Тема 7. Аудиторські докази та вибіркове дослідження в аудиті. План

1. Джерела одержання аудиторських доказів.

Рекомендована література:

1. Пшенична а.Ж. Аудит. Навчальний посібник.-к.: Центр учбової літератури, 2008. – с. 124-129.

2. Савченко в.Я. Аудит: Навч. Посібник Київ, кнеу, 2005р. – с. 139-140. Навчальні цілі

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

• застосовувати прийоми аудиторської вибірки;

• класифікувати аудиторські докази за певними ознаками;

• визначати рівень надійності аудиторських доказів;

• оцінювати вплив тих чи інших факторів на достатність та достовірність аудиторських доказів.

Після вивчення теми студент повинен знати:

• ризики, пов’язані з використанням вибіркового дослідження;

• визначення основних понять, пов’язаних із вибіркою;

• основні переваги та недоліки застосування методів вибіркового дослідження;

• методи підготовки вибірки;

• класифікацію аудиторських доказів та джерела їх отримання.

7.3. Джерела одержання аудиторських доказів.

Ми вже познайомились із поняттям аудиторських доказів, їх призначенням та видами. Тепер перейдемо до вивчення джерел отримання аудиторських доказів. Перш за все, хочу відмітити, що найбільш цінними є докази, отримані аудитором самостійно при вивченні господарських операцій підприємства, що перевіряється.

Щодо джерел отримання доказів, їх можна поділити наступним чином:

Зовнішні та внутрішні джерела отримання доказів. Зовнішніми джерелами отримання доказів є письмові підтвердження від третіх осіб, як правило партнерів по господарським операціям та фінансово-кредитних установ щодо залишків дебіторської та кредиторської заборгованості, залишків та оборотів по рахункам в банках. Спектр внутрішніх джерел аудиторських доказів є набагато ширшим і включає:

• первинні документи, які відображають зміст господарських операцій;

• облікові регістри, які накопичують інформацію із первинних документів та узагальнюють її;

• Головна книга, в якій відображаються залишки на початок та на кінець звітного періоду, а також обороти по рахункам;

• фінансова (бухгалтерська) звітність;

• дані управлінського обліку (калькуляції, розрахунки, плани, кошториси)

• матеріали внутрішньогосподарського контролю підприємства, особливо інформація про раптові інвентаризації матеріальних запасів, основних засобів, грошових коштів тощо.

Усні та письмові джерела отримання доказів. До усних джерел отримання доказів и відносимо різноманітні опитування та заяви робітників щодо змісту досліджуваних об’єктів. Звичайно, усні пояснення вважаються найменш достовірними джерелами для отримання доказів, але вони допомагають аудитору ознайомитися із тим, яким чином поставлена система обліку на підприємстві і визначити, які письмові джерела будуть найбільш ефективними.

Прямі та непрямі джерела отримання доказів. Докази можуть отримуватися аудитором безпосередньо від третіх осіб, або надаватися підприємством, що перевіряється від імені третіх осіб. Така ситуація можлива при отримані підтверджень щодо залишків дебіторської та кредиторської заборгованості. Підтвердження можуть надсилатися поштою безпосередньо до аудиторської компанії, або можуть передаватися через підприємство, що перевіряється.

Докази, підготовлені аудитором самостійно. Під такими джерелами доказів ми розуміємо аналітичні огляди, які готує аудитор на основі облікової інформації, наданої клієнтом.

Використання доказів із різних джерел значно знижує рівень аудиторського ризику.