1. Сіалографія це:

рентгенологічне дослідження слинних залоз та їх проток

2. Метод обстеження при якому визначається поріг збудливості пульпи зуба:

Електроодонтодіагностика

3. При патології окремих зубів або груп зубів застосовують:

Не знаю

4. Метод дослідження при якому визначається збудник та його чутливість до антибактеріальних препаратів це:

Бактеріологічне дослідження (Метод серійних розведень)

5. Основною причиною карієсу серед названих нижче є:

Дія на структуру зубів патогенних мікрооганізмів

6. При якому каріозному ураженні дно каріозної порожнини сягає меж

біляпульпарного дентину ?

Хронічний глибокий карієс

7. Пацієнт Н.,40 років скаржиться на самовільні приступоподібні болі в ділянках верхньої та нижньої щелеп, у висковій та потиличній ділянках справа. Болі з"явились раптово вночі, дещо стихали після прийому НПЗП. Об’єктивно: глибока каріозна порожнина в 47 зубі, зондування болюче.

Гострий загальний пульпіт

8. Пацієнту Н., 30 років встановлено діагноз: гострий верхівковий гнійний періодонтит 24 зуба. Яку невідкладну допомогу має надати лікар?

Створення відтоку ексудату через кореневий канал.

9. Рентгенологічна картина при хронічному гранулюючому верхівковому періодонтиті:

вогнище розрідження кістки в області верхівки кореня з нечіткими контурами або нерівною лінією, деструкцією цементу та дентину в області верхівки зуба.

10. Перкусією зубів визначається:

визначення стану пародонту. (больова реакція)

11. Під час огляду у пацієнта Н. виявлено, що 24 зуб сірого кольору, має пломбу. Реакція зуба на перкусію безболісна. Реакція на термічні подразники відсутня. Пальпаторно на слизовій оболонці альвеолярного відростка в області верхівки кореня зуба визначається випинання кісткової стінки. Які додаткові методи дослідження треба провести для постанови діагнозу?

Рентгенологічне дослідження

12. Діагностична пункція проводиться для:

точної діагностики захворювання шляхом аналізу вмісту порожнини з його цитологічним, біохімічним та бактеріологічним дослідженням

13. Для дослідження патології окремих зубів застосовують:

Не знаю 

14. Пацієнтка Н., 30 років, біля двох тижнів скаржиться на біль в 15, що виникає від солодкого і швидко проходить після усунення подразника. Об'єктивно: на жувальній поверхні 15 в межах емалі дефект. Краї емалі ламкі, білого кольору. Термометрія, перкусія – безболісні. ЕОД - 6 мкА. Який остаточний діагноз?

Поверхневий карієс

15. Каріозна порожнина знаходиться в плащовому (поверхневому) дентині при:

Глибокий карієс

16. Пацієнт Н.,60 років, скаржиться на самочинний біль в зубі на нижній щелепі справа. Об’єктивно: в 27 глибока каріозна порожнина, яка з’єднується з порожниною зуба. Зондування різко болюче у розкритій точці. Який найбільш можливий попередній діагноз?

Загострений хронічний пульпіт.

17. Скарги пацієнта на постійні інтенсивні болі в 15 зубі. В 15 зубі – каріозна порожнина, зуб рухомий. Ясна в ділянці 15 зуба гіперемовані, набряклі. Перкусія зуба болюча. Регіонарний лімфаденіт. Електроодонтодіагностика – 100 мкА. Рентгенологічно: змін в навколо кореневій ділянці немає. Найімовірніший діагноз:

Гострий гнійний періодонтит

18. Пацієнт Н.,20 років скаржиться на постійний біль, що підсилюється при накушуванні, симптом "вирослого зуба" на верхній щелепі справа. При огляді: в 24 глибока каріозна порожнина, що сполучається з порожниною зуба. Перкусія різко болюча, зондування безболісне, слизова оболонка в проєкції верхівки зуба гіперемована, при пальпации болюча. який можливий діагноз у хворого?

Гострий серозний періодонтит.

19. Набір інструментів,який використовують для обстеження порожнини рота:

стоматологічне дзеркало, стоматологічний зонд, стоматологічний пінцет, шприц для води

20.Інцизійна біопсія – це:

висічення одного або декілька шматків пухлини.

