1.3. Еволюція теорій економіки підприємства

Науковці по-різному розглядають підприємство як економічний суб'єкт:

1. джерело доходу для власників бізнесу;

2. як таке, що створене з метою задоволення економічних інтересів усіх учасників бізнесу;

3. як таке, що виготовляє товари та послуги для задоволення суспільних (ринкових) потреб тощо.

В економічній теорії сформувалося кілька концепцій підприємств, що характеризують філософію їх виникнення, діяльності та ліквідації. Не концентруючи увагу на управлінському аспекті функціонування підприємств (визначення різних типів їх організації з позицій менеджменту), можна виділити такі теорії під­приємств: на формування класичної теорії підприємства вплинули окремі постулати класичної економічної теорії та маржиналістської економічної теорії.

1. Класична теорія підприємства

Класична концепція підприємства розвивалась у межах технологічної парадигми існування виробничої організації. Відповідно до теорії А. Сміта, наявність великого та малого виробництва зумовлюється поділом праці та спеціалізацією згідно з масштабами попиту. Він вважав, що виникнення фірми пов'язане з розвитком торгівлі, яка стимулює поділ праці та зростання виробництва. Збільшення розміру ринку сприяє зростанню підприємства, але водночас і обмежує його експансію. За А. Смітом, в економіці діють фірми двох типів: конкурентні та монопольні. Існування монопольного виробництва зумовлюється наявністю у підприємства особливих умов або підтримкою держави. Як конкурентну організацію, А. Сміт вважав таку фірму, яка сама визначає рівень ціни та її складових. Крім того, розвиток конкуренції знищує мо­нополізацію ринку.

Продовжив традиції класичної теорії А. Маршалл, який увів поняття «організація виробництва». Аналізуючи різні форми організації виробництва, А. Маршалл намагався зіставити управлінські структури різних форм бізнесу. Це давало йому змогу виділити як фактор виробництва підприємницькі здібності — пошук нових альтернатив виробництва, схильність до ризику. Роз­виваючи технологічну концепцію, він виявив залежність між розміром організації та економією на масштабах виробництва. У дослідженнях А. Маршалла з'являються елементи динамічної те­орії фірми, хоча в цілому вона залишається статичною. Динамічну поведінку підприємства у нього визначають лише проблеми інвестування та розподілу ресурсів у часі.

Продовження та розвитку класична теорія набула у працях Дж. Хікса. Для нього теорія фірми — це теорія капіталу, його формування та розподілу. Він використовує паралельний метод аналізу фірми як засіб оптимізації поведінки індивіда-споживача та індивіда-представника фірми. Метою першого є максимізація сукупної корисності при заданому бюджетному обмеженні, а мета фірми — максимізація прибутку за обмеження витрат на виробництво. В теорії Хікса запропоновано стабільність та рівновагу оптимізуючого агента — фірми. Од­нозначність трактування поведінки компанії та результатів її діяльності у поєднанні з простою логічною конструкцією і можливістю використання єдиних універсальних методів для порівняльного аналізу поведінки індивіда сприяли зростанню по­пулярності запропонованої теорії фірми. Однак у Хікса, як і у Сміта, теорія фірми ще є статичною і не враховує стратегічних мотивів діяльності та розвитку.