96. Стимулює слиновиділення: жуйка, будь-яка їжа, мараславін

97. Пацієнт Н., 50 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,5-

38,0° С, загальну слабкість. 5 днів тому в правій білявушно-жувальній

ділянці з'явилася болісна припухлість, що постійно наростала. Захворювання

виникло вперше. До лікаря не звертався, приймав "Аспірин". Об'єктивно:

обличчя асиметричне за рахунок припухлості в правій білявушно- жувальній

ділянці. Шкіра над припухлістю гіперемована, пальпаторно визначається

болісний осередок щільно-еластичної консистенції. При масуванні

привушної слинної залози з її вивідної протоки виділяється густа слина в

малій кількості з домішками гною. Який діагноз Ви поставите?

Гострий гнійний паротит

98. Пацієнт Н., 40 років, важко дихає, сидить у вимушеному положенні з

нахиленою допереду головою, рот напіввідкритий. Обличчя землисто-сірого

кольору. В піднижньощелепних, під підборідній ділянках та на передній

поверхні шиї щільний болісний інфільтрат, шкіра над яким вкрита багровими

плямами, відмічається крепітація. Встановіть попередній діагноз?

Флегмона Жансуля-Людвига.

99. Загальними ускладненнями епідемічного паротиту є: такі ускладнення, як серозні менінгіт (іноді – менінгоенцефаліт), орхіт, епідидиміт, оофорит та гострий панкреатит

100. Пацієнт Н., 50 років поступив у клініку щелепно-лицевої хірургії з

діагнозом: флегмона дна порожнини рота з поширенням гнійного процесу в

крилоподібно-щелепний та біляглотковий простори зліва. Хворому розкрита

флегмона, гнійні осередки дреновані, видалені причинні зуби. Призначена

масивна антибактеріальна терапія, однак протягом наступних декількох

годин стан хворого погіршився. Температура набула інтермітуючого

характеру. З'явився різкий головний біль, запаморочення свідомості, ознаки

дихальної недостатності, артеріальний тиск знизився до 80/50 мм рт. ст.,

тахікардія - 150 ударів уд. хв. Розвиток якого ускладнення можна запідозрити

у хворого?

Сепсис

101. Головною клінічною ознакою калькульозного сіалоаденіта є:  припухлістю в зоні ураженої залози, болем, який посилюється під час прийому їжі. 

102. Пригнічує слиновиділення: танін, катехоламіни

103. Типовою клінічною ознакою абсцеса та флегмони язика є: порушення мови, утруднення дихання,

104. В день звернення при періоститі щелепи необхідно: зменшити "напругу" тканин і дренувати вогнища запалення; попередити розвиток інфекції і утворення некрозу по периферії запального вогнища

105. У пацієнта Н., 4О років, діагностовано гострий гнійний одонтогенний

періостит верхньої щелепи зліва, причиною якого є 23 зуб. Коронка 23 зуба

зруйнована каріозним процесом. 22, 24 зуби інтактні. На прицільній

рентгенограмі відмічається розширення періодонтальної щілини 23 зуба. Яке

лікування доцільно провести у данному випадку?

Періостотомія, медикаментозне лікування з подальшим лікуванням причинного зуба.

106. Типовою клінічною ознакою флегмони привушно-жувальної

ділянки є: обмежена припухлість спереду вуха

107. Пацієнт Н.,50 років скаржиться на припухлість м'яких тканин та

наявність нориці з гнійним виділенням в ділянці тіла нижньої щелепи

ліворуч. 1,5 місяці тому почав боліти 36 зуб, з'явився щільний інфільтрат біля

тіла нижньої щелепи. 36 зуб був видалений, але інфільтрат повністю не зник,

з'явилася нориця. Поставте діагноз? Хронічний одонтогений остеомієліт

108. У пацієнта Н., 30 років болісна припухлість в ділянці верхньої щелепи

ліворуч, температура тіла 37,5° С. Дві доби тому заболів 26 зуб. Потім

з'явилася припухлість і біль в ділянці верхньої щелепи ліворуч. Під час

огляду: асиметрія обличчя за рахунок припухлості щоки та підочної ділянки

ліворуч. З боку порожнини рота: набряк та гіперемія слизової оболонки

альвеолярного відростку та перехідної складки з вестибулярного боку в

межах 25 - 27 зубів. Під час пальпації по перехідній складці виявляється

флюктуація. Перкусія 26 - слабкоболюча. Коронка його зруйнована

повністю. Встановіть діагноз? Гострий одонтогений періостит.