21. Для дослідження патології зубних рядів та щелеп застосовують:

ортопантограма

22. Найбільш інформативним УЗ обстеження буде при:

не знаю 

23. Метод обстеження, який не відноситься до інструментальних:

це вже залежить, від тесту:)

24. Пацієнт Н.,30 років, звернувся зі скаргами на наявність каріозної порожнини і появу короткочасного „блискавичного” болю, який проходить через 1 – 2 хвилини після припинення дії термічних і хімічних подразників. Об’єктивно: глибока каріозна порожнина, стінки і дно порожнини містять розм’якшений дентин. При зондуванні відмічається болючість по дну каріозної порожнини. Ваш діагноз:

Гострий обмежений пульпіт

25. Каріозна порожнина в межах емалі зуба характерна для:

Поверхневний каріес

26. Пацієнт Н.,45 років скаржиться на самовільний довготривалий біль, що підсилюється вночі, короткі безбольові проміжки. Болі ірадіюють. Глибока каріозна порожнина в 37 зубі, зондування болюче. Діагноз:

Гострий дифузний пульпіт

27. Пацієнт Н.,20 років.Скарги відсутні. В проекції верхівки кореня визначається потовщення, болюче при пальпації. Перкусія зуба неболюча, вхід у вічка каналів відкритий, зондування не викликає болю. Рентгенографічно: в ділянці верхівки кореня вогнище деструкції кістки розміром 5х6 мм з чітко обмеженими контурами. Діагноз:

хронічний гранульоматозний періодонтит

28. Пацієнт Н., 30 років скаржиться на постійний інтенсивний пульсуючий біль у зубі верхньої щелепи. Доторкування до зуба провокує різкий біль. Біль у зубі виникає не вперше. 34 зуб сірого кольору, каріозна порожнина сполучається з порожниною зуба. Слизова оболонка ясен у ділянці 34 и35 зубів гіперемована, набрякла, болісна під час пальпації. Підщелепні лімфовузли зліва збільшені в розмірах. Слабко болісні під час пальпації. На рентгенограмі: деструкція кортикальної пластинки альвеоли , деформація періодонтальної щілини і вогнище розрідження кісткової тканини з нечіткими обрисами біля верхівок кореня. Поставте діагноз.

Гранулююча форма хронічного періодонтиту

29. Пацієнт Н.50 років, який страждає на цукровий діабет, звернувся до хірурга з метою хірургічної санації порожнини рота. Для вирішення питання можливого оперативного втручання хірург направив хворого на аналіз крові на цукор. Які повинні бути нормальні показники цукру крові?

3,3-5,5 ммоль / л

30. Для діагностики грибкового ураження найбільш інформативним буде:

Мікроскопічний метод

30. Для діагностики грибкового ураження найбільш інформативним буде:

Мікроскопічне дослідження

31. Ексцизійна біопсія це:

видалення цілого органу або патологічного утворення здійснення під час оперативного втручання

32. Додатковий метод обстеження, який не відносяться до лабораторних

33. Пацієнт Н., 40 років, скаржиться на короткочасний біль від солодкого в

зубі на нижній щелепі. Об'єктивно: в 36 каріозна порожнина з вузьким

вхідним отвором, в межах навколопульпарного дентину. Дентин м'який,

каріозна порожнина з порожниною зуба не сполучається, зондування дна

чутливе, перкусія 36 безболісна, термодіагностика - біль, який одразу зникає

після усунення подразника. Який найбільш вірогідний діагноз?

Поверхневий карієс

34. Скарги пацієнта при поверхневому карієсі на:

не спостерігається, але можливий короткочасний біль від солодкого та хім.агентів

35. Пацієнт Н., 30 років скаржиться на гострий, самочинний, нічний біль у

зубі на верхній щелепі справа. Біль триває 3 доби, має пульсуючий характер,

віддає у вилицю і практично не зникає. Об’єктивно: в 15 глибока каріозна

порожнина. Зондування болюче по всьому дну. Холодовий подразник

зменшує інтенсивність болю. ЕОД 55 мкА. Поставте діагноз:

глибокий карієс

36. Скарги хворого при хронічному верхівковому гранулюючому

періодонтиті:

темний колір зуба, наявність нориці в ділянці кореня з виділенням гною, неприємні відчуття в зубі під час розжовування їжі

37. Пацієнт Н.,10 років скаржиться на постійний пульсуючий біль,

відчуття вирослого зуба на нижній щелепі зліва. Зуб раніше не лікований.

Встановлено діагноз: гострий гнійний періодонтит 36. Проведена

медикаментозна та інструментальна обробка кореневих каналів. Оберіть

тактику подальшого лікування.

Пломбування до анатомічного верхівкового отвору

38. Що з переліченого можна вважати абсолютним протипоказом до

місцевого знечулення :

індивідуальну непереносимість

39. Знечулення біля овального отвору відноситься до:

Провідникової анестезії

40. Лікарська тактика при анафілактичному шоці:

Прохідність ВДШ, адреналін, преднізолон, антигістамінні

41. У пацієнта Н., 30 років, при проведенні інфраорбітальної анестезії

внаслідок ушкодження судини ін'єкційною голкою утворилась гематома

підочної ділянки. Якими мають бути дії лікаря безпосередньо після розвитку

ускладнення?

