
- •Основи бухгалтерського обліку. Суть, значення, принципи обліку.
- •Елементи методу бухгалтерського обліку:
- •Вимірники бухгалтерського обліку:
- •Рахунки бухгалтерського обліку, подвійний запис.
- •Загальне правило визначення залишку на кінець періоду:
- •Складання бухгалтерських проводок
- •Бухгалтерський баланс
- •Відображення в обліку окремих господарських операцій Нарахування та оподаткування заробітної плати
- •Порядок нарахування пдв
- •Загальна схема на рахунках бух.Обліку операцій придбання матеріальних цінностей.
- •Особливості відображення в обліку неоплаченого капіталу, вилученого капіталу та нерозподілених прибутків (непокритих збитків)
- •Відображення на рахунках обліку і в балансі зносу необоротних активів рахунок 13
- •Послідовність виконання домашньої контрольної роботи (завдання 3)
Основи бухгалтерського обліку. Суть, значення, принципи обліку.
Бухгалтерський облік – це система спостереження за явищами і процесами, які відбуваються в господарській сфері діяльності підприємства.
Основними нормативними документами, які регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку є:
ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996;
«Положення. Стандарти бухгалтерського обліку» (П(С)БО).
Предметом бух.обліку є господарські явища і процеси.
Об’єктом бух.обліку є окремі господарські операції.
Бух.облік використовує загально-наукові методи дослідження та власні методичні прийоми.
Елементи методу бухгалтерського обліку:
Рахунок – це двохстороння таблиця, призначена для відображення типових господарських операцій;
Подвійний запис – це спосіб відображення господарської операції на рахунок обліку. Суть подвійного запису полягає в тому, що кожна господарська операція відображається на рахунках обліку двічі;
Баланс – це двохстороння таблиця, в якій узагальнюється інформація з рахунків бух. обліку;
Звітність – це система зведених даних про діяльність господарського суб’єкта протягом певного періоду часу;
Калькуляція – це узагальнення інформації про витрати; це процес визначення собівартості;
Інвентаризація – це процес перевірки фактичної наявності майна підприємства, стану розрахунків з метою виявлення відхилень від даних бух.обліку. Виявлені відхилення відображається на рахунках бух.обліку.
Документація – це процес відображення господарських операцій на паперових носіях (документах); це процес первинного спостереження за господарськими явищами і процесами;
Оцінка – це процес відображення всіх об’єктів обліку в єдиному грошовому вимірнику.
Вимірники бухгалтерського обліку:
Натуральний – це певна одиниця (маси, довжини). Облік, з використанням натуральних вимірників називається кількісним.
Грошовий вимірник – це основний вимірник (грн., євро). Облік за допомогою грошових вимірників називається вартісним.
Трудовий вимірник використовується для оцінки праці (години, дні, людино-години, людино-дні).
Рахунки бухгалтерського обліку, подвійний запис.
|
|
Ліва частина рахунку називається дебетом (Д), Д-т.
Права частина рахунку – кредит (К), К-т.
Спрощений варіант рахунку називається рахунок типу «Т» або «літачок».
Кожен рахунок має назву (каса, товари), яка пишеться над літачком.
Назви рахунків бух.обліку затверджуються в плані рахунків.
План рахунків – нормативний документ; це систематизований перелік найменувань і кодів рахунків.
План рахунків бух.обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій, а також інструкція з його застосування, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. № 291.
Всі рахунки за планом розподілені за класами. Кожен рахунок має назву та цифровий код.
Перша цифра коду говорить про те, до якого класу відноситься рахунок.
Друга цифра коду дає зрозуміти, з яким саме рахунком першого порядку ми працюємо. Рахунки першого порядку дають можливість вести облік в узагальненому вигляді.
Третя цифра коду деталізує інформацію. Якщо код рахунку трьохзначний, то рахунок відноситься до рахунків другого порядку – субрахунків або до аналітичних рахунків.
Якщо трьохзначний код рахунку зафіксований планом рахунків, то цей рахунок є рахунком другого порядку, тобто субрахунком, а якщо трьохзначний рахунок в плані рахунків не відображається, то цей рахунок аналітичний.
Назву рахунків першого та другого порядку змінювати заборонено.
Назва аналітичного рахунку може бути довільна.
Рахунки першого і другого порядку – це синтетичні рахунки, вони позначають групи або підгрупи об’єктів.
Аналітичний рахунок дає можливість вести облік пооб’єктно.
Розшифрування аналітичних рахунків затверджується внутрішнім розпорядчим документом на кожному підприємстві:
Клас 1
1 – необоротні активи
10 – рахунок першого порядку «Основні засоби»
104 – рахунок другого порядку «Субрахунок» - «Машини і обладнання»
104.12 – аналітичний рахунок з назвою наприклад «верстат токарний».
Рахунки можна розділити на: активні, пасивні, активно-пасивні в залежності від того, які саме об’єкти відображаються на рахунках.