109. Інкубаційний період при епідемічному паротиті складає: 11-19днів

110. Розрізняють наступні форми гострих неепідемічних сіалоаденітів: післяопераційні, лімфогенний паротит, контактний, при попаданні стороннього тіла, при хрон захв( ЦД, серц –сед. Недост)

111. Розрізняють наступні форми гемангіом: капілярна , кавернозна

112. У пацієнта Н., 30 років, діагностована радикулярна киста

альвеолярного відростка верхньої щелепи в ділянці 25 зуба. Який процес

скоріше всього передував розвитку кисти? періодонтит

113. Пацієнт Н., 30-ти років, звернувся із скаргами на деформацію в ділянці

кута нижньої щелепи справа. Об"єктивно: потовщення в ділянці 36, 37,

38зубів, слизова в кольорі не змінена. На рентгенограмі - деструкція

кісткової тканини у вигляді декількох вогнищ розрідження, округлої з

чіткими контурами. При пункції пухлини отримали буру рідину. Ваш

діагноз? Остеобластокластома нижньої щелепи

114. Пацієнт Н., 50-ти років, скаржиться на кров’янисті виділення з лівої

половини носа та рухомість зубів верхньої щелепи. З анамнезу: протягом 2-х

останніх років відчував постійні ниючі болі в ділянці верхньої щелепи зліва.

При огляді - очна щілина ліва дещо ширша, ніж справа, екзофтальм. При

огляді порожнини рота - альвеолярний відросток деформований, рухомі

інтактні 25, 26, 27 зуби. Який діагноз найбільш імовірний?

Рак верхньої щелепи

115. Пацієнт Н.,, 40 років, звернувся до хірурга-стоматолога зі скаргами на

наявність пухлиноподібного утворення на яснах, яке помітив декілька

місяців тому. Новоутвір поволі ріс. Після клінічного обстеження лікар

поставив діагноз: ангіоматозний епуліс. Якими клінічними симптомами

характеризується це захворювання? Кровоточивість

116. Рак верхньої щелепи диференціюють з: хрон. Гайморитом, хр. Остеомієлітом, кісти, епулід, остеома, адамантинома, одонтома, фіброма, туб, сифіліс, актиномікоз

117. У вагітної жінки, 23 років, виявлено пухлиноподібний утвір на яснах,

який часто кровить, росте повільно. Пухлина на широкій ніжці, розмірами

1,0*2,0 см., округлої форми, вкрита яскраво-червоною слизовою оболонкою.

Яке захворювання найбільш вірогідне? Периферійна форма остеобластокастоми.

118. Пацієнт Н., 30-ти років, звернувся зі скаргами на припухлість в ділянці

бокового різця та ікла. Припухлість помітив півроку тому. Раніше

проводилась консервативна терапія 32 зуба. Об'єктивно: визначається

безболісна припухлість на альвеолярному відроостку з боку присінку

порожнини рота на рівні 32 зуба. На R-грамі визначається гомогенне

розрідження кісткової тканини округлої форми з чіткими контурами. Корінь

зуба розташований у вогнищі розрідження. Поставте діагноз. Радикулярна киста

119. Екзофітною формою рака нижньої губи є: папілярна бородавчаста

120. При лікуванні одонтоми, як правило, проводять: видалення з оточуючою капсолою

121. Пацієнт 20 років звернувся до хірурга-стоматолога зі скаргами на наявність вирячування на альвеолярному відростку верхньої щелепи.Після проведеного обстеження встановлено попередній діагноз- Радикулярна киста верхньої щелепи. Яке оперативне втручання буде показане в даному випадку? 1 етап –декомпресійна операція 2етап – цистектомія

122. Одонтома характеризуються Щільною, безболісною деформацією щелепи

123 До одонтогенних доброякісних пухлин відносяться Адемантинома( Амелобластома)

124. Лікування одонтоми як правило полягає у Видаленні одонтоми разом з капсулою

125. У розвитку злоякісних пухлин слизової оболонки порожнини рота основним етіологічним чинником є Передракові захворювання Хронічна травма слизової

126.Амелобластома характеризується Неболючою деформацією щелепи у вигляді вздуття

