Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни бердичівський коледж промисловості, економіки та права

Затверджено

Заступником директора

З навчальної роботи

_______________Т.С.Капралюк

“____”______________ 20___ р

Методичні рекомендації для самостійного вивчення тем

з дисципліни

„Основи аудиту”

для студентів спеціальності

5.03050901 «Бухгалтерський облік»

Автор-укладач Гуцалюк Н.В.

Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової комісії

«Бухгалтерський облік та фінанси»

Протокол № ____ від _____________.

Голова комісії

____________ Н.І. Лінкевич

Перелік питань, що виносяться на самостійне опрацювання студентів

1. Коротка історія аудиту в Україні і світі

2. Професійна етика аудитора

3. Загальні принципи проведення аудиту.

4. Критерії оцінки аудитором фінансової звітності

5. Дії аудитора при виявленні помилок і шахрайства

6. Джерела одержання аудиторських доказів

7. Методика складання робочих документів аудитора

8. Аудит власного капіталу

9. Робочі та підсумкові документи внутрішнього аудитора, їх реалізація

10. Поняття аудиторських послуг, їх види та умови надання.

11. Договір на проведення аудиту, порядок його укладання та структура

12 Аудиторські послуги.

Тема 1. Сутність та предмет аудиту план

1. Коротка історія аудиту в Україні та світі

Рекомендована література:

1. Пшенична А.Ж. Аудит. Навчальний посібник.-К.: Центр учбової літератури, 2008. – с. 12-17

2. Савченко В.Я. Аудит: Навч. Посібник Київ, КНЕУ, 2005р. – с. 9-13

Навчальні цілі

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

• визначати мету, завдання та призначення аудиту в сучасних умовах господарювання;

• класифікувати аудит за видами;

• визначати та класифікувати об’єкти аудиту;

• визначати відмінні риси аудиту від ревізії та інших форм контролю;

Після вивчення теми студент повинен знати:

• визначення понять «аудит» та «аудиторська діяльність»;

• предмет, об’єкт та методи аудиту;

• основні етапи становлення та розвитку аудиту в Україні та світі.

1. Коротка історія аудиту в Україні та в світі

         Історична наука свідчить, що аудит виник у глибоку давнину. Згідно з історичними джерелами вона мала місце у Вавилоні и Стародавньому Єгипті при оцінці правильності збору податків, в епоху Середньовіччя – у сфері торгівлі.

Втім, розвиток аудиту в традиційному його розумінні розпочався а Англії. Згідно з однією з версій, відомий політик та економіст 18 ст. Джордж Уотсон якось порадив шотландським комерсантам провести перевірку бухгалтерської звітності. Резульати виявились настільки значними, що такі перевірки були визнані корисними і почали широко практикуватись на території всього Королівства. А вже у 1805 році в Единбурзі було видано перший довідник, який містив прізвища 17 аудиторів, які незабаром створили свою професійну спілку.

Втім, офіційною датою народження аудиту вважається 1844 рік, коли в Англії був прийнятий закон «Про акціонерні товариства» - згідно з яким правління товариств повинні були щорічно доповідати перед акціонерами, при цьому доповідь повинна була бути перевірена та підтверджена спеціальною особою – незалежним аудитором.

Протягом ХХ ст. аудиторська діяльність у Європі та Америці значно поширилась : вдосконалились методи роботи аудиторів та з’явились міжнародні аудиторські компанії (найбільш відомі з них “Ernst and Young”, “KPMG”, “Pricewaterhouse Coopers”, “Deloitte & Touche”). В зарубіжній практиці аудит є необхідною умовою роботи крупної компанії. Без аудиторського висновку з боку аудитора зі світовим ім’ям та репутацією, інвестори та партнери можуть відмовитись від співпраці.

В Росії звання аудитора було вперше введено Петром І в 1716 році за прикладом Польщі. У військовому статуті і табелі про ранги аудитори були прирівняні до військових посад. Наступні спроби створення інституту аудиту в Росі проводились ще тричі: у 1888 році, з 1907 по 1912 роки та з 1929 по 1930 роки, втім вони не виявились ефективними. А фактично аудит в Росії виник у 80-х роках ХХ ст., коли почали з’являтися перші сумісні підприємства і іноземні партнери вимагали проведення аудиторських перевірок.

В Україні аудиторська діяльність почала розвиватись із переходом до ринкових відносин. Становлення аудиторської діяльності в Україні має такі основні етапи:

Перший – ухвалення Закону України «Про аудиторську діяльність» у 1993 році, який визначив місце аудиту у правовому аспекті.

Другий етап – розроблення системи нормативно-правового регулювання аудиту, яка включає національні нормативи т а кодекс професійної етики аудиторів України.

Третій етап – розроблення документів, які потрібні для реалізації нормативів та використання їх.

Четвертий етап – прийняття стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту.

Сьогодні, аудиторська діяльність в Україні розвинута на досить широкому рівні, оскільки в країні працюють представництва усіх відомих у світі аудиторських компаній, а збільшення кількості іноземних інвестицій та спільних підприємств робить аудиторську перевірку невід’ємною частиною ведення бізнесу.