Причини активної гіперемії

• механічні - посилена діяльність серця , зменшення атмосферного тиску (гіперемія шкіри в кровоносних банках при розрідженні в них повітря)

• нервового походження - роздратування нервів, які розширюють судини (тонічна гіперемія) або параліч нервів, звужуючих судини (паралітична гіперемія).

При активній гіперемії тканина набрякає і температура її підвищується. Це може відбутися також при посиленні лімфообігу.

Причини венозної гіперемії

• зтиснення або звуження великих венозних стовбурів

• різні механічні дії (наприклад, тривала відсутність руху у кінцівках при прямовисному положенні)

• при ослабленні нагнітальної діяльності серця виходить загальний застій венозної крові в організмі, з'являються набряки, ослаблення відправлень всіх органів, нерідко кровотечі.

При венозній гіперемії спостерігається збільшення тканини в обсязі, зниження температури, темно-синє забарвлення. Види артеріальної гіперемії Ангіоневротична гіперемія виникає при підвищенні тонусу вазодилататорів, характеризується почервонінням, підвищенням температури на окремих ділянках шкіри, слизових оболонках. Спо­стерігається при мігрені, коли спочатку виникає збліднення, а потім почервоніння одної половини голови та сильний головний біль; при інфекційних захворюваннях (висипний тиф, грип та ін.), почерво­ніння шкіри обличчя та кон'юнктиви ока при невралгіях у результаті запалення n.trigeminus. Колатеральна гіперемія виникає в тих випадках, коли перекри­вається просвіт магістральної артерії і кров переповнює колатералі. Значний розвиток чутливої іннервації по ходу судин (хемо- та бароре­цептори) забезпечує швидке відкриття колатеральних шляхів. Важ­ливе значення в мехаізмі цієї гіперемії мають метаболіти, які з'являються в анемізованій тканині, або притаманний їм вазодилаторний ефект. При колатеральній гіперемії важливе значення мають індиві­дуальні особливості ангіоархітектоніки в різних органах, що необ­хідно враховувати в хірургічній практиці. Так, зокрема, перев'язка a. femoralis нижче місця відходження a. profunda femoris відносно легко компенсується за рахунок колатералей, які відходять від цієї артерії; в той же час, перев'язка a. femoralis вище місця відходження a. profunda femoris може закінчитись розвитком гангрени кінцівки. Те ж саме спостерігається і при перев'язці підколінної артерії (25% гангрени — І.В.Давидовський, 1969). Велике значення для розвитку колатеральної гіперемії мають темпи закриття магістральної судини та рівень артеріального тиску. Так, перекриття просвіту коронарних судин, якщо процес триває протягом багатьох років, може і не супроводжуватись розвитком інфаркту міокарду. Колатеральний кровообігу цьому випадку забез­печується через медіастинальні, інтеркостальні, перикардіальні та бронхіальні артерії. Як правило, розвиток колатералей відбувається паралельно з виникненням перешкод для кровотоку по основному магістральному стовбурі. Гіперемія після анемії виникає в результаті втрати судинами їх тонусу внаслідок тимчасової відсутності в них крові (гіперемія судин черевної порожнини після швидкого випускання з неї рідини при асциті). Вакатна гіперемія (лат. vacuum — пустий) виникає у зв'язку зі зменшенням барометричного тиску на якій-небудь ділянці тіла (наприклад, постановка банок на шкірі, робота в кесонах при пору­шенні техніки безпеки праці та ін.). Запальна гіперемія виникає в результаті дії на судини факторів, що викликають запалення. Наслідки артеріальної гіперемії залежать від причин, які її викли­кають і найчастіше бувають сприятливими, враховуючи короткий термін самої гіперемії. У деяких випадках, навпаки, вони можуть мати негативний характер і навіть призводити до смертельних наслід­ків (розрив зміненої стінки судини при гіпертонічній хворобі).