На рахунках бух.обліку відображаються залишки на початок та на кінець періоду, дебетові та кредитові обороти і господарські операції, які відбулися за звітний період.
Залишок на початок періоду називається Сальдо початкове або сальдо на початок періоду.
Залишок на початок періоду позначають С-до поч. або С-до на 1.10.07 (S/).
Залишок на кінець періоду позначають С-до кінцеве або С-до на 31.10.07 (S//).
Дебетовий оборот – це загальна сума всіх господарських операцій, які були відображені протягом звітного періоду по дебету рахунка. Дебетовий оборот позначають Доб або Об.д.
Кредитовий оборот – це загальна сума тих операцій, які були відображені протягом звітного періоду по кредиту рахунка.
Д 10 «Основні засоби» К
Сальдо початкове 10000,00 грн. |
7) 3000,00 |
|
|
Доб 7000,00 |
Коб 3000,00 |
Сальдо кінцеве 14000,00 |
|
Активні рахунки призначені для обліку майна активів підприємства. Назва активного рахунку відповідає назві конкретної групи майна, яка реально існує, яку ми можемо візуально побачити.
В активних рахунках залишок на початок або на кінець періоду може відображатися лише в дебеті.
В дебеті також відображаються операції, які стосуються збільшення (надходження) майна.
В кредиті також відображаються ті операції, які стосуються зменшення (вибуття) майна.
Залишок на кінець періоду по активному рахунку = залишок на початок + дебетовий оборот – кредитовий оборот.
S// = S/ + Доб - Коб
Д Активний рахунок К
Сальдо початкове |
- витрачання майна |
+ надходження майна |
|
Доб |
Коб |
Сальдо кінцеве
|
|
Назва активного рахунку відповідає назві майна.
Приклади активних рахунків: 30 – каса, 10 – основні засоби.
Пасивні рахунки призначені для обліку джерел утворення майна.
Основними джерелами утворення майна є статутний капітал та прибуток.
Джерела утворення майна – це розрахункові показники, які як правило мають узагальнюючий характер і існують лише у вигляді записів на папері. Наявність джерел утворення майна відображається у вигляді залишків по кредиту пасивних рахунків.
Операції, які стосуються збільшення джерел утворення майна відображаються в кредиті пасивних рахунків.
Операції, які стосуються зменшення джерел утворення майна відображаються в дебеті пасивних рахунків.
Д Пасивний рахунок К
- зменшення джерел утворення майна |
Сальдо початкове
|
+ збільшення джерел утворення майна |
|
Доб |
Коб |
|
Сальдо кінцеве
|
Залишок на кінець періоду по пасивному рахунку = залишок на початок + кредитовий оборот – дебетовий оборот.
S// = S/ + Коб - Доб
В назвах пасивних рахунків є такі ключові слова: капітал, прибуток, резерв, фінансування, знос, націнка, забезпечення.
Активно-пасивні рахунки призначені для обліку заборгованості (боргів) та розрахунків за нею.
Заборгованість буває 2 видів:
дебіторська заборгованість – утворюється у інших осіб перед нашим підприємством (наприклад, ми покупцям передали товар, вони його ще не оплатили; тобто покупці є дебіторами по відношенню до нашого підприємства);
кредиторська – утворюється у нашого підприємства перед іншими особами (наприклад, постачальники передали нам товар, але ми його ще не оплатили; постачальники по відношенню до нашого підприємства є кредиторами).
Операції, які пов’язані з розрахунками, як правило з двох подій:
виникнення заборгованості;
погашення заборгованості.
Якщо 1 і 2 події відбуваються одночасно, то борги не виникають.
Приклад: нараховано податки, які:
потрібно сплатити в бюджет – утворюється кредиторська заборгованість перед бюджетом;
сплачено податки в бюджет – погашається кредиторська заборгованість.
Дебіторська та кредиторська заборгованість на початку або на кінець періоду відображається у вигляді залишків на активно-пасивних рахунках.
Дебіторська заборгованість відображається по дебету активно-пасивного рахунку.
Операції, які збільшують дебіторську заборгованість також відображаються в дебеті. Операції, які характеризують зменшення дебіторської заборгованості відображаються в кредиті.
Кредиторська заборгованість відображається по кредиту активно-пасивного рахунка.
Операції, які стосуються збільшення кредиторської заборгованості відображаються в кредиті. Операції, які характеризують зменшення кредиторської заборгованості відображаються в дебеті рахунку.
Д Активно-пасивний рахунок К
Сальдо початкове (дебіторська заб-сть) |
- зменшення дебіторської заб-ст |
+ збільшення дебіторської заб-сті |
|
Доб |
Коб |
|
|
S// = S/ + Доб - Коб
Д Активно-пасивний рахунок К
+ зменшення кредиторської заб-сті |
Сальдо початкове (кредиторська заб-сть)
|
- Збільшення кредиторської заб-сті |
|
Доб |
Коб |
|
|
S// = S/ + Коб - Доб