- •Мікросхеми постійної пам’яті . Типи мікросхем rom, prom, eprom, eeprom.
- •Сучасні засоби зв’язку. Стільниковий зв’язок. Мобільні телефони.
- •Основні компоненти системних плат. Гнізда для процесорів.
- •Накопичувачі на оптичних дисках. Оптичні диски cd-rom, cd-r, cd-rw та dvd.
- •Будова та встановлення рідкокристалічного монітора.
- •Робота з модемами та факс-модемами
- •Логічна організація пам’яті. Основна, верхня і додаткова пам’ять. Відеопам’ять.
- •Монітор на базі епт. Формування чорно-білого зображення.
- •1.Послідовні порти вводу – виводу пк. Роз’єми, кабелі і гнізда іеее-1394.
- •2.Радіозв’язок. Радіотелефони та телефони з радіотрубками.
- •Встановлення клавіатури. Чистка клавіатури
- •3.Встановлення параметрів смоs bios.
- •Інтерфейс ide для різних системних шин. Розвиток та характеристика ide.
- •Рідкокристалічні дисплеї lcd. Способи активації рідкокристалічних елементів.
- •1.Інтерфейс ата. Стандарти ата та їх характеристики. Pata та sata.
- •Встановлення та то механічно-оптичної мишки
- •2.Технології відображення інформації. Відеосистема. Типи екранів моніторів.
- •3.Встановлення принтера та налагодження його друку
- •Призначення і принцип роботи бж. Сучасні фізичні формфактори блоків живлення.
- •Формування кольорового зображення. Модель rgb. Кольорові монітори.
- •Корпуси в пк, призначення та їх класифікація. Критерії вибору корпусу пк.
- •Телефонний зв’язок. Можливості сучасних багатофункціональних телефонів (бфт).
- •Збірка типового пк
- •3.Установка нового відеоадаптера в пк
- •Базова система вводу-виводу (bios). Власна bios та bios адаптерів.
- •Аудіо обладнання. Звукові плати та їх розвиток. Основні стандарти інтегрованих плат.
- •1.Системна шина. Шина даних. Адресна шина. Шина управління.
- •Встановлення бфп та налагодження його роботи
- •2.Компоненти аудіосистеми пк. Акустична система. Мікрофон. Навушники. Web камери.
- •3.Робота та то копіювальної техніки
- •1.Основні компоненти комп’ютерних систем. Пристрої введення і виведення інформації.
- •2.Накопичувачі на гнучких магнітних дисках. Види та будова дискет.
- •1.Застосування пк в різних галузях. Роль пк у розвитку суспільства.
- •2.Накопичувачі на жорстких дисках. Будова і особливості вінчестерів.
- •3.Установка аудіосистеми у пк
- •3.Під’єднання живлення до компонентів системного блоку.
- •Набори мікросхем системної логіки. Мостова і Hub-архітектури. Мікросхема і/о.
- •Класифікація пристроїв зберігання інформації. Перфоровані, стрічкові і дискові носії.
- •Встановлення ламінаторів. Ламінування документів
- •Пам’ять комп’ютера. Внутрішня і зовнішня п’ять. Електронна і дискова пам’ять.
- •Передача інформації на відстань. Види зв’язку. Провідниковий і безпровідниковий зв’язок.
- •Встановлення сканерів. Сканування документів
- •Паралельні порти вводу – виводу пк. Стандарт іеее-1284. Удосконалений паралельний порт (ерр). Порт з розширеними можливостями (еср).
- •Способи зберігання інформації. Оптичний і магнітний принцип зберігання.
- •Встановлення та робота на факсимільному апараті
- •Основні етапи розвитку комп’ютерів. Характеристика елементної бази. Принцип побудови сучасних пк
- •Накопичувачі на магніто–оптичних дисках. Структура диску. Принцип запису/зчитування інформації.
- •Розвиток мікропроцесорів. Процесори виробництва Intel. Тактова частота процесора і материнської плати.
- •Накопичувачі на магнітній стрічці – стримери. Особливості технології зберігання інформації.
- •Установка звукової плати у пк
- •Встановлення материнської плати у системний блок.
- •Системні (материнські) плати. Формфактори системних плати.
- •Типи, призначення і функціонування шин. Шина процесора і пам’яті.