Венозне повнокрів'я (гіперемія) може мати загальний та місце­вий характер. При загальній венозній гіперемії має місце ціаноз, тобто синюшність шкіри, слизових оболонок, що особливо помітно в периферійних частинах тіла (акроціаноз) — кінчики пальців, ніс, губи. Ціаноз подібного типу супроводжується набряком клітковини, тулуба, кінцівок, появою водянок порожнин (асцит, гідроторакс, гідроперикардіум), що пояснюється збільшенням у крові редукованої форми гемоглобіну (більше 5-6%). Причиною ціанозу є недостатнє насичення легень киснем. ^ Розрізняють дві форми загальної венозної гіперемії: а) гостра форма — спостерігається при гострій серцевій недо­статності (наприклад, гострий інфаркт міокарду). Зміни у внутрішніх органах мають гіпоксичний характер і проявляються у вигляді плазморагії, набряку, розвитку стазу, мікрокрововиливів у проміжну тканину, а також розвитком дистрофічних та некробіотичних змін у паренхіматозних елементах. Клініко-морфологічними ознаками гострої серцевої недостатності в легенях є розвиток їх набряку, в інших органах (печінка, нирки) спостерігається некробіоз, мікрокрововиливи; б) хронічна форма — спостерігається при хронічній серцевій недостатності (кардіоміопатія, гіпертонічна хвороба, вада серця та ін.) і характеризується дисциркуляторними, склеротичними та атро­фічними змінами у внутрішніх органах. Ці процеси можуть супро­воджуватися просочуванням тканин бідною білком рідиною, а також нагромадженням її в серозних порожнинах, що називається набря­ком, водянкою. Велике значення при хронічній венозній гіперемії має колате­ральний, побічний кровотік. Завдяки тому, що венозна система багата анастомозами, звуження або навіть перекриття просвіту магістральних судин, якщо це відбувається повільно, може і не мати особливо тяжких наслідків, бо кров при блокаді основного стовбура поступово проходить по анастомозам, які при цьому різко розширюються. Так, наприклад, при цирозі печінки відбувається здавлювання гілочок воротної вени, що проходять через печінку, в результаті розростання в останній сполучної тканини. Внаслідок цього спосте­рігається застій крові в органах черевної порожнини і нагромадження в ній вище згаданої рідини, тобто виникає водянка черевної порож­нини (асцит). Разом з тим, в окремих випадках це не спостерігається, бо вини­кає колатеральний відтік крові з системи воротної вени за межами печінки. Він іде по анастомозах між витоками воротної вени та вена­ми стравоходу, а також венами малого тазу. Крім того, відкриваються анастомози в lig. rotundum в ділянці пупка і далі — по венах передньої стінки черевної порожнини. У цих випадках вени інколи так розширяються та подовжуються, що вибухають під шкірою у вигляді товстих джгутів. Такий судинний феномен називають "голова Медузи" (Медуза — міфічна жінка, у якої на голові росло не волосся, а були змії). По венах передньої стінки черевної порожнини та грудної клітки може встановлюватись колатеральний відтік крові також при звужен­ні просвіту легеневої або нижньої порожнистої вени (наприклад, при облітерації правої порожнини плеври). Колатеральний відтік крові з венозної системи можна створити також штучно хірургічним шля­хом: так, при цирозі печінки інколи підшивають сальник до передньої стінки черевної порожнини, намагаючись тим самим створити ко­латеральний відтік венозної крові із системи воротної вени через вени сальника і вени середньої стінки черевної порожнини. Усклад­ненням колатерального кровотоку може бути кровотеча з розширених вен стравоходу при цирозі печінки. Тривалий венозний застій приводить до атрофії паренхіми внутрішніх органів, строма стає грубою — відбувається їх ціанотична індурація (ущільнення). На перших етапах це буває пов'язаним з венозною гіперемією, тобто з підвищенням внутрішньоорганного тиску. В подальшому має місце атрофія паренхіми в результаті гіпоксії, виникає колапс сполучнотканинного скелету органа з подальшим розвитком склерозу строми за рахунок новоутворення колагенових та еластичних волокон. На слизових оболонках виявляються ознаки ціанозу та застійного катару, особливо в шлунку. Досить інтенсивно атрофічні процеси протікають на нижніх кінцівках при варикозному розширенні вен, головним чином v.v. saphena magna та їх колатералей. Шкіра, підшкірна клітковина, особливо нижньої третини гомілки, стають дуже тонкими, а