81

Тема предмету «Методика фізичного виховання»

Питання до заліку

1. Предмет теорії і методики фізичного виховання від народження та шести років………………………………………………………………….4

2. Розвиток теорії та методики фізичного виховання ………………………6

3. Сучасні дослідження в системі фізичного виховання дошкільників (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)…………………………………………….8

4. Завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку………………...10

5. Засоби фізичного виховання дітей дошкільного віку…………………...12

6. Вікові особливості фізичного розвитку дітей…………………………...13

7. Фізичне виховання дітей немовлячого та раннього віку………………..15

8. Принципи, методи та прийоми фізичного виховання дітей…………….17

9. Розвиток рухових умінь, навичок та якостей дітей……………………..19

10. Зміст і методика навчання дошкільників ЗРВ…………………………21

11. Зміст та методика навчання шикуванню, перешикуванню, танцювальним та коригувальним вправам………………………………23

12. Рухливі ігри та методика їх проведення…………………………………25

13. Методика проведення ігор спортивного характеру……………………..27

14. Методика навчання зимовим видам вправ спортивного характеру……29

15. Методика навчання літнім видам вправ спортивного характеру………31

16. Зміст та методика навчання ходьбі та бігу………………………….33

17. Зміст та методика навчання стрибкам……………………………….35

18. Зміст та методика навчання метанню, киданню, коченню, ловінню…..37

19. Зміст та методика навчання лазінню, повзанню (підлізанню, пролізанню)………………………………………………………………...39

20. Зміст та методика навчання рівновазі……………………………………41

21. Методика проведення ранкової гімнастики: ранній та молодший вік…43

22. Методика проведення ранкової гімнастики: середній та старший вік...45

23. Методика проведення гімнастики після денного сну…………………...47

24. Методика проведення фізкультурних хвилинок та пауз………………..48

25. Методика проведення традиційних та нетрадиційних засобів загартування………………………………………………………………..50

26. Типи, структура та способи організації дітей на заняттях з фізичної культури……………………………………………………………………52

27. Методика проведення занять з фізичної культури в І та ІІ молодших групах………………………………………………………………………54

28. Методика проведення занять з фізичної культури в середніх групах…56

29. Методика проведення занять з фізичної культури в старших групах…58

30. Методика проведення занять з фізичної культури на повітрі……….....60

31. Забезпечення рухової активності дітей на прогулянках………………..62

32. Керівництво самостійною руховою діяльністю дітей………………….63

33. Методика організації та проведення елементарного дитячого туризму……………………………………………………………………..65

34. Організації та проведення активного відпочинку дітей: спортивних свят, розваг та днів здоров’я………………………………………………….....66

35. Організація нетрадиційних системздоров’язбережувальної діяльності

протягом дня………………………………………………………………68

36. Методика організації та проведення гурткової роботи з фізичного виховання…………………………………………………………………..69

37. Створення умов для фізичного виховання дітей у ДНЗ………………...70

38. Планування та облік роботи з фізичного виховання……………………71

39. Співпраця ДНЗ з родинами з фізичного виховання дітей……………...72

40. Організація медико-педагогічного контролю в ДНЗ……………………74

41. Методика діагностики рухової підготовленості та стану здоров’я дітей дошкільного віку…………………………………………………………..76

42. Організація методичної роботи з фізичного виховання в ДНЗ………...78

43. Керівництво фізичним вихованням дошкільників: інспектування, співробітництво, методичні заходи………………………………………80

1. Предмет теорії і методики фізичного виховання від народження та шести років

Теорія фізичного виховання обов’язково враховує психічні та анатомо-фізіологічні особливості дітей раннього та дошкільного віку, науково обґрунтовуючи засоби та методи фізичної культури дитини.

Потенційні можливості дітей у руховій підготовці з часом збільшуються, змінюються деякі умови фізич­ного виховання дошкільників (матеріальна база, професійний рівень вихователів та ін.), накопичується фактичний матеріал досліджень, пов'язаних з оптимізацією засобів та організаційних форм з фізичної культури. Тому через певні періоди (5-6 років) удосконалюються та змінюються програми виховання для дошкільних закладів, де реалізуються основні вимоги теорії фізичного виховання щодо всебічного розвитку дітей на сучасному етапі становлення нашого суспільства.

Теорія фізичного виховання постійно займається розробленням змісту всіх організаційних форм фізичної культури від народження до шести років; проведенням масажу, занять з фізкультури, рухливих ігор, ранкової гімнастики та ін. Наукові рекомендації щодо удосконалення цих форм дають змогу вихователям підвищувати їх ефективність у комплексному вирішенні завдань фізичного виховання дітей.

Фізичне виховання здійснюється переважно в колективних формах роботи. Під час занять з фізичної культури, ранкової гімнастики у дітей виховуються почуття колективізму, дисциплінованості, організованості, тобто ті якості, які конче потрібні в майбутньому навчанні або трудовій діяльності людини.