42. Пацієнту Н., 30-ти років виготовляються металокерамічні мостоподібні

протези з опорою на девітальні 45,46,47. Для препарування уступу лікарем

була проведена аплікаційна анестезія 10% розчином лідокаїну. Через 45

хвилин препарування пацієнт поскаржився на набрякання щік, язика,

збільшення нижньої губи. Яка патологія розвинулася у пацієнта?

Набряк Квінке

43. Пацієнт Н., 30-ти років звернувся до лікаря-стоматолога з приводу

видалення 26 зуба. Після проведення туберальної анестезії хворий відчув

біль у місці ін'єкції. Слідом за цим відзначалося швидке наростання набряку

тканин і обмеження відкриття рота. Чим обумовлений такий стан?

Анафілактичний шок

44. Для аплікаційного знечулення застосовують анестетики наступної

концентрації:

5%

45. Пацієнт Н., 40 р. поступив в щелепно-лицеве відділення лікарні з

діагнозом: травматичний перелом нижньої щелепи. Хворому планується

операція під загальним наркозом. Які препарати призначають для зменшення

секреції слини?

Атропін, метацин

46. Всі методи місцевого знеболювання поділяються на:

Ін.єкційні, неін.єкційні

47. Хворий 50 років звернувся до лікаря-стоматолога з метою видалення 36

зуба за санаційними показаннями. Хворий рік тому переніс інфаркт міокарду,

страждає на стенокардію напруження. Оберіть найбільш раціональний метод

знеболення:

провідникове потенційоване знеболення

48. З метою профілактики інтоксикації лідокаїном, яку максимальну

разову дозу введення його 2% розчину не слід перевищувати?

200мг

49. Яка анестезія показана при видаленні нижнього ікла у дитини 5 років,

що має в анамнезі епілепсію?

Ендотрахеальний наркоз, довенний

50. Знечулення біля горба верхньої щелепи відноситься до:

Провідникова анестезія

51. Який розчин лідокаїну застосовують для провідникової анестезії?

2%

52. У пацієнта Н.,40 р. діагностовано хронічний одонтогенний

верхньощелеповий синусит із наявністю нориці в ділянці лунки 26 зуба.

Необхідно знечулити 2 гілку трійчастого нерва. До якого отвору на основі

черепа необхідно підвести анестетик, щоб провести радикальну гайморото-

мію під місцевим центральним провідниковим знеболенням?

Підвилично-крилоподібна анестезія

53. Пацієнт Н., 30 років звернувся до хірурга-стоматолога з метою санації

порожнини рота. Після проведення анестезії хворий відчув різку слабкість,

нудоту, стиснення за грудиною, болі в сердці. Втратив свідомість. Шкірні

покриви бліді,зіниці на світло не реагують. Пульс ниткоподібний,

артеріальний тиск не визначається. Про який стан можна думати?

Колапс

54. У пацієнта Н., 40 років під час проведення операції резекції верхівок

коренів 11, 21 і 22 зубів відмічено блідість та синюшність шкірних покривів,

які вкриті холодним липким потом, різке зниження артеріального тиску

(80/50мм рт.ст.). Хворий скаржиться на слабість. Свідомість збережена. Який

стан розвинувся у хворої?

Колапс

55. У пацієнта Н., 20 років планується розкриття абсцєдуючого фурункула

верхньої губи. Який вид анестезії показаний для проведення даного

втручання?

Ін.єкційний, місцевй

56. У пацієнта Н.,30 років,під час видалення 17 зуба, з'явились шум у

вухах, побіління шкіри, слабкість. Свідомість збережена. Яка тактика

найбільш доцільна під час надання невідкладної допомоги?

Адреналін

57. Пацієнт Н., 60 років готується до оперативного втручання під

загальним знеболенням. Який препарат потрібно ввести хворому під час

премедикації для профілактики ускладнень пов'язаних із збудженням

блукаючого нерва?

Атропін

58. Який препарат додають до місцевоанестезуючих засобів з метою

пролонгації їх дії ?

адреналін, ефедрин

59. Для якого виду знеболення застосовують кетамін

Загальний наркоз

60. Якої кількості 2%-го лідокаїна достатньо для проведення

провідникової анестезії?

