Міграційний рух населення у січні-вересні 2014 року

 

	Осіб
	кількість прибулих	кількість вибулих	міграційний приріст,скорочення (–)
Україна	410631	391976	18655
Вінницька	20043	19316	727
Волинська	10864	9869	995
Дніпропетровська	29415	29559	-144
Донецька2	23613	29855	-6242
Житомирська	13844	13758	86
Закарпатська	4917	5296	-379
Запорізька	14544	15632	-1088
Івано-Франківська	11083	10187	896
Київська	25471	16306	9165
Кіровоградська	10979	11450	-471
Луганська2	9174	10031	-857
Львівська	20664	19991	673
Миколаївська	11297	10467	830
Одеська	23055	20994	2061
Полтавська	17508	16851	657
Рівненська	14425	14153	272
Сумська	13724	13763	-39
Тернопільська	9561	9619	-58
Харківська	36141	29444	6697
Херсонська	10355	11041	-686
Хмельницька	16261	15574	687
Черкаська	13518	12693	825
Чернівецька	7913	7149	764
Чернігівська	10481	10090	391
м.Київ	31781	28888	2893

^{За даними держкомстату.}

Отже за даними даного пункту ми визначили що в Україні за офіційною статистикою на даний момент міграційне сальдо додатнє, але враховуючи всі нюанси реальна ситуація кардинально різниться. Найбільше людей емігрує із західної України, а найбільше емігрантів приїжджають у Харківську область.

Що до внутрішньої міграції, то найбільша кількість людей оселяється у Київській області, а найменша у Донецькій та Луганській, що спровоковано збройним конфліктом на цій території.

Розділ ііі. Напрямки ефективного вирішення проблеи пов’язаних з міграційними процесами в україні 3.1. Вплив сучасної економічної ситуації на міграційні процеси в Україні

В економічно розвинутих країнах темпи приросту населення суттєво скоротились. Одночасно відбувається процес скорочення працездатного населення, що породжує дефіцитність робочої сили. У країнах, що розвиваються, до яких відноситься і Україна, відбуваються протилежні процеси. У зв’язку з цим відбувається міграція з менш розвинених країн у добре розвинені.

Міжнародна міграція робочої сили здійснюється із України в економічно розвинуті країни. Реформування командної економіки у нашій країні привело до суттєвого зниження зайнятості і рівня життя, що і зумовило відтік з неї робочої сили. Після одержання самостійності і розгортання кризових явищ почався відтік робочої сили переважно в такі країни, як Італія, Німеччина, Польща. Лише в Португалії, за оцінками, працюють близько 300 тис. українців, переважна частина яких - нелегально.

Основною причиною міграцій населення України у розвинені країни світу є різний рівень життя, який виражається у рівні зарплат і цін, тобто різниці у рівні реальної зарплати. Емігранти, які їдуть у більш розвинені країни, де вища винагорода за роботу, у кращому випадку відсилають гроші до дому, які тут мають більшу реальну вартість, або у гіршому випадку залишаються жити у країнах в які вони емігрували розриваючи економічні зв’язки з Україною.

Частою причиною міграції з України є не відмінності у рівнях заробітної плати у різних країнах, а хронічне безробіття або неповна зайнятість у деяких регіонах. В Україні є надлишок трудових ресурсів, які не можуть реалізувати себе на ринку праці, що і зумовлює міграцію робочої сили у високо-розвинуті країни.

Внаслідок цього Україна виграє від еміграції безробітних, тому що вони не беруть ніякої участі у створенні національного продукту країни та не живуть на трансфертні платежі за рахунок тих, що працюють. Добробут громадян України збільшиться на суму цих трансфертних платежів, якщо безробітні емігрують до розвинених країн. І навпаки, якщо робітники-емігранти не зможуть знайти роботу та будуть отримувати засоби до існування за рахунок тих, що працюють у у тих країнах, то середні реальні доходи робітників зменшаться.