127. Пацієнт Н 30 років звернувся до стоматолога зі скаргами на наявність вирячування на альвеолярному відростку верхньої щелепи. Післяклінічного обстеження встановлено попередній діагноз – радикулярна кіста 13 зуба. Який з методів додаткового обстеження буде найбільш інформативним у даному випадку? Рентгенографія

128. Пацієнт Н 40 років звернувся до хірурга стоматолога зі скаргами на пухлиноподібне утворення на яснах яке помітив кілька міс тому. Новоутвір поволі ріс. Після клінічного обстеження лікар поставив діагноз ангіоматозний епуліс. Якими клінічними симптомами характеризується це захворювання?

Рихле безболісне новоутворення що кровоточить на яснах червоного кольору на ніжці

129. У відділення ЩЛХ поступив хворий зі скаргами на рухомість 15, 16, 17 зубів, виділення гною з лунки видаленого 15 зубу. Півтора місяця тому зроблено розтин та, видалення 25 зубу. Об’єктивно: в правій підочній ділянці - припухлість м’яких тканин. носове дихання вільне. Слизова оболонка альвеолярного паростка в ділянці 14,16,17 зубів набрякша, синюшного, кольору. По перехідній складці - нориця з вибухаючими грануляціями. З лунки видаленого 25 зуба - гнійні грануляції. Якому захворюванню відповідає дана клінічна картина? Хронічний обмеженний остеомієліт

130. Біль, відчуття важкості у відповідній половині верхньої щелепи, геморагічні виділення з правої половини носа. Хворіє 4 місяці. Протягом останнього міс відмічає посилення болю . При пальпації горба верхньої щелепи – явища відсутності кісткової стінки. На рентгенограмі гомогенне затемнення гайморової пазухи, з відсутністю чітких контурів кісткових структур. Який найбільш ймовірний діагноз? Рак верхньої щелепи .

131. Пацієнт Н.,20 років, звернувся до стоматолога зі скаргами на біль при

накушуванні на 22 зуб. Зуб неодноразово лікувався терапевтом-

стоматологом, але через деякий час знову з'являвся біль. На рентгенограмі

відмічається дефект кісткової тканини розміром 1,5*2,0 см в ділянці верхівки

кореня 22 зуба. Кореневий канал запломбований повністю. Пальпація

коміркового відростку в ділянці 22 зуба супроводжується податливістю

кісткової тканини та характерним "пергаментним" хрустом. Який

лікувальний захід передбачається у даному випадку? Кістектомія ???

132. Одонтома належить до групи: доброякісних пухлин щелеп одонтогенного ряду

133. Пацієнт Н., 10 років, скаржиться на наявність безболісного

пухлиноподібного новоутворення нижньої щелепи праворуч. При пальпації

тіла нижньої щелепи праворуч має місце симптом Дюпюітрена. На

рентгенограмі нижньої щелепи праворуч відмічається дефект кісткової

тканини з чіткими краями, розміром 3-4 см, в якому знаходиться фолікул 45.

Який найбільш вірогідний діагноз? Радикулярна кіста

134. В результаті запалення в периапікальних тканинх щелепових кісток

розвивається: радикулярна кіста

135. До додаткових методів дослідження, які проводять для уточнення

діагнозу "Злоякісне новоутворення " відноситься: цитологічне

136. У пацієнта Н., 20 років, у лівій привушній ділянці є пухлиноподібне

новоутворення м'яко- еластичної консистенції, виступає над шкірою,

розміром 5x3 см, темно-червоного кольору, при пальпації безболісне.

Симптом стискання та наповнення позитивний. При нахилі голови

новоутворення значно збільшується у розмірах. Який діагноз можна

встановити цьому хворому? Кавернозна гемангіома привушної ділянки

137. У пацієнта Н.., 50 років, на червоній облямівці нижньої губи сосочкове

розростання сіруватого кольору на короткій ніжці, шароподібної форми,

діаметром 0,8см, виступає над поверхнею червоної облямівки, чітко

відділене від навколишніх тканин, м'яке, легко зміщується відносно червоної

облямівки. Ваш діагноз? Папілома

138. Для якого з перерахованих новоутворів не є характерним симптом

Дюпюітрена (стоншення кортикальної пластинки щелепи)? Характерний при радикулярній та фолікулярній кістах, деяких доброякісних пухлинах

