§320. Запрет на пожертвования на имя другого лица.

Ни одно лицо не должно делать пожертвования на имя другого лица или сознательно разрешать использование своего имени для поощрения такого пожертвования; ни одно лицо не должно намеренно принимать пожертвование, сделанное одним лицом на имя другого.

§321. Ограничения на взносы в валюте.

Ни одно лицо не должно делать взносы в валюте Соединенных Штатов или любой другой страны в пользу кандидата, которые в общей сумме превышают 100 долларов, на проведение избирательной кампании кандидата для избрания его на федеральный пост.

§406. Срок исковой давности.

а) Ни одно лицо не должно преследоваться, привлекаться к судебной ответственности или наказываться за любое нарушение настоящего Закона, пока не составлен обвинительный акт или не возбуждено дело в суде в течение трех лет после нарушения закона.

Див.: Історія держави і права зарубіжних країн : хрестоматія : навч. посібник для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / за ред. В. Д. Гончаренка. [кол. упорядників: В. Д. Гончаренко, О. Д. Святоцький, М. М. Страхов, С. І. Пирогова] – К. : Видавничий дім Ін Юре, 2002. – С. 558-576.

Хрестоматия по всеобщей истории государства и права : Учеб. пособие / [cост. В. Н. Садиков; Под ред. проф. З. М. Черниловского]. – М. : Гардарика, 1998. – С. 332-334).

Соединённые Штаты Америки : Конституция и законодательные акты : Пер. с англ. / [Сост. В. И. Лафитский; Под ред. и со вступ. ст. О. А. Жидкова]. – М. : Прогресс, Универс, 1993. – С. 176-225, 296-336).

14.9. Опорний конспект

1.Особливості соціально-економічного розвитку

Перша світова війна не зачепила американську територію і США не зазнали такого руйнування економіки як Європа. Людські втрати теж були невеликими (120 тис. убитих і померлих від хвороб та біля 230 тис. поранених). Обстановку війни США використали для збагачення, в т. ч. від військових поставок. До 1920р. на долю США приходилось біля половини світового видобутку кам’яного вугілля і 2/3 - нафти, 3/5 виробництва чавуну і сталі, 85% випуску автомобілів. США стали наймогутнішою країною світу.

З початку ХХ ст. в США зростає роль держави у сфері економіки і соціальних відносин. Після 1920р. в історії США неодноразово були періоди кризових спадів, стабілізації. Але США вдавалося швидше від інших країн долати економічні потрясіння. Найкращий приклад – “Новий курс“ президента Франкліна Рузвельта. Основні його реформи були запроваджені вже в перші 100 днів президентства (1933р.).

Перш за все “Новий курс“ був спрямований на відновлення дієздатності фінансово-банківської системи. Надзвичайний банківський закон , прийнятий конгресом, надав президенту широкі повноваження у фінансовій сфері. Було встановлено державний контроль над золотом.

По-друге, в середині 1933р. був прийнятий закон про відновлення промисловості – головний у законодавстві “Нового курсу“. Була створена Національна адміністрація відновлення промисловості. Мета полягала не тільки в стабілізації промисловості, але й у вирішенні трудових конфліктів. Ст. 7 закону проголошувала права робітників на створення профспілок, колективний договір, обов’язок підприємців дотримуватися встановленої тривалості робочого часу, мінімальної оплати праці і т. п.

Третій напрям “Нового курсу“ - сільськогосподарська політика. Спеціально створений адміністративний орган був покликаний збалансувати попит і пропозицію на сільськогосподарську продукцію, підняти на неї ціни.

Навколо “Нового курсу“ точилась гостра політична боротьба. Верховний суд США в 1935 / 1936рр. визнав неконституційними 12 законів “Нового курсу“, попри те, що він вивів країну із кризи. “Новий курс“, по суті, утвердив основи державного регулювання економіки США.

Але кожен із наступних етапів історії США мав свої особливості. З перемогою Р. Рейгана на виборах 1980р. утвердилась тенденція дерегулювання. Як писав журнал “Таймс“, новий президент вже за 10 днів свого президентства “заморозив“ більше 170 регулюючих настанов.

І в перше десятиріччя ХХІ ст. США залишаються провідною економічною країною світу. В 2006р. США посідали перше місце у світі за масштабами ВВП (більше 13 трлн. дол.) і третє – за ВВП на душу населення – 44 тис. дол. (після Люксембургу і Норвегії).