2. Договір на проведення аудиту, порядок його укладання та структура.

Договір на проведення аудиту – це основний документ, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником послуг та їх виконавцем про проведення аудиторської перевірки.

Договір на проведення аудиту має ряд суттєвих відмінностей, які відрізняють його від інших договорів, які використовуються у підприємництві. Головною відмінністю є те, що даний договір повинен враховувати, в першу чергу, інтереси третьої сторони, тобто користувача фінансової звітності, який не приймає участі в укладанні цього договору, і перед яким аудитор несе відповідальність у разі неякісного виконання перевірки. Договір на проведення аудиту повинен бути чітко укладений із зазначенням прав та обов’язків усіх сторін, що значно підвищує якість і швидкість проведення перевірки.

Детальна структура договору не регулюється ніякими нормативними документами, проте, його форма повинна відповідати загальноприйнятій в Україні формі складання договорів. Уразі надання аудиторською організацією супутніх аудиту послуг, перелік цих послуг, строки та умови їх надання також зазначаються у договорі на проведення аудиту. Отже, договір на проведення аудиту, як правило, містить такі положення:

• мета проведення аудиторської перевірки;

• масштаби проведення аудиторської перевірки;

• можливість доступу аудиторів до інформації, необхідної для проведення аудиту (документація, електронні системи, записи тощо);

• відповідальність керівництва підприємства, що перевіряється за надану аудитору інформацію;

• визначення відповідальних осіб за достовірність початкових залишків при проведені першої перевірки, або якщо попередні перевірки виконувались іншим аудитором;

• обумовлення того, що у зв’язку із рядом властивих аудиту обмежень існує ймовірність невиявлення суттєвих або несуттєвих помилок;

• форма, в якій замовник отримає результати проведеної аудитором роботи;

• порядок розрахунків за виконання аудиторських послуг;

• можливість аудитора за певних обставин відмовитись від складання аудиторського висновку;

• посилання на будь-які додаткові угоди між Замовником послуг та їх Виконавцем.

У договорі обов’язково зазначають дату початку та закінчення його дії, юридичні адреси та платіжні реквізити кожної сторони.

Договір набуває чинності із моменту його підписання сторонами

3. Оплата аудиторських послуг.

Аудиторська діяльність – один із видів підприємницької діяльності мета якої – отримання прибутку. Прибуток аудиторські організації отримують у вигляд винагороди за надані послуги. Розмір винагороди повинен реально відбивати вартість послуг, наданих замовнику, і встановлюється з урахуванням наступних чинників:

• навичок та знань, необхідних для надання даного виду послуг;

• рівня підготовки і наявності практичного досвіду осіб, зайнятих у конкретній перевірці;

• часу, витраченого кожним членом аудиторської команди, яка бере участь у даній перевірці;

• рівня відповідальності, необхідного для надання послуг тощо.

Розрахунок вартості наданих аудиторських послуг може здійснюватись за будь-якою із наступних форм оплати: акордна форма оплати (сума оплати за всю роботу визначається після ознайомлення аудитора із особливостями діяльності клієнта та оцінки ризиків), відрядна форма оплати (може використовуватись при наданні послуг із поновлювання обліку), оплата за результатами (сума винагороди визначається як відсоток від зекономлених для замовника фінансових ресурсів, що були виявлені в результаті визначених помилок і неточностей), почасова форма оплати. Саме почасова форма оплати найчастіше використовується аудиторськими фірмами для визначення розміру своєї винагороди. Почасова оплата базується на оцінці вартості однієї години роботи аудитора і залежить від рівня її кваліфікації.

Для розрахунку розміру винагороди для кожної конкретної перевірки складається бюджет перевірки, який має наступний вигляд

Табл. 12.1.