Лікування епітимпаніта.

Більше важке, чим при хр. гн. мезотіміанітах. Після систематичного консервативного лікування, поліпшення не наступають або воно є тимчасовим. Дуже рідко консервативне лікування приводить до одуження.

У чому ж полягає консервативне лікування

1. систематичне промивання аттика фурациліном , а/б соот. по флорі й чув-ти антисептиками, слабкими спиртовими розчинами - з метою механічного видалення холестеатоми й лікувального впливу на спец. оболонку.

Зараз запропоновано промивати аттик, шлунковим соком, трипсином, хімотрипсин, гипосульат Са - які небагато розчиняють холестеатому.

2. При карионекротичном процесі можна призначити фізіопроцедури.

При холестеатоме фізіопроцедури протипоказані.

3. При загостренні промивати аттик не можна.

4. Грануляції припікають 10% ляписами трихлоруксусн. до^-тієї.

5. Поліпи - віддаляються.

Абсолютним показанням до радикальної операції на скроневій кістці є

1. Наявність холестеатоми; грануляцій; поліпів.

2. часті загострення (1-2 р. у році)

3. безуспішність коперв. Лікування

4. внутрічерепне оснащення

5. парез лицьового нерва.

Сутність радикальної операції полягає в тім, що б/порожнина, надбарабанне з печеру із клітками, що залишилися сосцев. відростка й зовнішній слух. прохід з'єднують в одну загальну порожнину, у зв'язку із чим цю операцію називають ще загальпорожнинний.

Догляд за хворим після р.О.

Сестра повинна забезпечити хворим повний спокій і тишу.

Хворого укладають на постіль без подушки на спину, з поверненої в здорову сторону головою.

М/з повинна стежити за подихом Р., а/д, сечовипусканням.

Необхідно стежити, щоб хворий не сідав.

Дуже велике значення має чисте повітря в палаті.

Сестра особливо уважно стежить за появою запаморочення, нудоти, блювоти, порушень із боку лицьового нерва й вчасно сигналізувати про це лікареві.

Якщо пов'язка після операції на височн. кістки швидко й рясно промокає можливо почалася кровотеча.

Профілактика

1. правильне й своєчасне лікування о. отиту

2. санкцію носа й носоглотки

3. загальзміцнювальне лікування

4. Хворим страждаючої хр. гн. отитом уникати влучення H₂O у вухо.

5. Всі хворі мезо й епітіме перебувають на Д обліку в лор лікаря

Спостерігається поза загостренням 2р. у рік

При загостренні 1 раз в 3 дні

Необх. про. ан. крові, сили, мазок на флору й чувст-ть до а/б.

Необх. дослідження слуху - аудиограмма.

Консультація суміжних фахівців - терапевта, окуліста, невропатолога.

Поза загостренням - 2р. у рік загальукр. і десепсиб. лікування.

Якщо немає обостр. 4 роки -епітім. знімає з Д обліку

Мезотимпанит - якщо обост. немає 2 роки

Після р.о. якщо немає гноюточ. знімаємо через 2 роки.

Хронічний адгезивний середній отит

(otitis media adhaesiva chronica), або рубцово-слипчивий процес барабанної порожнини, характеризується утворенням рубцевих зрощень, які виникають у результаті проростання ексудату сполучною тканиною. Рубцеві зрощення, особливо в області підстави стремені, обмежують рухливість звукопровідної системи.

Виникненню цього захворювання сприяє тривала затримка ексудату в барабанній порожнині при гострому середньому отиті. Завдяки дії, що маскує, антибіотиків створюється помилкове враження благополучного плину гострого середнього отиту, що приводить до відмови від парацентеза.