242. Якою гілкою трійчастого нерва іннервуються моляри верхньої щелепи?

Верхньощелепним нервом ,а саме верхнім заднім альвеолярним нервом

243. Яка Ваша тактика при анафілактичному шоці?

Припинити введення препарату ,місце ін*єкції обколоти 0.1%-1.0мл адреналіну….надати горизонтальне положення і ввести 100-150мг гідрокортизону

244. Для загального знечулення не застосовують:

Застосовують : Ефір.. Фторотан.. Гексенал.. Тіопентал-натрій.. Натрію оксибутират… Пропанідид (сомбревін)… Предіон (віадрил).. Кетамін (кеталар, каліпсол)

245. Розчин лідокаїну використовується для:

Інфільтративного ,аплікаційного та провідникового знеболення

246. Синонімами лідокаїну є:

мезокаїн, мезидікаїн, лігнокаїн, ксилокаїн, ксилоцетин, амбокаїн, амінокаїн, прокаїн, маркаїн, карбостезін, наркаїн, цитанест, ксилонест, карбокаїн, мепівастезін, скандикаїн

247. Знечулення підборідкового нерва біля підборідкового отвору відноситься до: провідникового знечулення на нижній щелепі

248. До ненаркотичних анальгетиків відносяться:

1. Похідні кислоти саліцилової (натрію саліцилат, кислота ацетилсаліцилова). 2. Похідні піразолону (бутадіон, анальгін). 3. Похідні пара-амінофенолу (фенацетин, парацетамол). 4. Похідні кислоти індолоцтової (індометацин). 5. Похідні кислоти ізонікотииової (амізон). 6. Похідні кислот алканових (ібупрофен, диклофенак-натрій, напроксен) 7. Похідні кислоти антранілової (кислота мефенамова, натрію мефенамінат). 8. Похідні оксикамів (піроксикам, мелоксикам).

249. Яка анестезія необхідна для видалення верхніх молярів?

Туберальна і піднебінна анестезія

250. Хвора, 25 років, після анестезії відзначила погіршення загального самопочуття, з’явилась різка гіперемія шкіри обличчя. Судоми зі значним слиновиділенням тривали кілька хвилин. Свідомість спутана. Який найвірогідніший діагноз?

Алергічна реакція на анестетик Анафілатичний шок

251. При провеленні якої провідникової анестезії може виникнути диплопія?

при проведенні інфраорбітальної анестезії

252. Хворий скаржиться на загальну слабкість, біль в нижній щелепі, при ковтанні. Відкривання рота неможливе. Яку анастезію необхідно виконати для огляду ротової порожнини?

По Берше-Дубову

253. Хлопчику, 8 років, встановлено клінічний діагноз: “Хронічний гранулюючий иеріодонтит 55 зуба". Супутній діагноз: “ревматичний ендокардит”. Якою повинна бути тактика

Видалення зуба

254. При гострому гнійному сіалоаденіті слина:

Каламутна ,в*язка

255. У чоловіка, 48 років, на шкірі підборіддя зявилася пустула, яка швидко розвинулася до щільного, різко болючого інфільтрату' розміром 3x5 см. Шкіра на ним синьо-червоного кольору. У центрі інфільтрату-три зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Лімфовузли підборіддя збільшені, болісні. Встановіть діагноз.

Карбункул підборіддя.

256. Водій, 55 років, поступив в клініку щелепно-лицевої хірургії з діагнозом: флегмона дна порожнини рота з поширенням гнійного процесу в крилоподібно-щелепний та біляглотковий простори зліва. Хворому розкрита флегмона, гнійні осередки дреновані, видалені причинні зуби. Призначена масивна антибактеріальна терапія, однак протягом наступних декількох годин стан хворого погіршився. Температура набула інтермітуючого характеру. З'явився різкий головний біль, запаморочення свідомості, ознаки дихальної недостатності, артеріальний тиск знизився до 80/50 мм. рт. ст., тахікардія 150 уд.хв. Розвиток якого ускладнення можна запідозрити у хворого?

Сепсис

257. До судиннозвужуючих препаратів не відноситься:

До вазоконстрикторів належать:адреналін,норадреналін, Левонордефрин, Вазопрессин, Фелипрессин

258. До стоматолога звернувся хворий, 42.-х років, зі скаргами на слабкість, схуднення, незначне підвищення температури тіла 37,2° С , постійний кашель. В порожнині рота має виразку, дно та краї якої мають зернистий характер, вкрита жовто-сірим нальотом.Тканини, що оточують, виразку набряклі. По периферії виразки є дрібні абсцеси. Поставте діагноз?

