16

Тема 10 організаційні структури управління підприємством

10.1 Сутнісна характеристика організаційної структури управління

10.2 Типи організаційних структур управління

10.3 Основи проектування організаційної структури управління

підприємством

10.1. Сутнісна характеристика організаційної структури управління

Будь-яке підприємство для реалізації своєї місії і цілей створює організаційну структуру. Організаційна структура управління підприємством — це форма системи управління, яка відображує склад, взаємозв'язки і підпорядкованість її елементів.

Елементи організаційної структури управління — це підрозділи, відділи, групи і працівники, які виконують ті або інші функції управління відповідно до прийнятого на підприємстві розподілу управлінських завдань і робіт. Відносини між зазначеними елементами підтримуються завдяки встановленим між ними зв'язкам.

Зв'язки між елементами організаційної структури поділяють на вертикальні й горизонтальні, а також на лінійні та функціональні. За допомогою вертикальних зв'язків розв'язуються проблеми влади і підпорядкованості на підприємстві. Вони відображують розподіл повноважень і вказують на те, «хто є хто» в організаційній ієрархії. Вертикальні зв'язки слугують каналами передавання розпорядчої та звітної інформації і справляють завдяки цьому стабілізуючий вплив на функціонування підприємства. Горизонтальні зв'язки — це зв'язки між двома або більше підрозділами чи працівниками підприємства, рівними за статусом в ієрархії управління. їх головне призначення — сприяти ефективній взаємодії підрозділів підприємства при розв'язанні проблем, що виникають між ними. Горизонтальні зв'язки, на відміну від вертикальних, як правило, не формалізуються в процесі організаційного проектування

Лінійні зв'язки — це відносини, в межах яких керівник реалізує свою владу і здійснює пряме керівництво підлеглими. Вони можуть бути у формі наказу, розпорядження, команди, вказівки тощо. Функціональні зв'язки виникають у процесі руху інформації та управлінських рішень за функціями управління. Суть фун­кціональних зв'язків полягає у їх обслуговувальному характері. Через функціональні зв'язки реалізується інформаційне забезпечення координації.

Важливими складовими організаційної структури управління є комунікації, потоки інформації і документообіг на підприємстві. Організаційна структура — це одночасно і поведінкова система, це люди та їх групи, які постійно вступають у різноманітні взаємовідносини для розв'язання спільних завдань.

Організаційні структури управління характеризують за допомогою таких трьох організаційних параметрів:

1. ступінь складності (складність організаційної структури визначається кількістю структурних підрозділів та рівнів ієрархії управління);

2. ступінь формалізації (формалізація характеризує масштаби використання правил, процедур та інших регуляторів поведінки працівників підприємства);

3. ступінь централізації (централізація характеризує розподіл прав, обов'язків і відповідальності по вертикалі управління, вона показує, якою мірою працівники підприємства залучаються до прийняття управлінських рішень).

Можливі комбінації (поєднання) цих трьох організаційних параметрів:

• по-перше, пояснюють наявність широкого діапазону типів організаційних структур, які використовуються в управлінській практиці;

• по-друге, дають змогу виокремити групи факторів, що впливають на побудову організаційних структур управління.

Сучасна теорія організації стверджує, що нема ідеальної організаційної структури, до якої мають прагнути всі підприємства. Кращою є така організаційна структура, яка враховує вплив багатьох взаємопов'язаних ситуаційних чинників, які й визначають її тип, склад підрозділів, ступінь децентралізації та інші характери­стики. До основних груп взаємопов'язаних ситуаційних факторів, що впливають на формування організаційної структури управляння, належать:

1. стан зовнішнього середовища підприємства;

2. стратегічний вибір керівництва підприємства стосовно досягнення цілей його діяльності;

3. масштаб (розмір) підприємства;

4. технологія управління і виробництва.

Врахування зазначених груп чинників, як свідчить практика, дає змогу сформувати ефективну організаційну структуру управління підприємством, яку потім можна коригувати для успішного здійснення процесів виробництва й управління.