
- •Загальна екологія:
- •Лекція 2
- •Лекція 5 Рівні організації живого
- •Енергетичний баланс організму
- •Лекція 15.11.13
- •Життєві цикли організмів
- •Лекція Температура як екологічний фактор
- •Вода як середовище існування організмів
- •Лекція 29.11.13 Едафічні орографічні фактори
- •Просторово-часова організація біосистеми
Вступ до спеціальності
Лекція 1
Геккель дав визначення екології в роботі «загальна морфологія організмів» 1866.
Дарвін 1859.
Екологія — наука яка вивчає взаємодію організмів з навколишнім середовищем і між собою (біотичні взаємовідносини).
Геккель 1868 «природная історія світотворення» екологія — економія природи(наука про вкрай заплутані явища які визначають відношення організмів до навколишнього середовища, до органічних та не органічних умов життя, а також взаємовідносини між організмами які живуть в одному й тому самому місці).
Вивчення основних структурної організації біосистем.
Загальна екологія — вивчає загальні принципи організації і функціювання екосистем
Спеціальна екологія — в основі лежать загальні принципи, але вивчає певні типи екосистем. Предмет соціальної екології: класифікація за різними типами екосистем, та специфічними екосистемами, кваліфікація організмів за таксономічним принципом(царства, типи, класи, ряди...)
Прикладна екологія — вивчає специфічні аспекти екологічних особливостей при певних впливах навколишнього середовища.(радіаційна, промислова, медична екологія...).
Принципи та методи екології:
Спостереження
Експеримент
Моделювання
Загальна екологія:
екологія особин
екологія популяцій
синекологія — екологія надпопуляційних систем (хижак жертва,екологія біотичного угруповання(продуценти, консументи, редуценти))
екологія екосистем.
Аутекологія(екологія особин) — вивчає взаємовідносини представників певних видів живих організмів з навколишнім середовищем. головним чином аутекологія визначає межі стійкості певних видів до факторів навколишнього середовища та їх дію на морфологічні пристосування і поведінкові особливості живих організмів.
Популяція певна група особин певного виду що існує на певній території.
Основне завдання демекологї(поуляційної) — аналіз чисельності динамікоструктурнофенкціональних організацій популяцій живих організмів, причини змін чисельності популяцій, з'ясування умов формування структур популяцій, розвиток популяцій, особливості функціонування, роль в енергетиці екосистем.
Синекологія — аналізує міжвидові взаємовідносини в біотичних угрупованнях, а також відношення між організмами що входять до складу біотичного угруповання і навколишнім середовищем.
Дослідження можуть проводитися з позиції статичної і динамічної, розрізняють сатичну(описову) синекологію — вивчає екологію організмів, що дивуть в певному середовищі, визначається видовий склад і чисельність угруповання ,частоту трапляння, просторовий розподіл.
динамічна синекологія(функціональна) — описує розвиток угруповань в часі з'ясовує під впливом яких факторів відбувається зміни в угрупованні на території, вивчає обмін речовин і трансформацію енергії в екосистемі, оперує поняттями (трофічна мережа та ланцюг, продукція, продуктивність, піраміда біомас, піраміда енергії...) також називають кількісною екологією.
Лекція 2
Метод спостереження — застосовується для всіх рівнів організації і розділів екології.
Метод експерименту:
однофакторні — контролюється один фактор
двофакторний — контролюється 2 фактори
багатофакторний — більше 3-х.
Через експеримент визначають вплив деякого фактора і межі толерантності певного виду до різних значень цього фактору.
Метод моделювання — отримання тотожньої оригіналу моделі шляхом спрощення.
Моделі:
Натурні (аналогові, реальні) — спрощена модель (акваріум).
Знакові: вербальні, математичні..
Вступ до спеціальності
Лекція 4
Метод спостереження
Експеримент
Метод моделювання - шляхом спрощення процесу який відбуваєтьсяя в природі отримати модель, яку можна було б вивчати. Вдало, якщо модель на 70% відповідає реальності.
Аналогові (реальні) - акваріум
Знакові - Вербальні, графічні моделі.
Математичні моделі:
Розрізняють на
Аналітичні - такі моделі, де оператор(ознака) відомий в аналітичній формі.
Чисельні (імітаційні) -
Розділяють на чотири пари:
1. Дискретні - неперервні
Дискретна модель - значення параметру відомі через певні проміжки часу.
Неперервна - значення відоме в будь який момент часу.
2. Детерміновані - стохастичні
Стохастична модель - не знаємо як веде себе об'єкт, але знаємо результат
Детерміновані - не знаємо результату, але знаємо теперішній стан.
3. Точкові - просторові
Точкові - параметри у просторі невідомі
Просторові - параметри просторі відомі
4. Статичні - динамічні
Статичні - фіксується стан об'єкту в даний момент
Динамічні - аналіз об'єкту через різні проміжки часу
Для моделювання надскладних систем використовують математичні моделі.
Після моделювання, зворотній процес вивчення відомих властивостей і поведінки моделі називається інтерпритацією моделі.