Суттєво впливає на міжнародну міграцію інтернаціоналізація господарського життя. В другій половині XX ст. її процеси прискорились, що проявилось у посиленні міжнародного руху капіталів, створенні регіональних інтеграційних об'єднань країн, поглибленні глобалізаційних тенденцій у світовій економіці, зростанні ролі ТНК. Останні, здійснюючи інвестиції, надаючи технічну допомогу країнам, де розміщені їх філіали, нерідко направляють туди і кваліфіковану робочу силу для організації і налагодження свого виробництва. Ці процеси не обійшли і Україну, і тому за кордон, у філіали різних фірм, з нашої країни виїжджають кваліфіковані кадри, які хоч і не працюють в Україні, але часто приносять їй економічну користь.

В Україні є надлишок трудових ресурсів, які не можуть реалізувати себе на ринку праці, що і зумовлює міграцію робочої сили у високо-розвинуті країни.

Специфічною формою міжнародної економічної міграції є так званий "відплив умів", тобто міжнародна міграція висококваліфікованих працівників - вчених, обдарованих працівників мистецтва та ін. Тільки з України протягом 1990-х років виїхало за кордон декілька тисяч наукових працівників, значна частина з яких залишилася на постійне місцепроживання. Це втрата інтелектуального потенціалу, що негативно позначається на розвитку країни, бо, за висловом відомого американського вченого П. Друкера, справжнім капіталом розвинутої економіки є знання, а працівники інтелектуальної праці стали тим прошарком, що визначає цінності та норми суспільства.

Отже, міграція робочої сили, спричинена економічною ситуацією, за кордон має для України, як правило, негативні наслідки, до яких належать:

1) втрата країною найбільш конкурентоздатної частини власних трудових ресурсів;

2) уповільнення темпів розвитку науково-технічного прогресу в зв'язку з чисельною інтелектуальною еміграцією українських вчених за кордон;

 3) поширення випадків зловживань та обман громадян приватними агентствами з працевлаштування;

 5) виникнення політичних та економічних претензій до нашої країни в зв'язку із збільшенням нелегальної трудової еміграції українців;

 6) використання наших громадян за кордоном на низькокваліфікованих, важких роботах зі шкідливими умовами праці, наявність випадків їх дискримінації та експлуатації з боку місцевих роботодавців та ін..

Проте, вплив міграційних процесів може і позитивно впливати на різні сфери нкономіки:

1.  Підвищення рівня кваліфікації, освоєння нових технологій, професій, систем організації виробництва трудових мігрантів. Останнім часом поширюється думка, що міграція сприяє розвитку економіки України. Проте це можливо при веденні ефективної політики щодо спрямування праці українців за кордоном на користь України.

2.  Надходження в Україну додаткової іноземної валюти шляхом грошових переказів трудових емігрантів та інвестування коштів в економіку через створення спільних підприємств з іноземними засновниками.

3.  Значно знижує рівень безробіття на українському ринку праці.

4.  Сприяння інтеграції України до міжнародного ринку праці через міждержавний обмін робочою силою тощо.

Отже, на сучасному рівні розвитку нашої держави надзвичайно актуальним є питання щодо врегулювання міграційних процесів. Важливим є залучення іноземного інтелектуального капіталу, стимулювання повернення своїх співвітчизників i формування належної законодавчої бази для створення i розвитку інтелектуального капіталу на Україні, що сприятиме i загальному покращенню i прогресивному розвитку країни.

Економічна ситуація є також фактором внутрішньої міграції. Звичайно, було б краще якби люди працювали на підприємствах, розташованих там де вони проживають,  але рівень безробіття, дуже неоднорідний, як неоднорідний і рівень економіного розвитку територій.

Найбільший показник безробіття в Рівненській, Тернопільській областях – сягає 10,0% від працездатного населення, за методологією МОП, а найменший в Києві– 6%. Рівень Валового регіонального продукту на душу населення в Донецькій, Харківський або Дніпропетровській областях перевищує цей показник в Тернопільській, Чернівецькій або Закарпатській в два і більше разів. А розрив з Києвом - становить майже 7 разів.

Це і приводить до трудової міграції спричиненої економічною ситуацією. Міграція є індикатором більш глибокої проблеми - нездатності української економіки створити необхідні підприємства за місцем проживання людей.