- •9. Навести порівняльну характеристику джерел поповнення та оновлення персоналу організації. Сформулювати критерії вибору джерел для заповнення ключових посад в організації.
- •10. Розкрити сутність компенсаційного пакета. Охарактеризувати фактори, які визначають його зміст і структуру.
- •11. Навести характеристику документів, які входять до номенклатури справ з кадрового діловодства. Визначити посадових осіб в організації, які несуть відповідальність за їх належне оформлення.
- •12.Навести порівняльну характеристику методів і описати процедуру оцінювання персоналу під час зарахування до кадрового резерву та визначення потреби у професійному навчанні й підвищенні кваліфікації.
- •14. Охарактеризувати умови ефективного використання гнучких режимів праці. Навести внутрішньоорганізаційні документи, які регламентують режими праці та відпочинку.
- •15.Охарактеризувати процедуру оцінювання персоналу. Навести напрями використання результатів оцінюванням персоналу.
- •16. Дати порівняльну характеристику технологіям лізингу і аутстафінгу в упр персон.
- •17. Розкрити призначення, зміст і процедуру розроблення правил внутрішнього трудового розпорядку.
- •18.Охарактеризувати чинники і засоби диференціації заробітної плати працівників.
- •19. Охарактеризувати процеси руху персоналу в організації.
- •20.Розкрити взаємозв'язок між економічною, соціальною та організаційною складовими ефективності менеджменту персоналу. Навести показники оцінювання ефективності менеджменту персоналу.
- •Охарактеризувати залежність політики менеджменту персоналу від типу генеральної стратегії організації. Навести приклади.
- •Розкрити варіанти пристосування персоналу до економічних змін в організації. Навести приклади.
- •Охарактеризувати процес професійного підбору персоналу.
- •Навести порівняльну характеристику методів вирішення трудових конфліктів у колективах. ?
- •25. Розкрити завдання менеджменту персоналу, вирішення яких ґрунтується на використанні норм праці.
- •26. Охарактеризувати послідовність формування резерву на заміщення вакантних посад керівників.
- •27. Розкрити економічне та соціальне значення плинності персоналу. Охарактеризувати заходи щодо зниження плинності персоналу в організації.
- •28. Назвати документи, які використовуються для обліку особового складу організації. Навести структуру особової справи працівника.
- •29. Охарактеризувати методи і процедуру визначення потреб організації у персоналі.
- •30. Навести порівняльну характеристику основних форм післядипломного навчання працівників. Описати чинники, які потрібно враховувати під час розроблення навчальних програм для керівників.
- •31.Навести порівняльний аналіз методів оцінювання персоналу під час вирішення різних завдань у галузі менеджменту персоналу.
- •32.Розкрити сутність соціального пакета. Охарактеризувати фактори, які визначають його зміст і структуру.
- •33. Охарактеризувати методи підбору персоналу на вакантні посади. Навести приклади.
- •34. Розкрити зміст основних схем участі персоналу в прибутках організації.
- •35.Розкрити соціально-економічні наслідки зменшення плинності персоналу в організації.
- •36. Розкрити сутність і складові корпоративної культури.
- •37. Розкрити сутність, види та завдання політики менеджменту персоналу. Навести приклади.
- •Навести та прокоментувати формули розрахунку показників обороту, плинності та стабільності персоналу. Визначити завдання менеджменту персоналу, вирішення яких ґрунтується на їхньому аналізі.
- •39. Розкрити сутність управління персоналом на основі компетенцій.
- •Описати процес аналізу ефективності використання робочого часу працівників. Назвати управлінські рішення, які ухвалюються за його результатами.
37. Розкрити сутність, види та завдання політики менеджменту персоналу. Навести приклади.
Політика менеджменту персоналу є комплекс концептуальних засад роботи з персоналом, послідовне дотримання яких сприяє забезпеченню організації конкурентоспроможним персоналом. Через політику менеджменту персоналу організації реалізуються цілі та завдання стратегії організації.
