Тема 14. Соціальне партнерство в організації

Основні поняття та терміни теми

Зміст

Соціальне партнерство

це система взаємозв'язків між представниками найманих працівників— з одного боку, роботодавцями та їх об'єднаннями — з другого, і державою та органами місцевого самоврядування — з третього.

Сторони соціального партнерства

працівники і роботодавці, які укладають колективні договори та угоди, створюють органи соціального партнерства, беруть на себе зобов'язання, їх інтереси підлягають узгодженню.

Роботодавець

власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом).

Найманий працівник

це фізична особа, яка виконує роботу за наймом, уклала письмовий трудовий договір, контракт чи усну угоду з керівником підприємства будь-якої форми власності із визначенням умов трудової діяльності особи, за якою вона одержує обговорену при найманні оплату готівкою або в натуральному вигляді.

Колективний договір

угода, яка укладається між власником або уповноваженим органом (особою) і одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом.

Професійна спілка (профспілка)

добровільна неприбуткова громадська організація, галузева спілка, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Член профспілки

це особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески

Працівник

наймані особи, зайняті в безпосередньому виробництві, рідше в сфері послуг. Виконавці, що знаходяться в самому початку технологічного або управлінського ланцюга

Гендерна рівність

рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Загальний і міцний мир може бути встановлений лише на основі соціальної справедливості.

Ненадання в якій-небудь країні працівникам нормальних умов праці є перешкодою для інших країн, які бажають покращити становище трудящих.

Свобода слова і свобода об'єднання є необхідними умовами постійного прогресу

Злиденність у будь-якому місці є загрозою для загального добробуту

Всі люди, незалежно від раси, віри і статі, мають право на матеріальний добробут і духовний розвиток в умовах свободи і гідності, сталості в економіці і рівних можливостей

Повна зайнятість і зростання життєвого рівня

Повноважність та рівноправність сторін та їх представників

Свобода вибору та обговорення питань, які входять у сферу соціально-трудового партнерства

Вміння вислухати партнера

Добровільність і реальність зобов'язань, які беруть на себе сторони

Повноважність представників сторін

Відповідальність за виконання взаємних зобов'язань

Контроль за виконанням досягнутих домовленостей

Рівноправність сторін

І група

первинні носії прав і інтересів (наймані працівники, роботодавці, держава, місцеве самоврядування)

І І група

представницькі організації та їхні органи. Вони є носіями делегованих повноважень (об'єднання роботодавців, професійні спілки, органи влади й управління)

І ІІ група

органи, через які реалізується соціальний діалог (Національна рада соціального партнерства, інші постійні або тимчасові органи в галузях, регіонах, на підприємствах (організаціях)

І V група

органи, які покликані мінімізувати наслідки можливих конфліктів, попереджувати загострення соціально-трудових відносин

захист інтересів обох сторін соціально-трудових відносин

організація (упорядкування) соціально-трудових відносин

стабілізація соціально-трудових відносин

спрямована на встановлення і підтримання стабільності соціально-трудових відносин

колективний договір покликаний захистити, з одного боку, роботодавців від необґрунтованих, завищених вимог працівників, задоволення яких може завдати економічної шкоди роботодавцю, а з іншого — захистити працівників, які є найуразливішим суб’єктом соціально-трудових відносин, від власників і органів, що представляють їхні інтереси, які можуть використати переваги свого економічного становища у власних цілях

спрямована на реалізацію інтересів обох сторін і має конкретний вияв. Умови праці, зафіксовані в колективному договорі (умови оплати праці, робочий час, тривалість відпустки, додаткові соціальні пільги тощо), дозволяють роботодавцю завчасно планувати витрати виробництва і очікуваний прибуток, а для працівників є гарантією задоволення їхніх власних інтересів