виразки, що тут виникають, загоюються з великими труднощами. Вони виникають при незначних пошкодженнях, легко рецидивують, нерідко заглиблюючись до кісток. При хронічній венозній гіперемії особливо демонстративними є зміни в печінці та легенях. У печінці повнокрів'я зростає поступово. Кров застоюється в центральних відділах часток та в близько до них розташованих кровоносних синусоїдах, у той час як в периферійних відділах застійні зміни відсутні. Через це центральні відділи часток набувають темно-червоного, синюшного кольору, а периферія зберігає звичайний коричневий відтінок. На поверхні розрізу макро­скопічне тканина має строкатий вигляд, що нагадує поверхню мускатного горіха. На підставі цього застійну печінку називають "мускатною". Зазначений перерозподіл крові пояснюється особливостями кровопостачання печінкової частки, яке відбувається одночасно за рахунок крові через систему воротної вени та печінкової артерії. В результаті злиття термінальних відділів цих судин на рівні гепатоцитів формуються кровоносні синусоїди, які несуть змішану кров і не мають власної базальної мембрани. При застої крові в системі печінкових вен відбувається гіперемія v. centralis часток і проміжних відділів останніх, виникає гіпоксія, дистрофія і центролобулярні некрози, підвищується активність фібробластів, клітин Купфера, що супроводжується розростанням коллагенових волокон по ходу трабекул з появою базальної мембрани в синусоїдах (капіляризація синусоїдів — за А.І.Струковим, В.В.Сє-ровим, 1993). У подальшому формується цироз печінки, який інакше називають кардіальним, бо найчастіше він зустрічається при хроніч­ній серцевій недостатності. Зміни в легенях характеризуються їх ущільненням за рахунок розростання сполучної тканини (склероз) та появою макроскопічне бурого відтінку (гемосидероз): бура індурація легень. В основі цього процесу основна роль належить прогресуючій гіпоксії легеневої тканини, що виникає в умовах хронічної венозної гіперемії з розвитком гіпертензії малого кола кровообігу. На почат­кових етапах в його судинах зміни мають компенсаторний характер і морфологічно представлені у вигляді гіпертрофії м'язово-еластич­них структур дрібних гілочок легеневої вени та артерії з перебудовою судин у формі артерій замкненого типу. Ці зміни мають важливе значення, бо завдяки їм попереджується переповнення капілярного русла кров'ю. В подальшому компенсаторні можливості судин вичер­пуються, в них виникають склеротичні зміни, капіляри легень пере­повнюються кров'ю, підвищується проникливість їх стінок, в периваскулярний простір, міжальвеолярні перетинки виходять еритро­цити. Гемоліз їх, поява гемосидеробластів та гемосидерофагів закінчується нагромадженням гемосидерину, виникненням резорбційної та механічної недостатності лімфоциркуляції, зростанням легеневої гіпоксії і в подальшому — розростанням сполучної тканини, тобто склерозом. Найчастіше гемосидероз легень спостерігається при стенозі лівого атріо-вентрикулярного отвору (вада серця ревматичної етіо­логії). Він характеризується появою в просвітах альвеол та інтерстиції сидеробластів та сидероцитів, які називають "клітинами вад серця". Місцеве венозне повнокрів'я спостерігається при затримці відтоку венозної крові у зв'язку з перекриттям просвіту вени (тромб, ембол) або здавлюванні її зовні (лігатура, пухлина, розростання сполучної тканини). Так, це може спостерігатись при хворобі Бадда-Кіарі (продуктивний ендофлібіт портальної вени). При тромбозі цієї вени може спостерігатись венозне повнокрів'я судин шлунково-кишкового тракту. Якщо застій венозної крові виникає дуже швидко, то наслідком його можуть бути некрози на фоні не тільки різкого ціанозу, але й інфільтрації тканин кров'ю — так званий геморагічний, або застій­ний, інфаркт. Такі інфаркти можна спостерігати при перекритті просвіту мезентеріальних вен (застійний інфаркт та гангрена кишеч­ника). Поступове перекриття просвіту венозних стовбурів може і не мати тяжких наслідків. Так, наприклад, тромбоз може тривалий час залишатись непоміченим не тільки тому, що система воротної вени має анастомози з верхньою та нижньою порожнинними венами, але і тому, що високий тиск у системі воротної вени сприяє швидкому розвиткові судин по ходу цієї вени, а також за рахунок васкуляризації тромбу, якщо він був причиною закриття кровообігу.