Важливими складовими політики менеджменту персоналу є такі: політика зайнятості; політика трудових доходів; соціальна політика організації.
основні завдання:
вивчення здібностей працівників, їх професійного та посадового переміщення, застосування цілеспрямованої підготовки персоналу, його розвитку;
активізації роботи кадрових служб з питань стабілізації трудового колективу;
переходу від переважно адміністративних методів управління персоналом до економічних, соціальних і соціально-психологічних;
залучення працівників до управління виробництвом.
Політику менеджменту персоналу можна класифікувати за двома ознаками:
1) за рівнем усвідомлення тих правил і норм, які лежать в основі кадрових заходів, та безпосереднього впливу апарату управління (пасивна, реактивна, превентивна, активна);
2) орієнтацією на власний або зовнішній персонал, тобто ступінь відкритості стосовно зовнішнього середовища для формування кадрового складу (відкрита, закрита).
Так в фірмі IBM до принципів політики менеджменту персоналу відносяться: сильні переконання, цінності, культура; повага до особистості; довічна зайнятість; найм персоналу високого класу; можливості кар”єри; тривала підготовка; єдиний статус; система атестацій та співбесід; система рівнів і зарплати; холістичний підхід до працівників; участь персоналу в управлінні; максимальна відповідальність;тд.
Компанія «Швидко» провадить активну кадрову політику. Кадрова політика націлена на:
Завчасне якісне планування персоналу відповідно потреб компанії.
Пошук та ефективний відбір кандидатів з метою своєчасного забезпечення вакантних місць спеціалістами відповідної кваліфікації.
Швидке та ефективне проходження новими спеціалістами випробувального терміну, адаптація.
Регулярне та поступове підвищення професійного рівня працівників шляхом запровадження програм навчання.
Підвищення продуктивності праці шляхом запровадження мотиваційних програм.
Виявлення найбільш перспективних та цінних працівників з метою їх подальшого розвитку, просунення та утримання в компанії.
Створення позитивного клімату.
К 37
Пасивна політика: проявляється тоді, коли організація не має чітко вираженої програми дій стосовно персоналу; коли керівництво, працюючи в режимі екстреного реагування, прагне загасити конфлікт будь-якими засобами без спроб зрозуміти причини та можливі наслідки; коли немає прогнозу кадрових потреб, оцінювання праці та персоналу, а також діагностики кадрової ситуації в цілому.
Реактивна політика: здійснюється контроль за симптомами негативного стану в роботі з персоналом, причинами розвитку кризи: виникнення конфліктних ситуацій, відсутність достатньо кваліфікованої робочої сили й мотивації до високопродуктивної праці. У руслі такої політики керівництво організацій здійснює заходи щодо локалізації кризи, виявляє причини, що призвели до виникнення кадрових проблем.
Превентивна політика: виникає тоді, коли керівництво організації має обґрунтовані прогнози розвитку ситуації, проте не має засобів для впливу на неї.
Активна політика: використовується керівництвом, яке має не тільки прогноз, але й засоби впливу на ситуацію, а кадрова служба здатна розробляти антикризові кадрові програми відповідно до параметрів внутр та зовн ситуації.
Відкриту політику застосовують молоді організації, які ведуть, як правило, агресивну політику завоювання ринку та орієнтуються на швидке зростання та стрімкий вихід на передові позиції у своїй галузі. Така організація використовує переважно бюрократичну модель системи менеджменту персоналу.
Закрита політика можлива в організаціях, які орієнтовані на створення певної корпоративної атмосфери, формування особливого духу приналежності, а також якщо вони вірогідно працюють в умовах дефіциту кадрів. Така організація використовує переважно патерналістську модель системи менеджменту персоналу й орієнтується на приймання нових працівників тільки з низового посадового рівня.(ОАО Татнефть)