139. До клініки звернувся пацієнт Н., 20-ти років, зі скаргами на

пухлиноподібне утворення на яснах в ділянці різців. Новоутворення вкрите

незміненою слизовою оболонкою, щільної консистенції. Мікроскопічно

складається з колагенових пучків та невеликої кількості клітин. Який з

перелічених діагнозів найбільш вірогідний? Епуліс фіброматозний

140. До клініки звернувся пацієнт Н., 30 років, з скаргами на наявність

деформації альвеолярного відростка верхньої щелепи зліва. При огляді

виявлено: коронкова частина 23 зуба на 2/3 відновлена пломбувальним

матеріалом, перкусія безболісна. Рентгенологічно відмічається вогнище

резорбції кісткової тканини з чіткими межами, розміром 1,5*1 см, пов’язане з

верхівкою кореня 23 зуба. Встановіть діагноз. Радикулярна кіста

141. Пацієнт Н., 30 років, звернувся зі скаргами на пухлиноподібне

утворення на нижній губі, в межах м'яких тканин, яке при натисканні

ховається, синюшного кольору, зроста є поступово, при пальпації - пульсує.

Встановіть діагноз. Гемангіома

142. Амелобластома належить до групи: одонтогенних доброякісних пухлин

143. Неодонтогенне походження має: фісуральна (різцевого або носо-піднебінного каналу;

глобуломаксилярна або інтермаксилярна; носогубна);

травматична кісти

144. Остеоми поділяються на: периферичні і центральні

145. Пацієнт Н. , 60-ти років, хворіє приблизно рік часу. Об'єктивно:

асиметрія обличчя внаслідок деформації верхньої щелепи. Шкірні покриви

над деформацією не змінені. Оніміння шкіри в підочній ділянці, смердючі

гнійно-геморагічні виділення з носа. 25, 26, 27 зуби мають рухомість III ст.

Регіонарні лімфатичні вузли дещо збільшені, рухомі. На рентгенограмі

придаткових пазух носа відзначається затемнення верхньощелепної пазухи

ліворуч та резорбція її зовнішньої стінки. Який найбільш вирогідний діагноз? Злоякісна пухлина верхньої щелепи зліва

146. Пацієнт Н., 20 р. під час боксу одержав удар у фронтальну ділянку

верхньої щелепи, внаслідок якого вибито два центральні різці. Лунки їх

виповнені кров'яним згустком, стінки збережені, при пальпації слабо

болючі.Вибиті зуби не ушкоджені. Який метод лікування треба застосувати у

цьому випадку? реімлантувати в лунки

147. У пацієнта Н., 30 р., із двостороннім ментальним зламом нижньої

щелепи спостерігається типове зміщення фрагментів. Що зумовлює

зміщення центрального фрагменту донизу? Тяга м’язів супрагіоїдної групи

148. Яка постійна фіксація фрагментів нижньої щелепи показана при

травматичному відкритому зламі кута нижньої щелепи зі зміщенням

відламків? Остеосинтез

149. Яку негайну допомогу слід надавати потерпілому зі зламом верхньої

щелепи з втраченою свідомістю для профілактики аспіраційної асфіксії? вимушене положення лицем донизу;

150. Пацієнт Н., 50 р. скаржиться на розпираючий біль в ділянці тіла

нижньої щелепи справа, оніміння нижньої губи, загальну слабість, утруднене

відкривання рота, температуру тіла (38,8°С). З анамнезу: в районній стомат-

поліклініці тиждень тому діагностовано відкритий травматичний злам тіла

нижньої щелепи з незначним зміщенням. Надана допомога-проведено

шинування. Консервативне лікування не проводилось. Об'єктивно:

порожнина рота не санована, хронічний періодонтит 17,28,36. Слизова в

ділянці зламу пошкоджена, муфто-подібно потовщена з вираженою

гіперемією та інфільтрацією, покрита фібриновим нальотом. Зуби в ділянці

зламу рухомі (І-ІІ ступеня). Своєчасне застосування в комплексному

• лікуванні якого препарату могло би попередити даний стан хворого?__ Лінкоміцин

151. Антибіотикопрофілактика при зламах щелепових кісток показана: при переломах,які проходять через зубні лунки(відкриті)

152. Що є найважливішим для попередження дислокаційної асфіксії при

травмі щелепово-лицевої ділянки?