- •Ламінатори. Ламінування документів різних форматів. Вибір режиму роботи.
- •Радіозв’язок. Пейджери. Будова і принцип дії пейджерів.
- •Під’єднання периферійного обладнання до пк
- •3.Встановлення та заміна модулів пам'яті
- •Периферійне, комутаційне, офісне та торгово-касове обладнання.
- •Флеш - пам’ять комп’ютера. Принцип роботи. Типи пристроїв флеш – пам’яті.
- •Підключення дисководів гнучких магнітних дисків у системному блоці.
- •Інтерфейси та шини пк. Роз’єми шин isa/pci/agp та їх модифікації.
- •Пристрої оперативного розмноження. Ризографи. Будова і принцип дії ризографів.
- •Режими роботи процесора. Характеристики процесорів. Технологія ммх, sse, 3dNow.
- •Встановлення процесора на материнську плату
- •2.Клавіатура. Типи клавіатур. Будова і принцип дії контактних клавіатур.
- •3.Встановлення в систему блоку живлення.
- •Способи копіювання документів. Ксерографія. Ксерокси. Типи і можливості ксероксів.
- •Заміна процесора та кулера в пк.
- •Rom bios комп’ютера. Апаратна та програмна bios. Призначення bios.
- •Кольоровий друк. Модель cmyk. Кольорові принтери.
- •Встановлення та то монітора на базі епт
- •Конструкція і організація мікросхем і модулів пам’яті. Dram, sdram, ddr sdram.
- •Типи принтерів. Матричні, струменеві і лазерні принтери.
- •1.Інтерфейс малих комп’ютерних систем scsi. Еволюція та інтерфейси scsi. Кабелі та роз’єми scsi.
- •Підключення жорсткого диску у системному блоці.
- •2.Пристрої комп’ютерного друку. Принтери. Класифікація принтерів.
- •3.Дослідження типових помилок у роботі Setup bios
- •Мікропроцесор. Архітектура процесора. Основні параметри процесора.
- •Сканери. Типи та будова сканерів. Принцип сканування документів.
- •Програма Setup bios. Запуск програми та основне меню Setup bios.
- •Модеми. Функції модемів. Факс – модеми. Телефакси.
- •Будова та встановлення оптичних носіїв
- •Встановлення в систему джерела безперебійного живлення
- •Оперативна пам’ять комп’ютера. Призначення та особливості. Модулі пам’яті simm, dimm, rimm.
- •Факсимільний зв’язок. Факсимільні апарати. Будова і принцип роботи факсимільних апаратів.
- •Встановлення на материнську плату мережевих плат
- •Універсальна послідовна шина usb та її технічні характеристики. Роз’єми і гнізда usb.
- •Пристрої позиціонування курсору. Маніпулятори мишка та трекбол.
- •Робота на факсимільному апараті
1.Застосування пк в різних галузях. Роль пк у розвитку суспільства.
Застосування комп'ютерів
Тривимірна карта ділянки земної поверхні, побудована за допомогою комп'ютерної програми
Перші комп'ютери створювалися виключно для обчислень (що відображено в назвах «комп'ютер» і «ЕОМ»). Навіть найпримітивніші комп'ютери в цій галузі у багато разів перевершують людей (якщо не брати до уваги можливості деяких унікальних "людей-лічильників"). Не випадково першою високорівневою мовою програмування був Фортран, призначений виключно для виконання математичних розрахунків.
Іншою сферою застосування комп’ютерів стали бази даних. Перш за все вони були потрібні урядам і банкам, які вимагають вже складніших комп'ютерів з розвиненими системами введення-виведення та зберігання інформації. Для цих цілей був розроблено мову Кобол. Пізніше з'явилися СКБД зі своїми власними мовами програмування.
Третім застосуванням було управління всілякими пристроями. Тут розвиток йшов від вузькоспеціалізованих пристроїв (часто аналогових) до поступового впровадження стандартних комп'ютерних систем, на яких запускаються керуючі програми. Крім того, все більша частина техніки починає включати в себе керуючий комп'ютер.
Комп'ютери розвинулися настільки, що стали головним інформаційним інструментом як в офісі, так і вдома. Тепер майже будь-яка робота з інформацією найчастіше здійснюється через комп'ютер - набір тексту чи перегляд фільмів. Це відноситься як до зберігання інформації, так і до її пересилання каналами зв'язку. Основне застосування сучасних домашніх комп'ютерів - навігація в Інтернеті та ігри.
Сучасні суперкомп'ютери використовуються для комп'ютерного моделювання складних фізичних, біологічних, метеорологічних й інших процесів та вирішення прикладних завдань, таких як, моделювання ядерних реакцій або кліматичних змін. Деякі проекти проводяться за допомогою розподілених обчислень, коли велика кількість відносно слабких комп'ютерів одночасно працює над невеликими частинами загальної задачі, формуючи таким чином дуже потужну комп’ютерну систему.
Найбільш складним і слаборозвиненим областю застосуванням комп'ютерів є штучний інтелект - застосування комп'ютерів для вирішення таких завдань, де немає чітко визначеного більш-менш простого алгоритму. Приклади таких завдань - ігри, машинний переклад тексту, експертні системи.
2.Накопичувачі на жорстких дисках. Будова і особливості вінчестерів.
У виробників жорстких дисків існують свої шляхи розвитку і вдосконалення виробляємої ними продукції. Серед них можна виділити наступні: зниження енергоспоживання, шуму, вібрації, часу доступу, підвищення швидкості лінійного читання/запису і, предмет, який буде розглянуто в цій статті, збільшення об'єму зберігаємої інформації.
На сьогоднішній день об'єми зберігаємої та оброблюваної інформації вже обчислюються гігабайтами, а часто й терабайтами. Ми весь час спостерігаємо тенденцію росту об'ємів накопичувачів на жорстких магнітних дисках, але при цьому фізичні розміри вінчестера залишаються сталими (геометрично незмінними). Відповідь на питання: “Яким чином виробнику вдається збільшувати об'єми випускаємих вінчестерів?”, ми й будемо розглядати.
Об'єм вінчестера залежить від кількості встановлених дисків всередині накопичувача й щільності запису на них. Збільшення кількості дисків, при якому геометричні розміри вінчестера залишаються сталими, призведе до підвищення енергоспоживання, що не є бажаним. Крім того, збільшення кількості компонентів в загальному механізмі знизить рівень надійності пристрою вцілому, тому виробники роблять ставку на освоєння параметра щільності запису.
Щільність запису (BPSI – bits per square inch) – параметр, що показує, яка кількість інформації може зберігатись на одиницю поверхні пластини і вимірюється в бітах на квадратний дюйм. Щільність запису залежить від двох показників:
трекова щільність (TPI – tracks per inch) вказує на кількість треків, яка може поміститись на кожний дюйм радіусу диску;
лінійна щільність (BPI – bits per inch) вказує на кількість біт інформації, яка може поміститись на одному треку.
Звідси витікає, що підвищення щільності запису на поверхні жорсткого диску веде до збільшення об'єму накопичувача вцілому, при незмінній кількості дисків. В сучасних сімействах вінчестерів покращуються обидві величини, якими характеризується загальна щільність. Наслідком являється покращення таких параметрів вінчестера, як швидкості лінійного читання/запису і швидкості позиціювання. Сама ж реалізація збільшення щільності запису не є простою задачею і потребує багатьох технічних нововведень та змін в різноманітних компонентах накопичувача. Непростим являється зменшення розмірів окремих бітів і "Стандартні" формати дискет IBM PC розрізнялися розміром диска, кількістю секторів на доріжці, кількістю використовуваних сторін (SS позначає односторонню дискету, DS — двосторонню), а також типом (щільністю запису) дисководу — тип дисководу маркувався:
SD (англ. Single Density, одинарна щільність, вперше з'явився в IBM System 3740),
DD (англ. Double Density, подвійна щільність, вперше з'явився в IBM System 34),
QD (англ. Quadruple Density, четвірна щільність, використовувався у вітчизняних клонах Robotron-1910 — 5 ¼ "дискета 720 К, Amstrad PC , ПК Нейрон — 5 ¼ "дискета 640 К),
HD (англ. High Density, висока щільність, відрізнявся від QD підвищеною кількістю секторів),
ED (англ. Extra High Density, надвисока щільність).
У додаткових (нестандартних) доріжках та секторах іноді розміщували дані захисту від копіювання пропрієтарних дискет. Стандартні програми, такі якdiskcopy, не переносили ці сектори при копіюванні.