12 Головні причини хвороб. Коротоко Причинами хвороби стають патологічні процеси, викликані патогенним(и) факторами таких груп:

• фізичними факторами (температура, оптичне та іонізуюче випромінювання, механічні фактори — тиск, вібрація, механічні пошкодження тощо)

• хімічними факторами (неорганічними та органічними речовинами тощо);

• біологічними факторами (вірусами, мікроорганізмами, паразитичними червами, комахами та продуктами їх життєдіяльності (токсинами) тощо);

• Психо-соціальними фактори (стрес, психогенна травма тощо).

Занудливо Причини виникнення захворювань Присутність хоча б одного чинника все одно веде до хвороби. Це дуже неприємно, але це так. 1. Психологія. Неправильні установки, відсутність віри, відсутність серйозних розумових програм, що стосуються саморозвитку і самоосвіти. Коли наше тіло починає говорити з нами мовою хвороб, нездужань та інших фізичних проблем, воно хоче, щоб ми усвідомили та змінили свій образ думок і дій. Якщо людина незадоволена собою, якщо він нікого не любить або його ніхто не любить, то чи позначиться це на його здоров'ї? Звичайно. Він буде відчувати суміш самих руйнівних емоцій: образу, заздрість, страх, злість або гнів. У таких людей немає навіть шансів бути здоровими. Психологія - це найпотужніший чинник і треба починати з нього. Потрібно визначити життєві пріоритети. 2. Харчування. Про цієї причини найбільше говорять і пишуть, але менше за все роблять. Дійсно, почати правильно і добре харчуватися важко. Потрібно написати собі список тих продуктів, які ви ніколи не будете їсти. У людини немає певних алгоритмів: ми все одно будемо ходити в ресторани, один до одного в гості. Але існують продукти, які не можна вживати ні за яких умов. Не можна їсти продукти, які не псуються. Наприклад, виноград. Він повинен полежати 3-5 днів і зіпсуватися. Сьогодні він лежить на полицях магазинів місяцями. Не буває не червивих фруктів. Не можна їсти "Мівіну", пити розчинну каву, сік з магазину. У томатний сік додають піногасник. У сухарики додають глутамат натрію, тому що солити дорожче. Для консервації червоної ікри використовують похідне пальне і лимонну кислоту, виходить формальдегід. Відомі фірми з виробництва йогуртів дають рекламу про живих бактеріях. Бактерії живуть від 3 до 6 днів, а продукція фірм зберігається 3-4 місяці. Вони здають йогурти на експертизу і там все нормально, а після опромінюють. Таким же способом американці вирішили проблему сальмонельозу, опромінювали курячі яйця, при цьому частина ізотопів все одно залишається на продукті. Джеми: малинові, абрикосові, вишневі містять масу хімічних речовин, барвників. Домашнє вишневе варення не буде червоного кольору, при наявності кисню і цукру воно окислиться і стане темно-коричневим. Не можна їсти майонези, особливо в пластикових упаковках. Оцет виділяє із пластику самі канцерогенні речовини. Майонез містить величезну кількість консервантів і стабілізаторів. А жири рівним шаром покриють внутрішню стінку ваших судин. Не можна їсти копчені продукти, варені та сиров'ялені ковбаси. Це ілюзія - їсти варену папір з сіллю і барвниками і думати, ніби отримуємо білки. Звичайно, на все це можна закрити очі, тому що хочеться, тому що звикли. Але це вже психологія - дивіться пункт перший. Якщо зібралися вмирати - не відволікайтеся. 