3. Зміст курсової роботи вступ

В цій частині курсової роботи необхідно стисло викласти інформацію про господарське значення обраної культури та її шкідниках. Розкривається роль захисту рослин при збереженні врожаю та підвищенні якості сільськогосподарської продукції. Слід відзначити досягнення передового досвіду по захисту рослин та впровадження новітніх методів боротьби із шкідниками в практику сільського господарства.

1. Видовий склад шкідників ........................................ та їх шкідливість.

(назва культури)

в даному розділі подають огляд вітчизняної та зарубіжної літератури з видового складу шкідників, які пошкоджують дану культуру. В кінці розділу наводять списки шкідників за рядами та родинами, згідно форми (додаток 2).

2. Основні особливості головних шкідників ...................................

(назва культури)

в розділі дають поглиблений огляд інформації з літературних джерел по головних шкідниках вибраної культури (згідно завдання). Особливості кожного виду викладаються окремо в такій послідовності:

.2.1 – систематичне положення – назва виду, родини і ряду (латинська,

українська, російська);

3.2.2 – поширення (розповсюдження);

3.2.3 – діагностичні ознаки виду (за стадіями розвитку);

3.2.4 – біологічні та екологічні особливості виду;

3.2.5 – фенологічний календар розвитку виду;

3.2.6 – характер пошкоджень та шкідливість виду.

Фенологічний календар розвитку виду складають за літературними даними, або за даними особистих спостережень згідно форми (додаток 3-5). Стадії розвитку шкідника позначаються загальноприйнятими в ентомології умовними ознаками. Період нанесення шкоди позначають хвилястою, а час проведення заходів боротьби – рівною жирною лінією.

При описі особливостей шкідника необхідно дати характеристику екологічного фактору, який впливає на розвиток і динаміку чисельності виду (температура, вологість, склад грунту, паразити та хижаки, хвороби, господарська діяльність людини та інші).

В підрозділі “Характер пошкоджень і шкідливість виду”, слід навести загальні ознаки пошкодженості рослин за стадіями розвитку шкідника та цифрові дані, які свідчать про вплив пошкоджень на кількісні і якісні показники врожайності культури.

3.3. Методики виявлення та обліку чисельності шкідників сільськогосподарських культур.

В даному розділі необхідно дати опис основних методик виявлення, обліку і прогнозування наявних видів шкідників сільськогосподарської культури.

3.4. Основні методи боротьби із шкідниками сільськогосподарських культур.

Подається коротка характеристика існуючих методів боротьби із шкідниками з аналізом їх позитивних і негативних сторін.

3.5. Система заходів боротьби з шкідниками .........................................

(назва культури)

До розділу слід включити складену систему заходів боротьби з описаними видами шкідників в календарній послідовності, згідно запропонованої форми (додаток 6). Всі заплановані роботи, в тому числі і повторні обробки проти одного і того ж виду шкідника, повинні бути перераховані в хронологічному порядку їх проведення і зведені в групи по періодах: осінньо-зимовий, передпосівний, посівний або посадковий, період догляду за культурою, збиральний, післязбиральний. При цьому слід враховувати, що дуже часто проведені заходи можуть бути спрямовані проти двох, трьох, а то і більшої кількості видів шкідників, і про це необхідно зробити помітку в третій графі. При рекомендаціях застосування хімічних та біологічних препаратів слід керуватись найновішими літературними даними. Строки проведення кожного із запланованих заходів (графа А) повинні узгоджуватись із даними фенологічного календаря з точністю до декади. Така точність пов’язана з тим, що при складанні робочого плану потреба в апаратурі розраховується для декади з найбільш високим рівнем напруженості в господарстві.

3.6. Робочий план боротьби з шкідниками .............................................

(назва культури)

в цьому розділі передбачається складання робочого плану заходів захисту згідно наведеної форми (додаток 7). Розраховується потреба хімічних, біологічних та інших засобів захисту рослин, робочої сили, апаратури на даній ділянці (полі). При заповненні графи 6 необхідно вказати тільки один пестицид, або суміш препаратів, які є найбільш ефективними. Аналогічно слід заповнювати графу 9.

3.7. В цьому підрозділі потрібно викласти результати власних спостережень та обліку , проведених в даному господарстві. Необхідно опрацювати такі питання: осінньо-весняні обстеження місць зимівлі шкідників та їх аналіз; строки виходу шкідників з місць зимівлі; динаміка чисельності шкідників за стадіями розвитку; вплив абіотичних та біотичних факторів на динаміку щільності шкідника та інші; характер і ступінь пошкодження рослин; оцінка заходів захисту, які проводились в господарстві (біологічна, господарська та економічна ефективності) та інші.

Для проведення особистих спостережень та обліків студент повинен отримати консультацію у викладача. Описуючи результати спостережень, в курсовій роботі слід вказати, коли і де, в яких умовах і за якою методикою була виконана робота. Наведення цифрового матеріалу необхідно як в табличній формі, так і за текстом. Бажано мати ілюстративний матеріал.

Під час обліків і спостережень в полі, також в насадженнях необхідно зібрати всі стадії шкідників для складання біологічної колекції. Колекцію здають викладачу разом з курсовою роботою.

В кінці роботи пишуть висновки без виділення їх в окремий розділ. В них стисло викладається суть роботи та головні результати. В загальній формі дають характеристику позитивних та негативних сторін наявного стану захисту рослин в даному господарстві. Обсяг висновків не перевищує 1-1,5 сторінки.

В кінці тексту курсової роботи проставляють дату та підпис студента – автор роботи.

Список літератури наводиться в кінці курсової роботи. В нього включають тільки ті літературні джерела, на які були посилання в тексті. Розміщення літературних джерел здійснюють за алфавітним порядком згідно прізвищ авторів. Спочатку пишуть літературу вітчизняних авторів (українська, російська), а потім зарубіжну літературу на мові оригіналу. Якщо посилання на декілька робіт одного автора, то їх розміщують в хронологічній послідовності.

Інформація про книги (монографії, довідники, підручники та інші) повинна включати: прізвище та ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання. Назву місця видання літературного джерела слід навести повністю в називному відмінку.

Скорочення назви можливе тільки для двох міст: Москва (М.) та Ленінград (Л.). наприклад:

Арешников Б.А., Старостин С.П. Вредная черепашка и меры борьбы с

ней. - М., Колос, 1982.

Злотин А.З. Насекомые – друзья и враги человека. Киев, урожай, 1987.

Інформація про статтю з періодичного видання повинна включати: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, повна назва періодичного видання, рік видання, том (номер), сторінки, на яких розміщена стаття. Наприклад: Пантелеев Я.Х. Вредители овощных культур. – Защита растений, 1992, №7, с. 60-61.