Витягнути язик хворого і зафіксувати шовковою лігатурою

153. Яка причина виникнення пульсуючої кровотечі при рваній рані щоки?

Пошкодження лицевої арте

154. Назвіть механізм виникнення аспіраційної асфіксії?

Попадання в бронхи крові, блювотних мас

155. Пошкодженням якої судини зумовлена значна кровотеча з порожнини

рота при зламі нижньої щелепи?

Нижньоальвеолярна артерія

156. У пацієнта Н., 30 років з проникаючим ножовим пораненням щічної

ділянки через 10 днів після проведення ПХО виникло нагноєння рани, а ще

через тиждень - кровотеча з лицевої артерії. Який вид кровотечі

спостерігається у хворого?

Пізня вторинна

157. Пацієнт Н., 30 років, поступив на стаціонарне лікування у ЩЛХ в стані

важкого алкогольного сп'яніння. Діагностовано двохсторонній ангулярний

злам нижньої щелепи без зміщення, усі зуби на щелепі збережені. Назвіть

найраціональніший метод тимчасової фіксації кісткових фрагментів нижньої

щелепи у день поступлення?

Імобілізація пращоподібною пов’язкою

158. Які симптоми дозволяють диференціювати односторонній передній

вивих нижньої щелепи від одностороннього зламу суглобового відростка

нижньої щелепи?

Нижня щелепа зміщена в здорову сторону, рот напіввідкритий, губи змикаються.

159. У хворого з побутовою травмою обличчя виявлено зміщення

підборіддя в ліву сторону: рот напіввідкритий; губи змикати може; рухи

нижньою щелепою можливі вниз. Допереду від козелка правого вуха

западіння. Який попередній діагноз?

Правосторонній передній вивих нижньої щелепи

160. У юнака 20 років госпіталізованого з приводу зламу верхньої щелепи і

за Ле Фор II, запідозрили виникнення гематоми ретробульбарного простору.

І Які з симптомів підтверджують цей діагноз?

Екзофтальм, порушення зору

161. У хворого із травмою щелепово-лицевої ділянки під час місцевого

огляду виявлено різну величину зіниць. Про що свідчить даний симптом?

Черепно-мозкову травму

162. При якому зламі кісток лицевого скелету може виникнути лікворея?

перелом верхньої щелепи, ускладнений перелом основи черепа

163. Пацієнт Н., 50 р. одержав травму внаслідок автоаварії. Відмічалась

втрата свідомості до 40 хв.. При огляді: загальний стан середньої важкості,

обличчя асиметричне за рахунок припухлості м'яких тканин носа та верхньої

губи. При пальпації визначається патологічна рухомість кісток носа та

альвеолярного відростка верхньої щелепи в межах 12,11,21,22 зубів. Хворому

надано невідкладну допомогу з приводу зламу кісток носа та альвеолярного

відростка верхньої щелепи. Через 48 годин у хворого з'явились крововиливи

в клітковину повік очей в межах кругового м'язу ока. Яке захворювання не

було вчасно діагностовано у даного хворого?

Перелом основи черепа

164. У пацієнта Н., 20 років, внаслідок бійки виник злам вилицевої кістки зі

зміщенням і носовою кровотечею. Що є причиною такої кровотечі?

Пошкодження слизової верхньощелепової пазухи

165. В якому випадку виникає дислокаційна асфіксія?

Двосторонній ментальний злам

166. Яка перша допомога для усунення дислокаційної асфіксії?

Горизонтально прошити язик і зафіксувати його у виведеному положенні лігатурою до шиї

167. Пацієнт Н.,40 р. скаржиться на зведення щелеп, посіпування

підборіддя, болюче ковтання, напруження та біль м'язів потилиці, загальну

слабість, пітливість. Більше тижня тому, працюючи в саду, травмував

підборіддя, до лікаря не звертався. Об'єктивно: лице симетричне, очі

примружені, кути рота опущені. На підборідді епітелізований рубець від

скальповано-рваної рани з нерівними краями без виражених ознак запалення.

Тризм II ступеня. Вираз обличчя усміхнено-плачучий (сардонічна посмішка).

Госпіталізований для обстеження та лікування. Застосування якого із

перечислених компонентів своєчасного лікування найбільш ймовірно

попередило би даний стан хворого?

