13.Визвольний рух у 14 - початку 16 ст.

Перше велике антифеодальне повстання розпочалося у 1591 р. і тривало до 1598 р. У ньому взяли участь і міщани. Очолив його К. Косинський.

Косинський Криштоф (?-1593) - козацький гетьман, керівник першої козацької війни 1591-1598 рр. За походженням шляхтич із Підляшшя. Навесні у 1590 р. від імені польського короля займався організацією козаків для оборони Поділля від татар.

Наприкінці 1591 р. запорожці під проводом Косинського разом із реєстровими козаками прийшли під Білу Церкву, до резиденції та замку Острозького, який перед цим відібрав у Косинського землі, отримані ним за службу короні. Так розпочалося народне повстання, що охопило Волинь, Брацлавщину і Київщину. Косинський захопив Білу Церкву, Переяслав, Трипілля. Протягом 1592 р. козаки і селяни нападали на панські маєтки. До них приєднувались міщани, дрібна православна шляхта.

У травні 1593 року двотисячний загін запорожців на чолі з Косинським вирушив під Черкаси, де взяв у облогу володіння місцевого старости О. Вишневецького і змусив його пообіцяти козакам вільний перехід із Січі в міста і села і звідти на Січ. Під час переговорів із Вишневецьким Косинського було підступно вбито. Далі повстанці пішли походом на Київ і оточили його. Проте звістка про напад татар на Січ змусила козаків повернути на Запорожжя.

Невдовзі вибухнуло повстання під проводом С. Наливайка.

Наливайко Северин (Семерій) (?-1597) - козацький ватажок, керівник козацького повстання 1595-1596 рр. Родом з Галичини. Змолоду козакував на Запорожжі, потім був на службі у князя Острозького. У 1594 - першій половині 1595 р. бере участь в походах проти Туреччини.

Сейм у 1596 р. виніс рішення про поголовне викорінення козаків. Український народ на сеймі було проголошено віроломним, бунтівливим і приречено на рабство. Українську шляхту позбавлено права обиратися на державні та військові посади, названо холопами. Заборонялося збиратися гуртами. Значно посилився феодально-кріпосницький гніт. Православні храми силою перетворювали на уніатські. Церкви парафіян, які не погоджувалися на унію, віддавали в оренду. Так унія почала наступ на духовність і свободу українського народу, що спричинило нове повстання під проводом П. Сагайдачного.

Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) Петро Кононович (1560 або 1570 - 1622) - політичний і державний діяч, гетьман України (1614-1616, 1620-1622). Народився у с. Кульчинцях поблизу Самбора у шляхетській родині. Закінчив Острозьку школу. Після Берестейського собору (1596) зайняв антиуніатську позицію, про що свідчить його твір "Пояснення про унію". Згодом пішов на Запорожжя. Брав участь у походах проти Туреччини і Кримського ханства.

У мирному житті Сагайдачний опікувався церквами, монастирями, школами, заповів своє майно школі Братського монастиря на Подолі. Незадовго до смерті він став ченцем. Помер П. Сагайдачний у квітні 1622 р. Похований на території Братського монастиря "з великим плачем Запорозького Війська і всіх людей православних".

Отже, на початку XVII ст. під час розгортання боротьби українського народу проти експлуатації та покатоличення й уніатства дедалі більшої ваги набувало козацтво.