- •Особливості «наук про природу» та «наук про дух»
 - •Властивості свідомості
 - •Методи та функції філософії
 - •Структура свідомості: її компонентний та рівневий вияви
 - •Структура філософського знання та головні проблеми філософії
 - •Самосвідомість та самопізнання людини
 - •Філософія як мудрість та наука
 - •Взаємодія біологічного, психічного, соціального , духовного в людині. Складна сутність особистості.
 - •Образ людини та Всесвіту у філософії Ренесансу.
 - •Проблема пізнання як предмет філософського пізнання. Підходи до пізнання
 - •Свідомість і форми психічної діяльності. Психічне та ідеальне
 - •Наука як спеціалізована форма пізнання і вид діяльності.
 - •Філософія і теологія
 - •Структура пізнання (предмет, суб’єкт, об’єкт, процес). Діалектика суб’єкт-об’єктних відношень в процесі пізнання.
 - •Взаємозв’язок свідомості і мови
 - •Чуттєве, раціональне та інтуїтивне пізнання
 - •Культура та цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблеми кризи культури
 - •Види інтуїції: чуттєва, емоційна, інтелектуальна, містична. Інтуїція в системі пізнання.
 - •Форми суспільної свідомості( політична, правова…)
 - •Рівні наукового пізнання
 - •Поняття ціностей та їх види (культурні, духовні, соціально-політичні, інформаційні).
 - •Поняття світу та різні тлумачення підстав його існування
 - •Повт. 8
 - •Проблема істини: її властивості (абсолютність, конкретність, логічність) та функції.
 - •Концепції цінностей: об’єктивістські, суб’єктивістіські, інтегративні
 - •Концепції істини в філософії (кореспондентська, когерентна, конвенційна, прагматистська).Об’єктивна істина та історична правда.
 - •Філософські, наукові і релігійні підходи до проблеми походження світу.
 - •Проблема буття та сущого у філософії. Концепції буття.
 - •Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».
 - •31. Взаємодія свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Роль особи в історії
 - •32. Проблема людини та її виникнення в релігії, науці та філософії
 - •33. Свідомість: сутність, специфіка, функції
 - •34. Класифікація та функції цінностей
 - •35. Підходи до вивчення та концепції свідомості.
 - •36. Поняття суб’єкта суспільного розвитку.
 - •37. Субстанційні та несубстанційні моделі світу.
 - •38. Закони та рушійні сили історії, проблеми сенсу історії. Історичний процес.
 - •39. Сучасна феноменологія та герменевтика.
 - •40. Основні сфери буття світу
 - •41. Поняття суспільства.Структура суспільства.
 - •42. Основні закони, принципи та категорії діалектики. Альтернативи діалектики.
 - •43. Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального та технотронного суспільства.
 - •44. Філосовське поняття, ознаки та функції культури.
 - •45. Проблема періодизації людської історії: формаційний та цивілізаційний підходи.
 - •46. Філософія як мудрість (образ життя) та наука (система знань).
 - •47. Специфіка руху як способу існування матерії та простору і часу як форм буття матерії.
 - •48. Специфіка розуміння істини в філософії, науці та релігії.
 - •49. Особливості суспільного виробництва. Продуктивні сили та виробничі відносини.
 - •50. Матерія як філософська категорія. Специфіка структурних рівнів організації матерії.
 - •51. Філософські підходи до осмислення економічної діяльності. Філософське розуміння грошей.
 - •52. Специфіка рівнів і відповідних ним методів наукового пізнання.
 - •53. Філософські, релігійні та наукові підходи до проблеми походження людини.
 - •54. Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.
 - •55. Основні категорії онтології: сутність-явище, простір-час, причина-наслідок, тотожне-відмінне, кількість-якість, загальне-особливе.
 - •56. Світогляд: сутність, структура та функція.
 - •57. Предмет філософії. Історична зміна предмету філософії.
 - •58. Сучасні глобальні проблеми людства. Перспективи людства.
 - •59. Міфологія і релігія як історичні типи світогляду.
 - •60.Поняття практики та досвіду як основ життєдіяльності суспільства і людини.
 - •62. Специфіка філософського знання (на відміну від релігії та науки)
 - •63.Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості.
 - •64. Досократичний період античної філософії.
 - •65. Філософія Платона і платонізм: онтологія, гносеологія, вчення про суспільство.
 - •66. Філософія Аристотеля та арістотелізм: онтологія, гносеологія
 - •67. Основні напрямки елліністичної філософії (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, неоплатонізм).
 - •68. Етапи розвитку та загальна характеристика середньовічного світогляду та філософії.
 - •69. Середньовічна патристика: вчення Аврелія Августина, східних отців церкви
 - •70. Співвідношення філософії та теології у Фоми Аквінського.