3. Вода. Третя причина всіх захворювань вода і напої. Мозок на 90% складається з води. Важко уявити, що трапиться, якщо вона перестане туди надходити. Ніяка пепсі-кола, чай або сік в мозок не надходять. З 96 тисяч живих істот на Землі тільки людина їсть приготовану їжу і п'є щось, крім води. Ми можемо довго дискутувати на тему: чи можна пити зелений і чорний чай, какао, кава, соки? Чи треба дітей поїти чаєм? Чи будуть вони від цього здорові? Панове, ми ж не моєму голову чаєм? Не стираємо білизну в соку? Чи не моєму підлоги кави? Нам потрібен універсальний розчинник - вода. Ось і нашим клітинам потрібна тільки вода. Вони теж хочуть "помитися". Скільки потрібно пити води? Якщо ви харчуєтеся фруктами, овочами, крупами і легко засвоюваним білком, то вам достатньо одного літра чистої води в день. Якщо вживати м'ясо, рибу, яйця, хліб, велика кількість пряного і гострого, то води потрібно набагато більше - 1,5-2 літри. Чим більше людина їсть, тим більше він повинен пити. Якщо ви перейдете до дробовому прийому їжі, то обсяг води буде знижуватися. У людини існує унікальна річ, яка називається спрага. Але спрага - це не перша ознака зневоднення, а четвертий або п'ятий. Тому коли пересохло в роті - це вже глибоке зневоднення. Згадайте закони концентрації з уроків хімії. Якщо у людини камені в нирках, значить, концентрація сечі дуже висока і солі випадають в осад. Якщо покласти в чай ​​одну чайну ложку цукру, то це нормально. А якщо 10, то цукор випаде в осад. Якщо після людини запах в туалеті, як після кота, і неможливо зайти, то це значить, що він не п'є воду і сеча дуже концентрована. Якщо людина пітніє і сильно пахне, то треба пити воду, а не користуватися дезодорантом. Води треба пити стільки, щоб запах поту зрівнявся із запахом тіла. Через лімфу відходить колосальну кількість отрут, а отрута розчинити можна тільки у воді, і не в чому іншому. Аналогічно з соляною кислотою, яка знаходиться в шлунку. Підвищена кислотність шлунка - дуже спірне питання. Не один шлунок не дасть підвищену кількість кислоти, навіщо він її буде виробляти? Покладено виділити 2,5 грама соляної кислоти - шлунок виділить таку кількість. Але якщо там знаходиться 2 грама води, замість покладених ста грам, то концентрація буде відповідна. Людина скаржиться, що у нього печія, а йому кажуть, що у нього підвищена кислотність і додають туди солі алюмінію. Дурніше придумати не можна. Коли ми приходимо до лікаря з цукровим діабетом, не слід починати з цукрознижаючої таблетки. Уявіть собі кров, в якій розчинені 3 ложки цукру, то є кров солодка. Якими таблетками можна прибрати цукор? Куди він дінеться? Він вже в склянці. Це ілюзія на рівні психології. Що можна зробити з солодкою кров'ю? Її можна розбавити водою. Цукор можна промити через нирки? Можна. Тільки таким чином його можна розчинити. Тому перший симптом, який з'являється у людини - спрага, йому хочеться розчинити цей цукор. При цьому лікар ніколи не скаже, щоб ви вживали більше води, більше того, він навіть заборонить пити цю воду. На багато захворювань треба міняти свій погляд. 4. АБВГНП - агресія бактерій, вірусів, грибів, найпростіших, паразитів. Хочете ви чи ні - вони є, вони живуть і мають таке ж право на існування, як і ви. Убити їх неможливо. Швидше вони вас уб'ють, але у них немає такої мети. Їх мета - експлуатувати нас і отримувати продукти для своєї життєдіяльності. Якщо б якісь глисти хотіли б нас заморити, вони б давно це зробили. Їм нема чого руйнувати великий корабель, вони живуть тихесенько. Інша справа, що ми не хочемо з ними жити, значить, нам треба створити для них несприятливі умови. З бактеріями, вірусами та грибами може впоратися наш імунітет, і тільки він. Інша справа - найпростіші та гельмінти. Для клітин імунної системи - це великі звірі, тому для боротьби з ними ми повинні застосувати конкретні дії. 5. Спадковість. На жаль, після 40 років, на прийомі у лікаря, людина стає жертвою віку і спадковості. Багато "спадкові" захворювання, такі як жовчнокам'яна і сечокам'яна хвороби, цукровий діабет 2 типу, гіпертонічна хвороба, артрози, є наслідком стереотипів харчування в декількох поколіннях. Більшість спадкових захворювань проявляються в перші 10-15 років життя. Якщо людина хоче стати здоровою, то спочатку потрібно запитати її, чи готова вона позбутися причин хвороби. Тільки після цього їй можна буде допомогти.