Введення протиправцевого анатоксину

168. В яких випадках може виникнути клапанна асфіксія?

розвивається при закритті входу в гортань клаптем з розірваних м'яких тканин з задньої стінки піднебіння

169. Під час фізичних вправ на перекладині хворий вдарився підборіддям,

відчув різкий біль. До лікаря звернувся на 4-й день зі скаргами на біль в

ділянці висково-нижньощелепових суглобів, затруднене відкривання роту та

жування. Об'єктивно: тризм І ступеню, прикус не порушений, при введенні

мізинців в слуховий прохід не відчувається руху суглобових головок з обох

боків. Що можна діагностувати у хворого?

Двосторонній злам суглобових відростків

170. Пацієнт Н., 40 років, через 2 місяці після лікування зламу верхньої

щелепи за Ле-Фор II, почав відзначати затруднення носового дихання і

виділення серозного, а пізніше гнійного ексудату з носових ходів,важкість в

підочних ділянках, вечорами - субфебрильна температура, болі голови. Який

попередній діагноз ?

Постравматичний верхньощелеповий синусит

171. У пацієнта Н., 60 років злам тіла нижньої щелепи, повна адентія. В

ділянці зламу інтерпозиція тканин. Яке лікування буде найефективнішим?

Остеосинтез по Гоцко

172. Який фактор найчастіше сприяє виникненню постравматичного

остеомієліту нижньої щелепи?

Наявність в щілині зламу коренів зуба з періапікальними змінами

173. Пацієнт Н., 40 років отримав удар у вилицеву ділянку з появою

наступних клінічних симптомів: деформацію бокового відділу обличчя, його

оніміння, обмежені відкривання рота та бокові рухи щелепи. Рентгенологічно

виявлено зміщення відламків вилицевої дуги досередини. Яка причина

затрудненого відкривання рота?

Защемлення відламками вінцевого відростка нижньої щелепи, травма скроневого та власне жувального м’язів

174. Назвіть головну відмінність зламу вилицевої кістки від зламу верхньої

щелепи?

Збереження прикусу

175. У пацієнта Н.,20 років діагностовано злам вилицевої кістки. Скарги на

оніміння верхньої губи та крила носа. Чому при зламі вилицевої кістки зі

зміщенням виникає оніміння?

Перетискається підочний нерв

176. Яке харчування необхідно призначити хворому з зламом нижньої

щелепи після репозиції й фіксації відламків назубними шинами та гумовою тягою?

Дієта щелепна друга

178. При якій з перерахованих клінічних ситуацій зуб з лінії зламу видаляти

не потрібно?

При зламі коронкової частини зуб

179. У пацієнта Н.,40 років після автоаварії по дорозі в лікарню розвинулась

дислокаційна асфіксія. Яка патологія призвела до виникнення цього

ускладнення?

Двосторонній ментальний злам нижньої щелепи

180. Хворому після травми нижньої щелепи було проведено між щелепову

іммобілізацію. Через 2 години з'явився блювотний рефлекс. Виникла

асфіксія. Який механізм її виникнення?

Попадання рідини або стороннього тіла в дихальні шляхи

180. Хворому після травми нижньої щелепи було проведено між щелепову

іммобілізацію. Через 2 години з'явився блювотний рефлекс. Виникла

асфіксія. Який механізм її виникнення?

Попадання рідини

181. Пацієнт Н., 20 років поступив в приймальне відділення районної

лікарні. При огляді: загальний стан важкий. Свідомість затьмарена.

Температура тіла 37,1 °С 3 рота запах етанолу. Місцево: визначається

порушення цілості шкірних покривів і підшкірної клітковини щічної ділянки.

При пальпації кісток лицевого скелету і визначається рухомість фрагментів

нижньої щелепи в межах 44,45 та 33,34 зубів. Під час огляду, що проводився

у лежачому положенні на кушетці у хворого раптово виникла зупинка

дихання, обличчя набуло синюшного кольору. Внаслідок чого, на Вашу

думку, виникло дане ускладнення?

Дислокаційна асфіксія

182. Пацієнт Н., 60 років після ДТП потребує транспортування в лікувальний заклад в зв'язку з зламом верхньої щелепи, втратою свідомості. При огляді хворого виявлено відсутність значної кількості зубів на верхній щелепі, втрату прикусу. Який із методів тимчасової іммобілізації слід обрати?