 - •71. Філософські доведення існування Бога в епоху Середньовіччя.
 - •72. Світоглядні риси, представники та періоди розвитку філософії Відродження.
 - •73. Загальна характеристика філософії Нового часу, школи, їдеї, представники
 - •74. Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (р. Декарт, б. Спіноза і г. Лейбніц).
 - •75.Емпіризм як науковий політико-правовий принцип (Бекон, т. Гоббс, Локк)
 - •76.Суб’єктивний ідеалізм про можливість пізнання світу людини (Юм)
 - •77. Концепції «природного права», «суспільного договору», «громадянського суспільства» та «правової держави» в філософії представників французького Просвітництва (ж.Ж. Руссо, ш. Монтеск’є).
 - •78. Гносеологічні та етичні погляди і. Канта.
 - •79. Характерні особливості теорій основних представників Німецької Класичної філософії (Фіхте, Шеллінга, Гегеля).
 - •80. Марксизм і його історичні інтерпретації в ленінізмі та лівому марксизмі.
 - •81. Напрямки (сцієнтистські та ірраціоналістичні) та представники сучасної західної некласичної філософії XIX–XX ст
 - •83. Вчення класичного психоаналізу
 - •84. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини
 - •85.Загальні особливості філософії постмодернізму
 - •86. Особливості української філософії 14-18 століття,Києво-Могилянська академія
 - •87. «Філософія серця» г.Сковороди та п. Юркевича.
 - •88. Філософія української національної ідеї (м. Драгоманов, і. Франко, д. Донцов, в. Липинський).
 
53. Філософські, релігійні та наукові підходи до проблеми походження людини.
Проблема людини здавна була однією з центральних проблем протягом всієї історії філософської думки. Якщо методи окремих гуманітарних наук (соціології, психології, педагогіки, медицини й ін.) завжди були спрямовані на «препарування» її, то специфіка філософської антропології як загальної теорії людини полягає в прагненні до осягнення людського буття в його цілісності.
Філософську програму вирішення даної проблеми можна висловити словами Сократа: «Пізнай самого себе». Підходи ж до її вирішення були дуже різними на різних історичних етапах. В давній китайській, індійській, грецькій філософії людина розглядається як частина космосу, мікрокосм (Демокріт), що складається з тіла і душі, які є двома аспектами єдиної реальності (Арістотель). У Платона ж тіло і душа є дві різнорідні субстанції.
Відповідно до філософської течії веданта (Індія), специфічне начало людини становить атман (душа, дух, «самість», суб'єкт), тотожний за своєю внутрішньою сутністю загальному духовному началу - брахману. За Арістотелем, людина є жива істота, наділена розумом («розумною душею») і здатністю до суспільного життя. У християнстві біблійне уявлення про людину як «образ і подобу Бога», внутрішньо роздвоєну внаслідок гріхопадіння, сполучається з вченням про поєднання божественної і людської природи в особі Христа і виникнення можливості в наслідок цього поєднання внутрішнього прилучення до божественної благодаті для кожної людини. Августин уявляв душу незалежною від тіла, а людину розглядав як єдність тіла і душі, щось проміжне між тваринами й ангелами. У християн плоть людини є породженням диявола, ареною ницих пристрастей і бажань.
Філософський світоглядний підхід був одразу орієнтованим не на віру, а на раціонально обґрунтовану думку і з моменту виникнення сучасної науки прагнув спиратися на об’єктивні дані наукових досліджень. Наукові ж здобутки з проблеми походження людей з’явились не раніше, ніж в науку проникла ідея розвитку, прогресу, послідовної якісної зміни рослинного й тваринного світу на Землі
Підготовча робота до наукової постановки питання про антропогенез була проведена англійським біологом Ч.Дарвіном (1809-1882), який довів, що біологічна еволюція на основі природного відбору поступово підвела ще тваринних предків людей до виникнення праці як способу взаємодії з природним середовищем, і це стало надалі головним фактором подальшої еволюції.
Пізніше на цій ідеї досить виразно наголосив Ф.Енгельс, робота якого «Роль праці у процесі перетворення мавпи в людину» була вперше опублікована у 1896 році, тобто вже після смерті автора
Основою релігійної теорії є тексти та перекази різних релігійних віровчень, де прямо вказано про творіння людей богами. Для прикладу, Біблія — з землі створено Адама, а з його ребра — Єва;Межиріччя — бог створив людину з глини Велика Скіфія — Таргітай, перша людина у скіфів, створена Папаєм, верховним скіфським богом, та його жінкою. Багато подібних міфів і переказів можна зустріти у фундаментальній праці Джеймса Фрезера «Фольклор у Старому Заповіті».
