3. Основні методичні підходи до оцінки міграційних процесів

Міграційні процеси за своєю результативністю і ступенем впливу на демографічну ситуацію можна віднести до процесів швидкої дії на відміну, від відтворювальних процесів. Враховуючи безсумнівний вплив механічного руху населення на відтворювальні процеси, при прогнозуванні демографічного розвитку регіону необхідно не просто знати основні якісні та кількісні характеристики міграції, а й мати можливість, використовуючи останні, оцінити міграційну ситуацію. На жаль, сучасний стан проблеми оцінки впливу механічного руху населення на стійкість демографічної ситуації вимагає значних теоретичних і практичних доробок. Слід зазначити практично повна відсутність підходів до зазначеного питання, і системи показників, на підставі яких представлялася б можливим оцінка міграційного благополуччя регіону та розробка відповідних заходів щодо оптимізації демографічної та міграційної ситуації. На нашу думку найкращим методом оцінки міграційної ситуації, заснований на ранжируванні системи певних показників, дозволяє визначити ступінь міграційного благополуччя як на локальному (порайонно, обласному) рівні, так і в державному масштабі.

Він дозволяє оцінити будь-який процес, що характеризується наявністю декількох приблизно рівнозначних показників, жоден з яких окремо не зможе дати достовірної картини відбувається. Оскільки для характеристики механічного руху населення немає єдино об'єктивного показника, що відображає всі сторони питання, то дана методика відповідає поставленій вище завданню.

Суть методу ранжирування полягає в наступному. Для характеристики явища вибирається ряд показників, що характеризують самі ключові елементи. По кожному з показників проводиться ранжування територіальних одиниць. Протікання міграційних процесів можна описати певною системою показників. Але слід зазначити, що один і той же факт, що характеризує певну сторону механічного руху населення, в різних умовах може трактуватися як позитивний чи негативний. Так, наприклад, прибуття працездатного населення в райони з трудоізбиточних ситуацією може тільки погіршити становище на ринку праці, викликати зростання безробіття, збільшити навантаження на одну вакансію і т.д. З іншого боку в трудодефіцитні районах приплив осіб працездатного віку може вирішити безліч економічних та інших проблем.

Беручи до уваги все вищесказане, для характеристики міграційної ситуації можна прийняти наступні показники.

1. Загальне сальдо міграції (S).

  Являє собою співвідношення між прибулим і вибулим населенням. У контексті нашої проблеми, чим вище позитивне сальдо, тим більше благополучним може вважатися район. Важливість даного параметра ставати очевидною, якщо згадати про те, що в останні роки механічний приріст населення є єдиним чинником, здатним компенсувати катастрофічну втрату населення в результаті природного убутку. Тому негативне сальдо міграції може тільки посилити негативні процеси в динаміці населення.

Сальдо міграцій населення визначається за формулою:

(1.1)

де   — сальдо міграцій населення за міжпереписний період, осіб;

 — чисельність населення на дату наступного перепису, осіб;

 — чисельність населення на момент попереднього перепису, осіб;

 — природний приріст населення за міжпереписний період, осіб.

2. Сальдо міграції по потоку осіб у працездатному віці (S2).

3. Сальдо міграції по потоку осіб старше працездатного віку (S3).

Ці два показники характеризують обсяги міграційних потоків, які безпосередньо впливають на статевовікову структуру, ступінь її прогресивності і стійкості. Слід зазначити, що саме величина валової міграції (сальдо міграції) найбільш об'єктивно відображає ступінь цього впливу, оскільки показники кількості прибулого і вибулого населення за вказаними вище потокам відображають лише одну сторону балансу між приходом і відтоком населення. І ранжування районів тільки по потоку прибуття або вибуття дає однобоку характеристику процесу.

4. Сальдо міграції по потоку жінок репродуктивного віку (S4).

  Даний показник дозволяє оцінити ступінь потенційної репродуктивної безпеки району. Чим нижче сальдо, тим більше ступінь деформації статево-вікової структури в репродуктивних віках, тим нижча ймовірність дітонародження, а, отже, вище величина природного убутку.

         Говорячи про систему показників, що характеризують міграційні процеси, необхідно відзначити один важливий момент. Оцінюючи міграційне благополуччя регіону необхідно ранжувати чи не абсолютні величини зазначених вище показників, а робити перерахунок на 100 або 1000 жителів (в залежності від людності обраних аналізованих регіонів), тобто використовувати відносні дані. Це продиктовано тим, що часто абсолютні дані відображають абсолютно необ'єктивну картину явища.