2. Класифікація пристроїв зберігання інформації. Перфоровані, стрічкові і дискові носії.

Носі́й інформа́ції (data medium) — матеріальний об'єкт або середовище, призначений для зберігання даних. Останнім часом носіями інформації називають переважно пристрої, призначені для зберігання файлів даних у комп'ютерних системах, відрізняючи їх від пристроїв для введення-виведення інформації та пристроїв для обробки інформації.

За конструктивними (геометричними) особливостями

Дискові (магнітні диски, оптичні диски, магнітооптичні диски)

Стрічкові (магнітні стрічки, перфострічки)

Барабанні (магнітні барабани)

Карткові (банківські картки, перфокарти, флеш-карти, смарт-картки)

Перфока́рта (англ. punched card) — носій інформації, призначений для використання в ранніх (до початку 1980-х років) системах автоматизованої обробки даних. Виготовлялась з цупкого паперу, мала товщину біля 0.18мм, ширину 82.5мм, довжину 187.3мм (відповідно 0.007, 3¾, 7⅜ дюйма).

Інформація кодувалась просічками (перфопрацією) в певних позиціях карти. Ранні версії перфокарт мали 12х45, пізніші - 12х80 позицій (перше число - кількість рядків, друге - кількість колонок). Стандартна перфокарта, що використовувалась в ЕОМ та табуляторах — прямокутник із одним скошеним кутом. Позиції позначалися цифрами від 0 до 9 і слугували для кодування відповідних десяткових цифр. Дві верхні позиції залишалися непронумерованими і використовувались як додаткові до цифрових для кодування інших символів з кодового набору ЕОМ[1]. Інформаційна ємність однієї карти складала відповідно 45 або 80 символів з кодами від 0 до 255.

Перфострічка — носій інформації у вигляді стрічки з цупкого паперу, на яку інформація записується за допомогою перфорації отворів на перфораторі, а зчитування інформації проводиться за допомогою фотоелементів.

Перфострічки разом із перфокартами широко використовувалися в комп'ютерних системах у 40-х — 80-х роках. У наш час майже повністю витіснені магнітними, лазерними і електронними носіями інформації.

3. Встановлення ламінаторів. Ламінування документів

Ламінування - це покриття документа захисною пластиковою плівкою, з метою застерегти його від зовнішніх руйнуючих дій. Завдяки ламінуванню, поліграфічна продукція та багато документів, так необхідні нам у житті прибрели необмежений термін користування. Ламінування дозволяє не тільки захистити тендітний аркуш паперу від вологи і стирання, але й надає йому достатню міцність і жорсткість, надійно оберігаючи від будь-яких можливих пошкоджень.

БІЛЕТ 29

1. Пам’ять комп’ютера. Внутрішня і зовнішня п’ять. Електронна і дискова пам’ять.

Пам’яттю комп’ютера називається сукупність різних пристроїв, призначених для приймання, зберігання і видачі двійкової інформації. Окремий пристрій називається запам’ятовуючим (ЗП) або просто пам’яттю. Термін “запам’ятовуючий пристрій” вживають тоді, коли треба підкреслити принцип його побудови: на магнітному осерді, напівпровідниках та ін.

Термін “пам’ять” застосовують, коли вказують на функцію, яку вона виконує: основну, постійну та ін.

Пам’ять комп’ютера функціонує під керуванням операційної системи, яка розміщує масиви інформації в пам’яті, забезпечує їхній захист від несанкціонованого доступу та виконує інші функції. Продуктивність і обчислювальні можливості комп’ютера значною мірою визначаються складом і характеристиками ЗП, які застосовуються.

Пам’ять сучасних комп’ютерів класифікують за функціональним призначенням, видом носія інформації, способом організації доступу до інформації.

За функціональним призначенням пам’ять комп’ютерів поділяється на дві основні групи: зовнішню і внутрішню.

Зовнішні ЗП призначені для тривалого зберігання великих масивів інформації з ємністю до гігабайта і більше та малою швидкодією. Зовнішня пам’ять містить в собі накопичувачі на магнітних стрічках, дисках, барабанах та оптичних дисках

Зовнішня пам'ять - це комп'ютерна пам'ять, що реалізована у вигляді зовнішніх, відносно материнської плати, пристроїв із різними принципами збереження інформації і типами носія, призначених для довготривалого зберігання інформації. Зокрема, в зовнішній пам'яті зберігається все програмне забезпечення комп'ютера. Пристрої зовнішньої пам'яті можуть розміщуватись як в системному блоці комп'ютера так і в окремих корпусах. Фізично зовнішня пам'ять реалізована у вигляді накопичувачів. Накопичувачі - це запам'ятовуючі пристрої, призначені для тривалого (що не залежить від електроживлення) зберігання великих обсягів інформації. Ємність накопичувачів в сотні разів перевищує ємність оперативної пам'яті або взагалі необмежена, якщо мова йде про накопичувачі зі змінними носіями.

Внутрішня пам'ять комп'ютера.

У пам'яті комп'ютера зберігаються програми й оброблювана інформація.

Основними характеристиками різних типів і пристроїв пам'яті є їхні обсяг і швидкодія.

Усю пам'ять комп'ютера за особливостями організації та використання можна поділити на внутрішню (основну) пам'ять, регістри процесора і зовнішню пам'ять.