Фіксацію верхньої щелепи дерев*яним шпателем, кінці якого закріплення до склепіння черепа бинтом

183. У пацієнта Н.,40 років внаслідок вогнепального поранення

спостерігається струс головного мозку, позиви до блювоти. Яке положення

хворого при транспортуванні рекомендовано для профілактики аспіраційної

асфіксії?

Сидяче

184. Найоптимальнішим терміном проведення первинної хейлопластики є:

2,5-3 міс

185. Чоловік, 30 років, звернувся до лікаря стоматолога зі скаргами на біль у

26 зубі від солодкого, відчуття оскоми в порожнині рота, яке виникає від

хімічних подразників, біль швидко минає після припинення їх дії.

Об’єктивно: на жувальній поверхні 26 зуба каріозна порожнина в межах

плащового дентину із вузьким вхідним отвором, зондування стінок болісне в

ділянці емалево-дентинної межі. Тверді тканини зуба слабо пігментовані.

Який найбільш імовірний діагноз?

Середній карієс

186. При профілактичному огляді на прийомі у лікаря – стоматолога у

дитини 8 років було виявлено пігментовану пляму на вестибулярній поверхні

26 зуба. Об’єктивно : в пришийковій ділянці 26 зуба дефект твердих тканин і

межах емалі. Зондування безболісне, емаль шорстка . Який найбільш

імовірний діагноз?

Поверхневий карієс

187. Фізіологічне прорізування тимчасових зубів у дитини закінчується

до...

2,5-3 роки

188. Дівчина 23 років звернулась зі скаргами на самовільний, рвучий біль, що посилюється вночі. Іррадіація болю за ходом гілок трійчастого нерва. Під час огляду спостерігається глибока каріозна порожнина з розм’якшеним дентином. Зондування різко болісне по всьому дну. Біль стихає від дії холодної води. Який найбільш імовірний діагноз:

Гострий гнійний пульпіт

189. Хлопчик 10 років звернувся зі скаргами на гострий нападоподібний біль в ділянці верхніх бокових зубів справа. Зуб болів протягом ночі.

Об’єктивно: виявлено каріозна порожнина на жувальній поверхні 16 зуба в

межах біляпульпарного дентину. Зондування різко болісне по всьому дну

каріозної порожнини. Реакція на холодну воду різко позитивна, перкусія

слабо болісна. Виберіть найбільш імовірний діагноз.

Глибокий карієс

190. Хлопчик 10 років скаржиться на біль від холодного і гарячого в зубі на

верхній щелепі. При огляді у 22 зубі виявлена каріозна порожнина в межа

навколопульпарного дентину із світлим розм’якшеним вмістом. Зондування

дна каріозної порожнини болісне в ділянці емалево-дентинного з’єднання.

Пульпова камера не відкрита. Біль від холодного швидко проходить. Поставте діагноз.

Глибокий карієс

191. Пацієнт Р, 35 років скаржиться на незначний біль і відчуття оскоми в порожнині 35 зуба, які виникають від хімічних подразників і швидко зникають після припинення їх дії. Об’єктивно: наявність каріозної порожнини в 35 зубі, яка розміщена в межах плащового дентину, краї дефекту не рівні, дно порожнини тверде, пігментоване (жовто-коричневого кольору). Зондування каріозної порожнини мало болісне, відмічається шорсткість. Реакція на перкусію безболісна. Який діагноз найбільш імовірний?

Середній карієс

192. Хвора, 35 років, скаржиться на естетичний дефект 41,42,31,32 зубів.

При огляді в пришийковій ділянці виявлено V- подібні дефекти тканин,що

досягають плащового дентину. Стінки дефектів щільні,блискучі, гладкі,

безболісні при зондуванні і термічному подразнені. Поставте діагноз

Клиноподібний дефект

193. Хворий 22 роки скаржиться на біль у 46 зубі ,що виник 2 дні тому і

поступово наростає, відчуття «вирослого» зуба . Біль посилюється при

накушуванні. Об’єктивно : у 46 зубі глибока каріозна порожнина ,що з’єднується із порожниною зуба. Зондування безболісне,перкусія

болюча,слизова оболонка в ділянці 46 зуба набрякла, гіперемована. Який

найбільш імовірний діагноз?

