- •Загальна характеристика контролерів фірми «Siemens» (порівняння серій між собою, спільні та відмінні риси).
- •Особливості роботи з Speed – шиною серії контролерів vipa300.
- •Адресація змінних в контролерах серії s7-300 та s7-400.
- •Процесорні модулі Speed 7: використання карток пам’яті ммс та мcс.
- •Організація пам’яті в контролерах серії s7-300.
- •Процесорні модулі Speed 7: реалізовані інтерфейси.
- •Серія s7-300: особливості побудови системи (однолінійна та багатолінійна структура).
- •Реалізація промислових мереж на централізованій структурі серії vipa300.
- •Серія s7-300: комунікаційні процесори.
- •Реалізація мережі Modbus на контролерах серії vipa200 (використання sfc).
- •Серія s7-300: функціональні модулі.
- •Організаційні блоки переривань для процесорних модулів серії vipa200.
- •Реалізація промислових мереж в серії s7-300.
- •Стандарті функції перетворення різних форматів даних в програмному забезпеченні WinPlc7 (fc105 та fc106).
- •Робота з дискретними змінними в програмному забезпеченні simatic Manager (основні елементи).
- •Розподіл пам’яті при використанні мережі Profibus: cpu (master) – im (slave), cpu (master) – cpu(slave).
- •Таймери та лічильники (типи, призначення входів/виходів) в програмному забезпеченні simatic Manager.
- •Серія vipa200: особливості побудови системи (однолінійна та багатолінійна структура).
- •Робота з функціями, функціональними блоками та блоками даних в програмному забезпеченні Simatic Manager.
- •Реалізація лічильних каналів на процесорних модулях серії vipa100 (апаратна конфігурація та використання sfc).
- •Організаційні блоки переривань від реального часу, циклічних та апаратних (умови виклику, приклади).
- •Серія vipa200: модулі віддаленого доступу для промислових мереж.
- •Організаційні блоки переривань синхронних та асинхронних помилок (умови виклику, приклади).
- •Реалізація промислових мереж на централізованій структурі серії vipa200.
- •Серія s7-400: особливості побудови системи (монтажні стійки, інтерфейсні модулі).
- •Реалізація під регулятора в програмному забезпеченні WinPlc7 (fb41).
- •Серія s7-400: комунікаційні процесори.
- •Серія vipa100: особливості побудови системи.
- •Реалізація промислових мереж в серії s7-400.
- •Серія vipa100: модулі віддаленого доступу для мереж Profibus та can Open.
- •Серія s7-300: центральні процесори (пам'ять, можливість розширення, вбудовані інтерфейси).
- •Адресація змінних в контролерах vipa (зовнішні, внутрішні, блоки даних).
- •Математичні операції для роботи з змінними в форматі real в програмному забезпеченні simatic Manager.
- •Серія vipa300: комунікаційні процесори (стандартна і Speed шини).
- •Серія s7-400: функціональні модулі.
- •Загальна характеристика контролерів фірми «vipa» (порівняння серій між собою, спільні та відмінні риси).
- •Серія s7-300: функціональні модулі.
- •Серія vipa100: центральні процесори (вбудовані канали, розширення, доступні інтерфейси).
Робота з дискретними змінними в програмному забезпеченні simatic Manager (основні елементи).
Розподіл пам’яті при використанні мережі Profibus: cpu (master) – im (slave), cpu (master) – cpu(slave).
Таймери та лічильники (типи, призначення входів/виходів) в програмному забезпеченні simatic Manager.
S-PULSE -Імпульсний таймер
(s-на вхід подається сигнал який сигналізує запуск таймера(І0.1)
R- зміна для обнулення (I0.0),
TV- уставка(формат s5t#10s ) )
BI- вихід таймера в десятковому форматі(mw)
ВСD- вихід таймера в двійковому форматі (qw)
q- сигнал на виході з таймеру.
S-ODT – ТАЙМЕР З ЗАТРИМКОЮ НА ВКЛЮЧЕННЯ
(s-на вхід подається сигнал який сигналізує запуск таймера(І0.1)
R- зміна для обнулення (I0.0),
TV- уставка(формат s5t#10s ) )
BI- вихід таймера в десятковому форматі(mw)
ВСD- вихід таймера в двійковому форматі (qw)
q- сигнал на виході з таймеру.
S-OFFDT –ТАЙМЕР З ЗАТРИМКОЮ НА ВИКЛЮЧЕННЯ
(s-на вхід подається сигнал який сигналізує запуск таймера(І0.1)
R- зміна для обнулення (I0.0),
TV- уставка(формат s5t#10s ) )
BI- вихід таймера в десятковому форматі(mw)
ВСD- вихід таймера в двійковому форматі (qw)
q- сигнал на виході з таймеру.
