4.4.3 Верхнє основне армування

Розрахункова ширина поперечного перерізу плити покриття приймається b = = = 3000 мм.

Робоча висота перерізу плити в прольоті для зовнішнього шару арматури:

мм,

а для внутрішнього шару робоча висота перерізу плити в прольоті:

мм,

де с_d = 10 мм + d_s = 10 + 22 = 32 мм – захисний шар бетону, d_s = 22 мм – орієнтовний діаметр арматури.

Розрахунок виконуємо при умові, що 235 мм. 348,15 кНм = 348,1510⁶ Нмм (момент з табл.4.4, прольотна смуга, опора В).

Приймаємо бетон важкий класу С30/35; розрахункова міцність на стиск = 19,5МПа, значення відносних деформацій = 0,72⁰/₀₀ = 0,00072 і = 2,8⁰/₀₀ = 0,0028, модуль пружності Е_cd = 27 ГПа = 27000 МПа (табл. Б.1).

Коефіцієнт прямокутної частини білінійної епюри напружень та коефіцієнт центра ваги епюри напружень (для бетону класу С30/35). Для армування плити приймаємо арматуру класу А400С,

Визначаємо значення:

, тобто

.

Це означає, що переріз працює в раціональній області деформації II.

Коефіцієнт (відносне плече внутрішньої пари сил)

.

Плече внутрішньої пари сил мм.

Необхідна площа арматури

мм² .

Висота стиснутої зони бетону

мм.

Перевіряємо відносну деформацію розтягнутої арматури

⁰/₀₀ ⁰/₀₀ ⁰/₀₀,

тобто деформації арматури не перевищують гранично допустимого значення.

Знаходимо мінімальну потрібну площу армування:

мм²,

але не менше, ніж мм².

Площа арматури також не повинна перевищувати значення максимальної

мм².

Перевіряємо умову конструктивних вимог до армування:

мм² ≤ мм² ≤ мм².

Умова виконується. Тому остаточно приймаємо розрахункове армування мм².

Визначимо необхідну кількість робочих стержнів, які повинні бути встановлені в межах робочої ширини перерізу мм з кроком мм (враховуючі, що крок не повинен перевищувати 200 мм)

шт.

Площа поперечного перерізу одного стержня = мм². Приймаємо 22А400С (А_st1 = 380 мм²).

Остаточно для нижнього армування приймаємо 1520А400С кроком мм (А_st = 5700 мм²).

4.4.4 Верхнє додаткове армування

Розрахункова ширина поперечного перерізу плити покриття приймається b = = = 3000 мм.

Робоча висота перерізу плити в прольоті для зовнішнього шару арматури:

мм,

а для внутрішнього шару робоча висота перерізу плити в прольоті:

мм,

де с_d = 10 мм + d_s = 10 + 22 = 32 мм – захисний шар бетону, d_s = 22 мм – орієнтовний діаметр арматури.

Розрахунок виконуємо при умові, що 235 мм. 673,09 кНм = 673,09 10⁶ Нмм (момент з табл.4.4, над колона смуга, опора В).

Приймаємо бетон важкий класу С30/35; розрахункова міцність на стиск = 19,5МПа, значення відносних деформацій = 0,72⁰/₀₀ = 0,00072 і = 2,8⁰/₀₀ = 0,0028, модуль пружності Е_cd = 27 ГПа = 27000 МПа (табл. Б.1).

Коефіцієнт прямокутної частини білінійної епюри напружень та коефіцієнт центра ваги епюри напружень (для бетону класу С30/35). Для армування плити приймаємо арматуру класу А400С,

Визначаємо значення:

, тобто

.

Це означає, що переріз працює в раціональній області деформації II.

Коефіцієнт (відносне плече внутрішньої пари сил)

.

Плече внутрішньої пари сил мм.

Необхідна площа арматури

мм² .

Висота стиснутої зони бетону

мм.

Перевіряємо відносну деформацію розтягнутої арматури

⁰/₀₀ < ⁰/₀₀ ⁰/₀₀ ,

тобто деформації арматури не перевищують гранично допустимих значень.

Знаходимо мінімальну потрібну площу армування:

мм²,

але не менше, ніж мм².

Площа арматури також не повинна перевищувати значення максимальної

мм².

Перевіряємо умову конструктивних вимог до армування:

мм² ≤ мм² ≤ мм².

Умова виконується. Тому остаточно приймаємо розрахункове армування мм².

З урахуванням того, що в плиті вже встановлене верхнє основне армування 1522А400С кроком мм (А_st,1 = 5700 мм²), над опорами додатково необхідно встановити арматуру з розрахунковою площею робочої арматури ( ) = 4135.94 мм².

Визначимо необхідну кількість робочих стержнів, які повинні бути встановлені в межах робочої ширини перерізу мм з кроком мм (враховуючі, що крок не основного армування 200 мм)

шт.

Площа поперечного перерізу одного стержня = мм². Приймаємо 20А400С (А_st1 = 314,0 мм²).

Остаточно додаткову верхню арматуру приймаємо 1520А400С кроком мм (А_st = 4710,0 мм²).

Отже над опорами встановлюємо 22А400С кроком мм (А_st,1 = 4710 мм²) між стержнями основного армування встановлюємо 20А400С кроком мм (А_st = 4710,0 мм²), таким чином в розрахунковому перерізі встановлено мм².

Арматурні стержні додаткового армування в над колонній смузі повинні бути заведенні за вісь ряду колони в кожен бік не менш ніж на 0,35l.

Рисунок 4.5 – Схема армування безбалкових перекриттів (приклад)

а – прольотна арматура - окремі стержні; б – надопорна арматура - окремі стержні