3. Своєрідність предмету філософії.

Розкриття предмету будь-якої науки, і філософії теж, передбачає окреслення відповідного кола проблем, котрі та чи інша наука досліджує, і які є для неї специфічними, особливими.

Для філософії такими особливими проблемами є загальні проблеми існування світу, як природи, його єдності, походження, тенденцій розвитку тощо.

Предмет – це те, в об’єкті, з чим безпосередньо має справу суб’єкт.

Суб’єктом же пізнання, осмислення цих проблем є людина як творча, діяльна істота. Тому в предмет будь-якої філософської системи, будь-якого її напрямку необхідно включається, як основне, - відношення “людина-світ”, так і його різні модифікації.

Предметом філ-ії є відношення між об’єктивною і суб’єктивною реальністю в найбільш засильному її розумінні; тобто філ-ія спрямовує свій погляд як на людину, так і на світ. Це відношення має багатовекторний характер. Ця багатовекторність окреслює коло основних проблем, тобто філ-ія займається проблемою місця людини у світі, сутністю світу, сенсом існування людини і суспільства, цінностями світу.

Таке розуміння дозволяє зробити висновок: філ-ія є критерієм організації діяльності як людини, так і соціокультурними критерієм епохи. Скажімо, у Гегеля в основі його філософської системи лежить так звана “абсолютна ідея”, котра є ні чим іншим, як гіперболізованою об’єктивованою людською свідомістю, “абсолютним розумом”. “Абсолютна ідея, - наголошував філософ, - є розум, мислення, розумне мислення”.

Предмет філософії відображається в теорії у трьох основних аспектах:

• Онтологічний – філософія як специфічна форма усвідомлення людиною свого буття як форма суспільної свідомості дає людині знання про світ і власне людину.

• Гносеологічний – предмет відображається не дзеркально, не просто як результат споглядання дійсності, а крізь призму практично-діяльнісного ставлення людини до світу і до самої себе.

• Логічний – результати пізнання, відображені у змісті філософського знання, фіксуються, обумовлюють формування понятійно-категоріального апарату філософії.

4. Історичні форми постановки основного питання філософії.

Філософія виступаючи у якості науки, світогляду, методології і духовності має основне питання або основні питання. Основними питаннями в найбільш загальному розумінні є постановка і розв’язання проблеми, від якої залежить доля існування предмету. Стосовно основного предмету філософії існують точки зору:

1.основним питанням філософії будь-яких періодів (етапів, шкіл, напрямків) є проблема відношення мислення і буття, матерії і свідомості, матеріальною і ідеальною з боку їх первинності чи вторинності. В той же час, основне питання філософії - це також проблема, яка дає відповідь на питання: пізнавальний чи непізнавальний світ;

2.суть основного питання філософії: як співвідноситься у житті людини і сусп. такі явища як мораль, моральність, аморальність, тобто ця філософія стверджує, що в реальному житті людина живе і діє відповідно до моральності;

3.у всі періоди на всіх етапах розвитку філософії ця проблема існувала і існує і постає як проблема людської свободи.

Це основне питання філософії вирішується історично і відповідно до тих цілей і завдань, які в цих умовах ставляться. Так наприклад,

філософія екзистенціалізму стверджує, що основним питанням філософії є проблема свободи індивіда в суспільстві, свободи дії, свободи вибору.

Ф неотомізму – проблема відношення між розумом та вірою.

Ф прагматизму – відношення між знанням вірою і результатом, вважаючи що в цій тріаді (знання, віра, результат) основним елементом є віра.

Ф Гегеля-Маркса – проблема між мисленням і буттям стосовно 1) первинності \ второнності 2) проблема пізнаваності світу, чи здатна людина його пізнати, до яких меж.

Ф герменевтика – відношення між змістом та тлумаченням і розумінням.

Існують й інші Ф школи, які по-іншому ставлять питання філософії.

Друга точна зору стверджує, що головна проблема філософії це проблема відношення мислення і буття абсолютизує Гегельо-Марксистський підхід, вважає, що таке розуміння питання філософії притаманне всім філософським напрямкам, тому що в кінцевому підсумку вся історія філософії і сучасна філософія поділяється на матеріалізм та ідеалізм.

Третя точка зору: існує основне питання філософії, яке притаманне всім філософським системам і це питання виступає у вигляді проблеми людської свободи в світі, не індивіда з його почуттями, з його внутрішнім світом в суспільстві, як говорить екзистенціалізм, а саме людини в цілому, людини як душевно-значної природно-соціальної істоти. – дотримується Приятельчук, тому що вона включає в себе як першу, так і другу. Таке твердження можливе і дійсне при такому розумінні свободи – це усвідомлена теоретично-практична означеність людиною саме свого місця у світі.