3.Встановлення параметрів смоs bios.

Більша частина інформації про конфігурацію ПК знаходиться в CMOS (Complementary Metal-Oxide-Semiconductor - абревіатура способу виготовлення мікросхем з малим енергоспоживанням). У конфігурацію ПК входять параметри пристроїв апаратної частини. Дані в CMOS-пам'яті, на відміну від постійної пам'яті, можна дуже легко змінити за допомогою програми CMOS Setup, що також є частиною BIOS. Завантажити CMOS Setup можна лише відразу при початку завантаження ПК, найчастіше за допомогою клавіші Delete (може використовуватись й інша клавіша в залежності від фірми-виробника BIOS). Якщо викликаємо CMOS Setup, відкривається меню з командами, що дозволяє змінювати параметри. Оскільки інформація, що знаходиться в CMOS при вимкненні живлення знищується, то на мікросхему BIOS постійно подається напруга від спеціального акумулятора, що встановлений на материнській платі. Від нього також живиться таймер (системний годинник).

БІЛЕТ 20

1. Інтерфейс ide для різних системних шин. Розвиток та характеристика ide.

Дешева електроніка IDE у поєднанні з паралельною передачею даних АТА дозволяє виробляти жорсткі диски, ціна яких не надто висока, проте не слід забувати, що АТА не призначений для зовнішніх підключень і не підтримує кабелів довжиною більше 50 (91) см.

Інтерфейс нагромаджувачів – це канали зв’язку та протоколи для передачі даних між приводом і чіпсетом материнської плати. У випадку, коли носії інформації є зовнішніми, для їх підєднання можуть використовуватися й шини. Найпоширенішими на нинішній день є:

• IDE (Integrated Drive Electronics),

• РATA/SATA (Serail ATA)

• SCSI (Small Computer System Interface).

Інтерфейс IDE має багато назв: IDE, ATA-bus, PC AT, Task File. Спочатку він розвивався, як IDE (вперше був використаний для ПК в 1988 році), але в 1990 році був стандартизований як ATA (ANSI ХЗТ9.2/90-143). Проте досить часто використовують його "історичну" назву IDE.

Особливістю даного інтерфейсу є реалізація функцій контролера в самому нагромаджувачі. Тобто, якщо вінчестер має інтерфейс IDE, то це означає, що більша частина компонентів контролера розміщена поряд з електронною частиною вінчестера.

IDE - пристрої підтримують, як правило, введення-виведення даних 8- або 16 - бітною шиною даних, за допомогою 40-контактного плоского кабеля. Рекомендована довжина кабеля - до 50 см. Відповідно специфікації до одного роз'єму можна під'єднати два пристрої, використовуючи з'єднання "дейзі-ланцюг" (тобто, основний - Master, підлеглий - Slave).

Для збільшення пропускної здатності інтерфейсу IDE на даний час використовують вдосконалені варіанти - АТА-66, АТА-100 та АТА-133. Вони відрізняються від базового збільшеною тактовою частотою і можливістю безпосередньго доступу до оперативної пам'яті. Швидкість передачі даних відповідає числу в назві специфікації в Мбайт/с (наприклад АТА-133 передає дані з максимальною швидкістю 133Мбайт/с). При цьому з'єднання відбувається за допомогою плоского.або круглого 80-провідного кабелю. До інтерфейсу IDE під'єднують переважно жорсткі диски та приводи для оптичних носіїв інформації. Інтерфейс IDE має два канали (IDE0 та IDE1), до кожного з яких можна приєднати по два пристрої, таким чином максимальна кількість одночасно під'єднаних пристроїв становить чотири.

Подальше збільшення швидкодії паралельного інтерфейсу IDE є ускладненим через складну синхронізацію сигналів і проблеми з взаємодією електромагнітних випромінювань сусідніх каналів. Тому в листопаді 2000 року групою компаній з виготовлення носіїв інформації розроблено новий інтерфейс Serial ATA. Основна відмінність цього інтерфейсу від попереднього полягає в тому, що інформація передається послідовно з високою частотою