Міліарно-виразковий туберкульоз

259. Хворий 3., 44 років, після ГРЗ скаржиться па головний біль в лобній, підочній та щічній ділянках зліва. Об'єктивно: обличчя асиметричне, утруднене дихання через лівий носовий хід, легкий біль ири надавлюваиі на підочну ділянку зліва та па перехідну складку в проекції 24, 25 зубів. Перкусія 24, 25 зубів болісна, в 24 зубі пломба, рухомості зуба немає, слизова оболонка без змін. На рентгенограмі — зниження пневматизації лівої верхньощелепної порожнини. Який ймовірний діагноз?

Загострення хронічного одонтогенного гаймориту

260. Діагностовано гострий гнійний періостит верхньої щелепи зліва, причиною якого є 23 зуб. Коронка 23 зруйнована каріозним процесом. 22, 24 зуби інтактні. На рентгенограмі відмічається розширення періодоптапьпої щілини 23. Яке лікування доцільно провести уданному випадку?

Періостотомія, медикаментозне лікування з подальшим видаленням причинного зуба.

261. Юнак, 14 років, звернувся із скаргами на наявність слабоболючої припухлості в обох білявушно- жувальних ділянках, сухість в порожнині рота, високу температуру тіла (39° С). Хвороба почалась 3 дні тому. При цьому мочки вух відтопирсні. При пальпації виявляються три больові точки: попереду козелка вуха, біля верхівки соскоподібного відростка та над вирізкою нижньої щелепи. Слизова оболонка біля сосочків вивідних протоків слинних залоз гіперемовапа, з них виділяєтея прозора слина в малій кількості.

Яка найбільш вірогідна хвороба у хворого?

Гострий єпідемічний паротит

262. Ускладненням хронічного остеомісліта нижньої щелепи є:

Патологічний перелом ,що приводить до деформації зубо-щелепної системи

263. Слинокам’яна хвороба найбільш часто уражує:

Підщелепові залози

264. Хворий скаржиться на постійний, ниючий біль в 16 зубі, який підсилюється при накушуванні. На рентгенограмі 16 зуба - деформація і деструкція періодонтальної щілини, осередок, розрідження кісткової тканини у верхівок медіально-щічного кореня у вигляді «язиків полум'я». Поставте діагноз.

Загострення хронічного гранулюю чого періодонтиту

265. Лікування гострого гнійного сіалоаденіту полягає у:

Лікування проводять антибактеріальними, протигрибковими, противірусними (залежно від виду збудника) і гіпосенсибілізуючими засобами, а також препаратами, що підвищують резистентність організму (вітаміни, нуклеїнат натрію і ін.). За наявності гнійної ,відокремлюваної з гирла ,протоки антибіотики доцільно вводити безпосередньо в протоку залози.

266. Хворий скаржиться на постійний, ниючий біль в 16 зубі, який підсилюється при накушуванні. На рентгенограмі 16 зуба- деформація і деструкція періодонтальної щілини, осередок, розрідження кісткової тканини біля верхівки медіально-щічного кореня у вигляді «язиків полум'я». Поставте діагноз.

Загострення хронічного гранулюючого періодонтиту

267. Передньозовнішньою границею дна порожнини рота є:

Внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи

268. Причиною розвитку періоститу найчастіше є:

Загострення хронічного періодонтиту

269. Дренування рани після розкриття періоста при лікуванні періостита здійснюється:

Одразу після розріза

270. Пенсіонерка, 57 років, скаржиться на біль у ділянці верхньої щелепи справа,підвищену температуру тіла до 37,7° С погіршення загального стану. Хворіє 3 дні. Об-ио: обличчя асиметричне за рахунок припухлості м’яких тканин правої щоки, пальпація болісна, шкіра гіперемійована. Коронка 17 зуба зруйнована повністю, перкусія позитивна. Гіперемія і набряк м'яких тканин альвеолярного відростку в ділянці 15. 16, 17 зубів з вестибулярного боку. Який найбільш ймовірний діагноз?

Гострий одонтогенний періостит верхньої щелепи в ділянці 17 зуба