S-ODTS – ТАЙМЕР З ЗАТРИМКОЮ НА ВКЛЮЧЕННЯ З ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯМ
(s-на вхід подається сигнал який сигналізує запуск таймера(І0.1)
R- зміна для обнулення (I0.0),
TV- уставка(формат s5t#10s ) )
BI- вихід таймера в десятковому форматі(mw)
ВСD- вихід таймера в двійковому форматі (qw)
q- сигнал на виході з таймеру.
S-PEXT –ТАЙМЕР З “ПРОДЛЕННЫЙ ИМПУЛЬС”
(s-на вхід подається сигнал який сигналізує запуск таймера(І0.1)
R- зміна для обнулення (I0.0),
TV- уставка(формат s5t#10s ) )
BI- вихід таймера в десятковому форматі(mw)
ВСD- вихід таймера в двійковому форматі (qw)
q- сигнал на виході з таймеру.
S_CU – ЛІЧИЛЬНИК НА ЗБІЛЬШЕННЯ
CU- РАХУВАТИ НА ЗБЫЛЬШЕННЯ (M,I0.0)
PV- УСТАВЛЕНЕ ЗНАЧЕННЯ (C#10)
СV-ПЛИННЕ ЗНАЧЕННЯ (MW10)
R- зміна для обнулення (I0.0)
S-УСТАВКА(I0.1)
Q- сигнал на виході
S_CD – ЛІЧИЛЬНИК НА ЗМЕНШЕННЯ
CD- РАХУВАТИ НА ЗМЕНШЕННЯ (M,I0.0)
PV- УСТАВЛЕНЕ ЗНАЧЕННЯ (C#10)
СV-ПЛИННЕ ЗНАЧЕННЯ (MW10)
R- зміна для обнулення (I0.0)
S-УСТАВКА(I0.1)
Q- сигнал на виході
S_CUD – ЛІЧИЛЬНИК І ЗБІЛЬШЕННЯ І НА ЗМЕНШЕННЯ
CU- РАХУВАТИ НА ЗБЫЛЬШЕННЯ (M,I0.0)
CD- РАХУВАТИ НА ЗМЕНШЕННЯ (M,I0.0)
PV- УСТАВЛЕНЕ ЗНАЧЕННЯ (C#10)
СV-ПЛИННЕ ЗНАЧЕННЯ (MW10)
R- зміна для обнулення (I0.0)
S-УСТАВКА(I0.1)
Q- сигнал на виході
Серія vipa200: особливості побудови системи (однолінійна та багатолінійна структура).
Спеціально для багатолінійної структури ставиться на базову стійку інтерфейсний модуль ім260 , на стійці розширення ім 261 (макс. кіл-ть рядів 4, макс кіл-ть млдулів 16, макс. кіл-ть модулів в системі 32)для однолінійної : на базовій стійці ставиться інтерфейсний модуль ім 253 (макс. кіл-ть модулі 32, в один ряд. )
Робота з функціями, функціональними блоками та блоками даних в програмному забезпеченні Simatic Manager.
Функциональный блок (FB) расположен в иерархии программы ниже организационного блока. Он содержит часть программы, которая может многократно вызываться в OB1. Все формальные параметры и статические данные функционального блока сохраняются в отдельном блоке данных
(DB), назначаемом функциональному блоку. Вы будете программировать функциональный блок (FB1, символическое имя "Engine [Двигатель]") в окне для программирования LAD/STL/FBD, с которым вы теперь знакомы. Для этого вам следует использовать тот же язык программирования, что и в главе 4 (программирование OB1) Вы уже должны были скопировать таблицу символов в свой проект"Getting Started", скопируйте таблицу символов, а затем вернитесь к этому разделу. Если необходимо, откройте проект"Getting Started". Откройте в проекте папку Blocks [Блоки]. Щелкните в правой половине окна правой кнопкой мыши. Всплывающее меню для правой кнопки мыши содержит наиболее важные команды из строки меню. Вставьте в качестве нового объекта Function Block [Функциональный блок] Дважды щелкните на FB1, чтобы открыть окно cвойств блока.В диалоговом окне "Propertie–Function Block [Свойства – Функциональный блок]" выберите язык, на котором вы хотите создавать этот блок, активизируйте триггерную кнопку "Multiple instance FB [Мультиэкземплярный FB]" иподтвердите остальные параметрынастройки, щелкнув на OK.Функциональный блок FB1 вставленв папку блоков (Blocks). Дваждыщелкните на значке FB1, чтобы открыть его.