5-10мл

61. Знечулення біля ментального отвору відноситься до:

Провідникова анестезія

61.Знечулення біля ментального отвору відноситься до: Провідникової анестезії

62.Пацієнт Н.,4р. .Д-з:гострий гнійний періостит верхньої щелепи зліва.

Показане оперативне Розтин абсцесу для відтоку ексудата і подальше видалення зуба, як вогнища інфекції

63. Для якого виду знеболення застосовують діпріван? Загальне знеболення

64.Через 1 хвилину після проведення торусальної анестезії 2% розчином

новокаїну 4 мл з приводу видалення 17, хворий почав скаржитися на відчуття

утруднення дихання. Об'єктивно: верхня та нижня губи, слизова оболонка

гортані та порожнини рота набряклі, різко гіперемійовані. Яке ускладнення

виникло в хворого? Набряк Квінке

65. Пацієнту Н.,40 р. проводилася операція - радикальна гайморотомія з

пластичним закриттям соустя через лунку видаленого 27 зуба. Після

проведення інфільтраційної і всіх периферичних провідникових анестезій на

верхній щелепі зліва через 3 хвилини хворий відмітив двоїння в лівому оці,

неможливість його.закрити. Яка з- проведених анестезій є причиною вище

вказаних скарг хворого? Інфраорбітальна

66.Пацієнт Н.,20 р. отримав поранення щоки. Рана не сполучається з

порожниною рота. Оберіть метод знеболення для хірургічної обробки рани? Термінальне ін’єкційне знеболення

67.Під час проведення анестезії у пацієнта Н., 70 років, з'явились скарги на

біль за грудиною, іррадіація болю в ліву лопатку. Відмічається блідість

слизових та шкірних покривів, асиметрія пульсу на сонних артеріях.

Встановіть вірогідний діагноз? Гострий інфаркт міокарда

68. Вкажіть знеболюючі розчини

четвертого покоління: Ультракаїн, скандикаїн

69. Пацієнт Н., 40 р. поступив в щелепно-лицевий відділ лікарні з

діагнозом: флегмона дна порожнини рота. Хворому планується оперативне

втручання під фторотановим наркозом. Який препарат слід використовувати

для премедикації? Промедол

70.У пацієнта Н.,30 р.при проведенні інфраорбітальної анестезії внаслідок

ушкодження судини ін'єкційною голкою утворилась гематома підочної

ділянки. Якими мають бути дії лікаря безпосередньо після розвитку

ускладнення? Давлюча пов’язка і холод на ділянку гематоми

71. Хворого А., 52 років, направлено в щелепно-лицевий стаціонар для

операції видалення бокової кісти шиї. Хворий страждає на епілепсію. Під

яким видом знеболення необхідно провести операцію? Під ендотрахеальним наркозом 

72.Пацієнту Н., 6 років встановлено клінічний діагноз: "Хронічний

гранулюючий періодонтит 55 зуба". Супутній діагноз: "ревматичний

ендокардит". Якою повинна бути тактика лікаря-стоматолога? Видалення зуба

73. Збудником епідемічного паротита є: Фільтруючий вірус

74. Слина при гострому сіалоаденіті: Каламутна, в»язка

75. Причиною розвитку хронічного одонтогенного остеомієліта щелепи є: Зниження реактивності організму, наявність хронічних вогнищ запалення в щелепі

76. При гнійно-некротичній (анаеробній) флегмоні дна рота доцільно

призначити: антибактеріальну, десенсибілізуючу, дезінтоксикаційну, імунокоригуючою, загальнозміцнювальну терапію

77. Характерною особливістю ангіни Людвига є: Гнильно-некротичний процес дна порожнини рота

78. Пацієнт Н., 40 років, звернувся до стоматолога зі скаргами на слабкість,

схуднення, незначне підвищення температури тіла 37,2*C , постійний

кашель. В порожнині рота має виразку, дно та краї якої мають зернистий

характер, вкрита жовто-сірим нальотом. Тканини, що оточують виразку

набряклі. По переферії виразки є дрібні абсцеси. Поставте діагноз? Міліарно-виразковий туберкульоз

79.Пацієнт Н., 30 років,після переохолодження, скаржиться на головний біль

в лобній, підочній та щічній ділянках зліва. Об'єктивно: обличчя

асиметричне, утруднене дихання через лівий носовий хід, легкий біль при

надавлювані на підочну ділянку зліва та на перехідну складку в проекції

24,25 зубів. Перкусія 24,25 зубів болісна, в 24 зубі пломба, рухомості зуба

немає, слизова оболонка без змін. На рентгенограмі - зниження пневматизації

лівої верхньощелепної порожнини. Який ймовірний діагноз? Загострення хронічного одонтогенного гаймориту

80. У пацієнта Н., 30 років, діагностовано гострий гнійний одонтогенний

періостит верхньої щелепи зліва, причиною якогоє 23 зуб. Коронка 23 зуба

зруйнована каріозним процесом. 22, 24 зуби інтактні. На прицільній

рентгенограмі відмічається розширення періодонтальної щілини 23 зуба. Яке

лікування доцільно провести у данному випадку? Періостотомія, медикаментозне лікування з подальшим лікуванням причинного зуба

81. У пацієнта Н., 40 років діагностована флегмона дна порожнини рота.

