25. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу

Філософія має органічний зв’язок зі світоглядом. Що ж таке світогляд? Слід підкреслити, що у визначенні цього поняття немає чіткості. Воно не є загальновизнаним. У сучасних філософських працях про світогляд мовиться таке:

„Світогляд-погляд людини на світ, задля визначання свого місця у ньому;

світогляд-результат і наслідок виховання і самовиховання, освіти і самоосвіти, розвитку і саморозвитку;

світогляд-система принципів, знань, ідеалів, цінностей вірувань та надій на сенс і мету життя, які визначають діяльність індивіда, та органічно включені у його вчинки і норми поведінки;

світогляд – це форма суспільної свідомості;

“– це форма самоусвідомлення особистості”;

“– це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі”;

“– це система принципів діяльності людини”;

“– це погляд людини на світ як ціле”; – це спосіб духовно-практичного освоєння світу”.

Ці визначення, безумовно, мають сенс. Вони свідчать про те, що поняття “світогляд” –багатогранне, відображає складні процеси духовно-практичного життя людини. З усіх вище наведених визначень найбільш узагальненим є таке: світогляд – це форма суспільної свідомості, спосіб духовно-практичного освоєння світу. Носієм світогляду є конкретна людина, а також сім’я, плем’я, нація, держава, людство загалом. Філософія і світогляд в цьому контексті мають органічну єдність. Філософія теж є специфічним світоглядом, певним способом духовно-практичного освоєння світу.

Філософія як світогляд є системою найбільш загальних поглядів на світ, природу, суспільство, людину, пізнання. Філософія як світогляд теоретично обґрунтовує свої положення і висновки, основні принципи соціально-політичної, наукової, моральної, естетичної діяльності людини, тобто освоює світ як духовно (теоретично), так і практично. Філософія і світогляд, безумовно, мають спільність, яка полягає в тому, що вони:

1) є своєрідними формами суспільної свідомості, способами духовно-практичного освоєння світу;

2) мають однаковий предмет осмислення – відношення “людина – світ”;

3) дають цілісне уявлення про світ, людину, її походження і т.п.;

4) мають спільність за деякими своїми функціями (наприклад, виховною).

26. Cтруктура світогляду

Світогляд - це складне, синтетичне, інтегральне утворення суспільної і індивідуальної свідомості. Істотне значення для його характеристики має пропорційну присутність різних компонентів - знань, переконань, вірувань, настроїв, прагнень, надій, цінностей, норм, ідеалів і т.д.

І підхід: В структурі світогляду можна виділити чотири основні компоненти:

Пізнавальний компонент. Базується на узагальнених знаннях - повсякденних, професійних, наукових і т.д.

Ціннісний-нормативний компонент. Включає цінності, ідеали, переконання, вірування, норми, директивні дії і т.д.

Емоційно-вольовий компонент. Для того, щоб знання, цінності і норми реалізовувалися в практичних вчинках і діях, необхідне їх емоційно-вольове освоєння, перетворення на особисті погляди, переконання, вірування, а також вироблення певної психологічної установки на готовність діяти. емоційно-вольовій складовій світоглядного компоненту.

Практичний компонент. Світогляд - це не просто узагальнення знань, цінностей, переконань, установок, а реальна готовність людини до певного типу поведінки в конкретних обставинах. Без практичної складової світогляд носив би украй абстрактний, відвернутий характер. На основі вищевикладеного можна визначити світогляд як сукупність поглядів, оцінок, норм і установок, що визначають відношення людини до світу і виступають як орієнтири і регулятори його поведінки. Виділяють також життєво-практичний і теоретичний рівні світогляду.

ІІ підхід :

Елемент	Дефініція			Форми приклади				Спричинює формування рівня
Досвід	сукупність навичок, знань, вмінь набутих людиною у процесі безпосередньої практичної діяльності.		індивідуальний, сімейний, груповий, національний, класовий, загальнолюдський.					Світовідчуття
Знання	Результат пізнання, знаково-символьна система думки, яка визначає і описує предмет; опосередковує практичні дії людини						Емпіричні та теоретичні	Світорозуміння
Мета	Мислинєве визначання наперед результату діяльності та шляхів його досягання за допомогою окремих засобів	Універсальні форми діяльності: нужда, потреба, інтерес, мета, засоби, результати, наслідки.						Світо споглядання
Цінності	Суспільні визначення матеріальних і духовних об’єктів, які є необхідними та важливими для життєдіяльності людини і суспільства					Щастя, матеріальні блага, успіх,		Світо сприйняття
Принципи	Внутрішні переконання і установки людини, які визначають її відношення до дійсності є нормами поведінки та діяльності				Монізм, дуалізм, плюралізм, скептицизм, догматизм			Світобачення