(Гіппократ) 6. Медицина. Навіть якщо у розвиток медицини вкласти величезну кількість грошей, тривалість життя людської популяції не збільшиться. Вона не залежить від рівня розвитку медицини в країні. Тривалість життя залежить від культури харчування, способу життя і любові до самого себе. Величезна кількість лікарських речовин, які ми приймали в минулому столітті - анальгін, цитрамон, димедрол, вже давно зняті з виробництва в інших країнах світу через їх токсичного впливу. Наприклад, препарат декаріс, який багато років використовувався в якості імуномодулятора, викликає рак крові у дітей. Ці дослідження проводилися в США. Ми вже не говоримо про безконтрольному прийомі нестероїдних протизапальних засобів, антибіотиків і препаратів, що знижують артеріальний тиск. Тільки вам вирішувати, скільки і як довго ви будете приймати хімічні засоби. Це колосальний чинник, що впливає на ваше здоров'я самим негативним чином. 7. Травми. Чи вважаєте ви, що травми - це випадковість? Особливо, якщо вони перетворюються на закономірність? Цей чинник тісно пов'язаний з інтуїцією і способом мислення людини. Але якщо вже таке сталося, постарайтеся простежити наслідки травми і по можливості їх усунути. Зараз особливою популярністю користуються лікарі-остеопати - чарівники, які м'якими рухами рук відновлюють біомеханіку суглобів хребта і "ритм дихання" кісток черепа. Тим самим, покращуючи ліквородинаміки, венозний відтік з порожнини черепа, що часто є причиною головних болів, а за фактом наслідком травм. 8. Рух. У Китаї та Японії дуже мало лікарів, які займаються проблемами суглобів. Більшість видів східних єдиноборств є плавні рухи, більше схожі на хорошу гімнастику, ніж на вигляд спорту. У нас поняття про фізичне навантаження у кожного своє. Простоявши 8:00 вниз головою на дачі, ви можете й не сподіватися, що отримали корисну фізичне навантаження. Рухи повинні бути гармонійно розподілені між усіма групами м'язів і супроводжуватися невеликим почастішанням пульсу і потовиділенням. Тоді це навантаження можна вважати ефективною. 9. Біоенергетика. У наш час наукою доведено, що біополя існують. Раніше це називали "пристріт, псування", а зараз називають "біоенергетичним обуренням". Неважливо, як це називати, головне, щоб ви розуміли: біополе людини існує, а значить, на нього йде вплив. Цей фактор знову ж таки тісно пов'язаний з психологією. 10. Екологія. Якщо навколо вас в макро-чи в мікроекології знаходяться проблемні зони, такі як: промислові викиди в повітря від заводів; миття посуду засобом "Фейрі", яке змивається 35-ю водою і розчиняється всередині шлунково-кишкового тракту, вживання хлорованої води - вам слід вжити заходів. 11. Шкідливі звички. Їх більше, ніж прийнято вважати. Це не тільки алкоголізм, куріння і наркоманія. Це і читання в транспорті, прослуховування гучної музики в навушниках. До речі, спати на животі теж шкідливо, тому що шия повертається під кутом 45%, тобто практично порушується мозковий кровообіг. 12. Час. Це те, чого не вистачить, коли все вже буде. Неминучий фактор, що впливає на наше здоров'я. Він незримо бере участь у розвитку будь-якого захворювання.