Загальне правило визначення залишку на кінець періоду:

Залишок на кінець періоду = залишок на початок періоду + оборот, який знаходиться по одну сторону з початковим залишком – оборот, який знаходиться в протилежній стороні рахунку по відношенню до початкового залишку.

S^// = S^/ + Д_об - К_об

S^// = S^/ + К_об - Д_об

Протягом звітного періоду заборгованість може змінити свій вид: кредиторська – дебіторську, дебіторська – кредиторську.

Якщо при обчисленні залишку на кінець періоду було одержано від’ємне значення в активно-пасивному рахунку, то це означає, що заборгованість змінила свій вид і залишок на кінець потрібно записати в протилежній стороні рахунку по відношенню до залишку на початок.

Д Активно-пасивний рахунок К

Сальдо початкове 100	1) 150
Доб	Коб 150
	Сальдо кінцеве 50

S^// = 100 + 0 – 150 = -50

В назві активно-пасивних рахунків є такі ключові слова: позика, кредит, заборгованість, розрахунки, вексель, зобов’язання.

Рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» - активний.

Рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів» - пасивний.

Складання бухгалтерських проводок

Проводка - це скорочений зашифрований запис господарської операції, яка відбулась на підприємстві.

При складанні бухгалтерської проводки визначаються ті два рахунки, по яким за правилом подвійного запису буде зафіксована господарська операція.

За правилом подвійного запису господарська операція повинна бути записана в дебеті одного рахунка і в кредиті іншого рахунку.

В бухгалтерській проводці першим завжди записується той рахунок, в якого для відображення господарської операції використовується дебет.

На другій позиції записується той рахунок, в якого використовується кредит.

Приклад бухгалтерської проводки: Д 10 К 40.

Алгоритм складання простих бухгалтерських проводок з використанням рахунків 1 – 6 класів:

1. читаємо зміст господарської операції, намагаємося визначити два рахунки, які використовуються для відображення цієї операції;

2. даємо характеристику цим рахункам (визначаємо які вони: активні, пасивні, активно-пасивні);

3. будуємо схеми до рахунків, позначаємо операції збільшення «+», зменшення «-»;

4. читаємо зміст господарської операції намагаємося зрозуміти як господарська операція вплинула на конкретний рахунок, що саме вона викликала; складаємо бухгалтерську проводку.

Приклад 1. В касу підприємства надійшли кошти з поточного рахунку банку.

1. 30 – каса

31 – рахунки в банку

2) 30 – активний (А)

31 – активний (А)

3) Д 30 К Д 31 К

+

-

+

-

4) Д 30 К 31

Приклад 2. Частина прибутку направлена на збільшення статутного капіталу.

1. 40 – статутний капітал (П)

44 – нерозподілений прибуток (П)

Д 40 К Д 44 К

-

+

-

+

Д 44 К 40

Приклад 3. В рахунок поповнення статутного капіталу на підприємство надійшли товари.

40 – статутний капітал (П)

28 – товари (А)

Д 40 К Д 28 К

-

+

+

-

Д 28 К 40

Приклад 4. Від покупців надійшли кошти в касу підприємства

30 – каса (А)

36 – покупці (А-П)

Д 30 К Д 36 К

+

-

Деб.заб-сть +

-

Д 30 К 36

Скласти бухгалтерську проводку означає визначити кореспонденцію рахунків.

Приклад: з поточного рахунку сплачено кошти в бюджет в рахунок погашення заборгованості за податками.

31 – рахунки в банку (А)

64 – бюджет (А-П)

Д 31 К Д 64 К

+

-

-	Кред.заб-сть +

Д 64 К 31