Який розтин слід провести при розкритті флегмони, для адекватного

дренування? В обох підщелепних ділянках

82. Пацієнт Н., 10 років, звернувся із скаргами на наявність слабоболючої

припухлості в обох білявушно-жувальних ділянках, сухість в порожнинірота, високу температуру тіла (39° С). Хвороба почалась 3 дні тому. Мочки

вух відтопирені, при пальпації виявляються три больові точки: попереду

козелка вуха, біля верхівки соскоподібного відростка та над вирізкою

нижньої щелепи. Слизова оболонка біля сосочків вивідних протоків слинних

залоз гіперемована, з них виділяєтся прозора слина в малій кількості. Яка

найбільш вірогідна хвороба у хворого? Гострий неепідемічний паротит

83. Місцевим ускладненням хронічного одонтогенного остеомієліта може

бути: Патологічний перелом

84. Для стимуляції реактивності організма при лікуванні гострого

одонтогенного остеомієліта щелеп використовують препарат: Метилурацил

85. Лікування епідемічного паротиту полягає у проведенні: Симптоматична терапія

86. Лікування гострого серозного сіалоаденіту полягає у: Стимуляції слиновиділення, протизапальній терапії

87. Найбільш часто слинокам'яна хвороба уражує: Підщелепові залози

88. Типовою клінічною ознакою паратонзилярного абсцесу є: посилена слюнотеча (гіперсалівація), тризм жувальних м’язів, відкрита гугнявість, остання як результат параліча м’язів нібної занавіски.

89. Найчастіше причиною розвитку періоститу є: Загострення хронічного періодонтиту

90. Після періостотомії, при гострому гнійному періоститі, проводять: медикаментозне лікування з подальшим лікуванням причинного зуба

91. Пацієнт Н., 60 років скаржиться на біль у ділянці верхньої щелепи

справа, підвищену температуру тіла до 37,5° С, погіршення загального стану.

Хворіє 3 дні. Об-но: обличчя асиметричне за рахунок припухлості м'яких

тканин правої щоки, пальпація болісна. Коронка 16 зуба зруйнована

повністю, перкусія позитивна. Гіперемія і набряк м'яких тканин

альвеолярного відростку в ділянці 15, 16, 17 зубів з вестибулярного боку.

Який найбільш ймовірний діагноз?

Гострий одонтогенний періостит верхньої щелепи в ділянці 16 зуба

92. Типовою клінічною ознакою періостита є: наявність щільної, слабо обмеженою припухлості

93. Пацієнт Н.,50-ти років скаржиться на погіршення

самопочуття, підвищення температури тіла до 39, 8°С, наявність на шкірі

підборіддя болісного осередку. Об'єктивно: на шкірі підборіддя щільний,

різкоболючий інфільтрат розміром 3x5 см. Шкіра над ним синьо-червоного

кольору. У центрі осередку три зони некрозу навколо волосяних фолікулів.

Лімфовузли підборіддя збільшені, болючі. Яке захворювання виникло в

пацієнта?

Карбункул підборіддя.

94. Одонтогенною причиною розвитку ангіни Людвига є запальний процес в

ділянці: травми слизової оболонки порожнини рота й паратонзилярні абсцеси

95. Пацієнт Н., 30 років, звернувся до хірурга-стоматолога із скаргами на

наявність виразки на нижній губі зліва. Три тижні тому з'явилося на губі

незначне почервоніння округлої форми, яке з часом стало інтенсивнішим, а

потім утворилася виразка. До лікаря не звертався. Виразку змащував

обліпиховою олією, але покращення не наступало. Об'єктивно: на слизовій

оболонці нижньої губи зліва виразка овальної форми розміром 1,2 см з

рівними, чіткими межами. Дно яскраво-червоне блискуче. Краї виразки

мають вигляд валика, що плавно спускається до низу, а в її основі-щільний

неболючий інфільтрат. Підщелепові лімфовузли збільшені, неболючі. Шкіра

над ними не змінена. Якому захворюванню відповідає клінічна картина?

Сифіліс (первинний період)