Гострий гнійний періодонтит

194. Скільки зубів у сформованому молочному прикусі людини.

20

195. Скільки зубів у сформованому постійному прикусі людини.

32

196. До твердих тканин зуба належать:

Емаль, дентин, цемент

197. Судинно-нервовий пучок, що розташований у кореневих каналах та у

порожнині зуба і здійснює його іннервацію і кровопостачання називається:

Пульпа

198. Зв’язковий апарат, який утримує зуб у альвеолярній лунці, виконує

амортизуючу, трофічну та насосну функції називається

Пародонт

199. Які із перекислених зубів як правило є багатокореневими?

Верхні моляри

200. Який із перечислених методів обстеження не знайшов свого

застосування у клініці стоматології:

УЗД

201. Який із перечислених методів обстеження найчастіше використовують

для виявлення гострих запальних змін у періодонті (гострий періодонтит)

Рентгенологічний метод

202. При диференційній діагностиці карієсу та його ускладнень (пульпіт,

періодонтит) особливу увагу слід звернути на скарги пацієнта, а саме

характер болю. Які скарги характерні для карієсу?

Біль від механічних та термічних подразників

203. При диференційній діагностиці карієсу та його ускладнень (пульпіт,періодонтит) особливу увагу слід звернути на скарги пацієнта, а саме

характер болю. Які скарги характерні для пульпіту?

Нападоподібний, локалізований, частіше вночі

204. При диференційній діагностиці карієсу та його ускладнень (пульпіт,

періодонтит) особливу увагу слід звернути на скарги пацієнта, а саме

характер болю. Які скарги характерні для періодонтиту?

Пульсуючий, постійний біль

205. Яке із перечислених захворювань не належить до вроджених вад розвитку зубів:

206. Лікування карієсу полягає у:

Препаруванні та пломбуванні

207. Лікування пульпіту полягає у:

Девіталізації пульпи із наступним її видаленням

208. Лікування періодонтиту полягає у:

Конвервативно-хірургічний метод

209. Яке із вказаних захворювань із найбільшою імовірністюможе

супроводжуватись підвищенням температури, погіршенням загального

самопочуття?

Риніт

210. Яка особливість лікування пульпіту молочних зубів зі сформованими

верхівками.

210. Яка особливість лікування пульпіту молочних зубів зі сформованими

верхівками.-повне видалення пульпи після девіталізації

211. Які, як правило, терміни прорізування постійних третіх молярів?16-20років

212. В чому полягає невідкладна допомога при гострому гнійному пульпіті?*купірування больового синдрому

213. Що є основною патогенетичною ланкою больового синдрому при гострому серозному пульпіті? Порушується проникність сполучнотканинних структур, що призводить до утворення ексудату-набряк

214. Хвора Н., 38 років, звернулась до стоматолога зі скаргами на болі в ділянці нижніх кутніх зубів зліва. В ході клінічного обстеження виявлено каріозну порожнину на жувальній поверхні 36 зуба в межах навколапульпарного дентину. Проведено видалення некротизованих твердих тканин зуба та пломбування каріозної порожнини. Через 2 дні хвора відмітила наростання больових відчуттів самовільного характеру, що посилюються вночі. Який діагноз найбільш імовірний у вказаному клінічному випадку?гострий серозний пульпіт

215. Які із постійних зубів прорізаються першими?різці

216. В якому віці прорізуються перші постійні зуби?7-8 років

217. Що із перерахованого не є методом профілактики карієсу

*профілактика карієсу:ендогенна(зміцнення соматичного здоровя, лікування хвороб внутр. Органів,раціональне харчування, обмеження вуглеводів),екзогенна(інтенсивне жування,раціональна гігієна,полоскання содою,сіллю,ксилітом,мінеральні води, повільне пиття молока,чаю),медикаментозна(прийом Са,F,P,віт АВСD,ремодент,гелі складу «слина», «емаль»,герметизація фісур)

218. Який із перерахованих методів не використовують для профілактики карієсу постійних зубів-див пит. 216

219. Захворювання зубів, яке пов’язане із збільшеним вмістом фтору у

питній воді називається:флюороз

220. Серед перерахованих препаратів назвіть, який з них не відносяться до вазоконстрикторів:

221. Чутливою гілкою нижньощелепного нерва НЕ є: