- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення та його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •4. Історичні форми постановки основного питання філософії.
- •5. Структура філософського знання
- •6. Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. Методів.
- •7. Діалектика та метафізика як філософські методи.
- •8.Основні функції філософії
- •10. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.
- •9. Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення
- •11. Особливості філософської думки у Стародавній Індії та Стародавньому Китаї.
- •12. Філософія Античності: загальна характеристика.
- •13. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя
- •14.Особливості філософії епохи Відродження
- •15.Філософія Нового Часу.
- •16.Класична німецька філософія
- •17. Своєрідність філософії українського духу
- •18. Марксистська філософія: сучасне осмислення нових положень.
- •19. «Філософська антропологія» як напрямок сучасної філософії
- •20. Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •21. «Філософія життя»: загальна характеристика.
- •22. Філософські ідеї психоаналізу.
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії
- •24. Філософські ідеї структуралізму
- •25. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу
- •26. Cтруктура світогляду
- •27.Історичні типи світогляду
- •28. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми
- •29. Основні рівні буття.
- •30. Філософський зміст категорії “матерія”
- •31. Рух,як спосіб простір та час як форми існування матерії
- •32. Некласична онтологія: загальна характеристика.
- •33.Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •34.Поняття природи.
- •35.Народонаселення як природне явище.
- •36. Поняття біосфери і ноосфери.
- •37.Поняття глобалізації та форми її існування.
- •38. Глобальні проблеми сучасності
- •3) Соціальні проблеми:
- •39. Екологічні проблеми і шлях їх розв’язання.
- •40.Інтелект, почуття, пам‘ять і воля як здатності людини.
- •41. Співвідношення понять ― людина, ― індивід, ― особистість - індивідуальність
- •42. Проблема визначення сутності людини.
- •43. Проблема сенсу життя людини.
- •44. Проблема свободи і відповідальності.
- •45. Свідомість як найвища форма відображення.
- •46. Феноменологічна концепція свідомості.
- •47.Чуттєве, раціонально-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
- •48. Евристична і творча функції інтуїції.
- •49. Рівні і форми суспільної свідомості.
- •50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності: суб‘єкт і об‘єкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •53. Можливості та межі пізнавального процесу
- •54. Проблема істини в теорії пізнання
- •55. Абсолютність і відносність як властивості істини
- •56. Проблема критеріїв істини.
- •57. Істина і правда.
- •58. Поняття методу і методології.
- •59. Основні форми наукового пізнання
- •60. Мова як засіб комунікації та пізнання.
- •61. Функції мови.
- •62.Поліструктурність мови.
- •63. Поняття соціокультурної комунікації.
- •64. Об‘єкт і предмет філософії історії.
- •65.Періодизація історії та її критерії.
- •66.Проблема спрямованості, сенсу історії та її цінностей.
- •67. Поняття суспільного і соціального у філософії
- •68. Основні характеристики суспільства.
- •69. Соціальна структура суспільства.
- •70. Сім‘я як соціальна ланка суспільства.
- •71. Нація як соціокультурний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
- •73. Рушійні сили та суб’єкти соціального процесу.
- •74. Дух, душа і духовність: особливості взаємозв’язку.
- •75. Цінності як ядро духовного світу людини.
- •76. Гуманізм філософії.
- •77. Поняття філософії економіки.
- •78. Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
- •79. Поняття власності і її форм. (повний брєд…)
- •80. Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •81. Поняття політики.
- •82. Поняття політичної системи та її структури.
- •83. Держава –складова політичної організації суспільства.
- •84. Поняття правової і Громадянське суспільство: поняття, проблеми формування і розвитку.
- •85. Поняття культури.
- •86. Масова культура, контркультура і антикультура.
- •87. Поняття цивілізації.
- •88. Традиції і новаторство в культурі.
- •89. Співвідношення національного і загальнолюдського в культурі.
- •90. Поняття міжкультурної комунікації.
68. Основні характеристики суспільства.
Суспільство є там, де є 1) людина, 2) функціонують різні люди, 3) виявляється самодостатність людини, тобто здатність відтворювати саму себе в повному смислі цього слова, створення умов для свого існування та вироблення та ідеалізації ідей, ідеалів у відповідності з якими живе людина, 4) відносини між людьми – зв’язок, створення умов, при яких цей зв’язок носить насамперед компромісний характер, 5) діяльність, тобто людина цілеспрямовано змінює себе, світ, відносини, реалізується як самодостатність у відносинах з людьми, без діяльності існувати вона не може.
Виходячи з вищенаведеного: суспільство – це природно-соціальна самодостатня спільність людей. Тому що відносини і діяльність утворюють цю спільність. Таке визначення вимагає деяких пояснень, насамперед:
Суспільне і Соціальне – нетотожні поняття, хоча в багатьох джерелах і ототожнюються.
Суспільне – це відносини між людьми, які виникають природно, об’єктивно, в які вступають люди незалежно від своєї волі та свідомості (наприклад, з необхідністю вступаємо у політ., екон., культ. відносини; від свого народження ми потрапляємо в ту чи іншу систему суспільних відносин, і вона є для нас природною, бо ми там з’явилися). Соціальне – це відносини в суспільстві, які витворені людьми як особистостями, задля оптимізації самого суспільства, задля надання суспільству динаміки відповідно із потребами і інтересами людини.
Різниця між ними: сусп. – статика, соц. – динаміка. Наприклад суспільно-економічні (вступаємо у відносини бо хочемо їсти, вдягатися…) та соціально-економічне (те, що ми їмо, як ми одягаємося...).
Основні ознаки суспільства по Э. Шиллзу:
1.Воно не є частиною якої-небудь більшої системи (автономність і самодостатність сусп.).
2.Шлюби укладаються між представниками даного об'єднання.
3.Воно поповнюється переважно за рахунок дітей тих людей, які вже є визнаними представниками об'єднання (самовідтворювання).
4 Об'єднання має територію, яку вважає власною.
5.У нього власна назва і власна історія.
6.Воно володіє власною системою управління.
7.Об'єднання існує довше за середню тривалість життя окремого індивіда (цілісність і стійкість).
8. Його об'єднує загальна система цінностей, звичаїв, традицій, вдач, яку називають культурою.
Складовими елементами суспільства є:
1) соціальні зв'язки і відносини;
2) соціальні дії і взаємодії;
3) соціальні цінності і норми.
Основні рівні суспільства:
1) Мікрорівень (рівень окремо взятого індивіда);
2) Мезорівень (рівень соціальних груп і соціальних інститутів);
3) Макрорівень (рівень суспільства в цілому).
Джерело: конспект, шпори
69. Соціальна структура суспільства.
Суспільство є там, де є 1) людина, 2) функціонують різні люди, 3) виявляється самодостатність людини, тобто здатність відтворювати саму себе в повному смислі цього слова, створення умов для свого існування та вироблення та ідеалізації ідей, ідеалів у відповідності з якими живе людина, 4) відносини між людьми – зв’язок, створення умов, при яких цей зв’язок носить насамперед компромісний характер, 5) діяльність, тобто людина цілеспрямовано змінює себе, світ, відносини, реалізується як самодостатність у відносинах з людьми, без діяльності існувати вона не може.
Елементи:
1. Людина як особистість
2. Сім’я (4 елем. – є там, де існують шлюбні відносини; кровна спорідненість; спільне проживання; виконання членами сім’ї функцій соц. Характеру – екон, прав…)
3. Соціальна група – це спільність людей, яка виникає на основі спільних інтересів, дій різного плану: екон, культ, виховн…..
А) Класи – це великі групи людей, які розрізняєються за своїм місцем в історично сформованій системі виробництва (за відношенням до засобів виробництва), за своєю роллю в сусп. Організації праці.
Б) Страти – це соц. групи людей, які визначаються за участю в тій чи іншій діяльності, за мобільністю в цій діяльності і осн. Ознаками стратів є культура, релігія, професіоналізм.
