3. Робота з модемами та факс-модемами

Модем - це пристрій для з’єднання ПК з телефонною лінією. ПК виробляє дискретні електричні сигнали (послідовність 0 та 1), а по телефонних лініях інформація передається в аналоговій формі (тобто у вигляді сигналу, який змінюється безперервно). Модеми виконують цифро – аналогове і обернене перетворення. При передачі даних модеми накладають цифрові сигнали комп’ютера на безперервну носійну частоту телефонної лінії (модулюють її), а при їх прийманні демодулюють інформацію і передають її у цифровій формі в комп’ютер.

Модеми передають інформацію зі швидкістю 300 – 56000 біт за секунду, а по орендованих (виділених) каналах ця швидкість може бути більш високою.

Найбільша швидкість передачі інформації модему на сьогодні досягає 40000 біт/сек.

Використання модемів з надвеликою швидкістю передачі не завжди є виправданою, оскільки можливі помилки під час передачі через ненадійність і перешкоди у телефонних лініях.

У сучасних офісах часто можна зустріти факс-модеми.

Факс-модем – це пристрій дистанційної передачі нерухомих зображень (малюнки, фотографії, тощо) на відстань. Основна функція факс-модему заключається в дистанційному копіюванні документів. В основу факсимільного зв’язку покладений метод передачі часової послідовності електричних сигналів, які відповідають яскравості окремих елементів.

Факс-модеми складаються із трьох основних частин:

• сканер – що забезпечує читання інформації з листа бумаги і перетворення її в електронну копію зображення;

• модем – це приймально-передаюча електронна частина, що забезпечує передачу повідомлення адресату і приймання повідомлення іншого абонента;

• принтер – друкуючий пристрій на рулонну або звичайну бумагу.

БІЛЕТ 18

1. Логічна організація пам’яті. Основна, верхня і додаткова пам’ять. Відеопам’ять.

Логічний поділ оперативної пам’яті:

• Основна

• Верхня

• додаткова

Електронною називається пам’ять, яка базується на інтегральних мікросхемах.

До електронної пам’яті відноситься оперативна пам’ять, постійна пам’ять, КЕШ пам’ять. Оперативна пам’ять- це основна пам’ять.

В перших ПК робочий простір пам’яті досягав до 1 Мбайт і поділявся на основну пам’ять (перші 640 Кбайт– використовується для модулів операційної системи та прикладних програм) і верхню (розміром решту 384Кбайт). Цей простір недостатній для прикладних програм і розширюється додатковим адресним простором. В комп’ютерах з процесорами 286 і 386 об’єм оперативноі пам’яті може досягати 16Мбайт; а з процесорами 486, Pentium – 4Гбайт. Для систем на базі процесорів Pentium ІІ максимальний об’єм пам’яті досягає 64 Гбайт.

В комп’ютерах з процесором 286 розширену пам’ять можуть використовувати тільки програми, призначені для роботи в захищеному режимі. Захищений режим – це режим багатозадачності, коли дані однієї задачі захищені від даних іншої. В системах на основі процесора 386 і вище існує режим, який називається віртуальним. Цей режим дозволяє розбивати додаткову пам’ять на блоки по 1Мбайт і одночасно виконувати декілька програм в захищених областях пам’яті.

Оперативна пам’ять

Оперативна пам’ять (RAM – пам’ять з довільним доступом), - це енергозалежна пам’ять, інформація може записуватися і зчитуватися користувачем. Вся необхідна інформація для роботи з моменту запуску копіюється знаходиться в оперативній пам’яті.

Особливості оперативної пам’яті:

• при вимкненні живлення інфомрація знищується;

• інформацію можна записати або прочитати;

• обсяг пам’яті обмежений;

• швидкодіюча пам’ять.