У процесі фізичного виховання здійснюється розумове виховання дитини. Між ними існує два види зв’язку: безпосередній та опосередкований. Безпосередній зв’язок полягає в тому, що в процесі занять фізкультурою часто виникають рухові пізнавальні ситуації, вирішення яких потребує від дитини певного розумового напруження.

Опосередкований зв’язок фізичного виховання з розумовим полягає в тому, що міцне здоров’я та повноцінний фізичний розвиток обумовлюють загальну високу працездатність організму, швидке пристосування до виконання завдань у розумовій діяльності.

Посильна для дошкільників праця не тільки формує у них відповідні трудові навички, вона також розвиває такі фізичні якості, як силу, витривалість, спритність. Все це сприяє поліпшенню фізич­ного розвитку дітей. Таким чином, якщо фізичне виховання є необхідною основою праці, то праця, в свою чергу, також впливає на фізичний розвиток дитини.

2. Розвиток теорії та методики фізичного виховання

Про значення фізичного виховання як складової частини всебічного розвитку дітей писав англійський філософ та просвітитель Джон Локк (1632-1704). Відповідно до його теоретичної концепції фізичного виховання було характерне намагання до обґрунтування корисності фізичних вправ для підростаючого покоління. Жан Жак Руссо (1712-1778) –– у своїй роботі «Еміль, або про виховання» обґрунтував ідею вільного виховання всебічно розвиненої сильної, вмілої та розумної особистості. Одним з найбільш відданих послідовників Ж.Ж. Руссо у всебічному вихованні дитини був Йоган Генріх Песталоцці (1746—1827). У своїй популярній книзі «Елементарна гімнастика» він згрупував підібрані ним вільні вправи залежно від рухливості суглобів людини (за анатомічною класифікацією). На його думку, природні дії дітей та рухливі ігри являють собою лише вправи суглобів (вправи для голови, ніг, рук, тулуба).

К.Д. Ушинському (1824-1871) належить пріоритет у новому підході до проблеми виховання дітей. Його ідея зводилася до того, що процесу освіти та виховання дитини повинно передува­ти всебічне вивчення її. Він неодноразово підкреслював, що в фізичному вихованні необхідно використовувати багатий арсе­нал народних ігор, найбільш доступних дітям.

Великий внесок у розвиток теорії фізичного виховання дітей зробив П.Ф. Лесгафт (1837-1909). У фундаментальній праці «Керівництво з фізичної освіти для дітей шкільного віку» він науково обґрунтував концепцію фізичного виховання людини. В.В. Гориневський (1857-1937) – лікар та педагог, послідовник П.Ф. Лесгафта - був автором багатьох праць з питань фізичного виховання, гігієни та загартування дітей. Його методичний посібник «Фізична культура дітей дошкільного віку» був пер­шою публікацією, де розглядалася система засобів фізичного виховання (фізичні вправи, рухливі ігри, загартовуючі процедури), які при систематичному їх застосуванні сприяли зміцненню здоров’я та покращанню фізичного розвитку дітей цього віку.

Відомий спеціаліст у галузі гігієни та фізичного виховання Л.І. Чулицька (1868-1938) експериментально обґрунтувала, що систематичне застосування фізичних вправ у вихованні дітей дозволяє зміцнити здоров’я та покращити психічний розвиток дітей.

У розвиток теорії про всебічний розвиток дітей дошкільного віку значний внесок зробила С.Ф. Русова (1856-1940). Акцентуючи увагу дошкільних працівників на необхідності фізичного виховання, як складової частини гармонійного розвитку дитини, вона пропонувала у виховному процесі дошкільного закладу ширше застосувати рухливі ігри – універсальний засіб розвитку та виховання дітей.

Значний вплив на розвиток теорії фізичного виховання дошкільників мали ідеї Н.К. Крупської (1869-1939). Розглядаючи фізичну культуру як засіб виховання здорового та міцного покоління, вона підкреслювала виняткове значення рухливих ігор для виховання у дітей товариськості, вміння володіти собою, самостійності та впевненості у своїх силах.

М. Монтессорі (1870-1952) – видатний італійський педагог та лікар - вважала, що фізичний та інтелектуальний розвиток дітей здійснюється на основі специфічних законів, у той час як дорослі виховують їх на свій розсуд, чим гальмують природний розвиток дитини.

Значний внесок зробив Є.А. Аркін (1873-1948). Його праці з питань анатомії, фізіології, гігієни, загартування дітей користу­валися значною популярністю серед дошкільних працівників.

А.С. Макаренко (1888-1939) – видатний педагог та письменник – розглядав фізичну культуру як один з важливих засобів формування всебічно розвиненої особистості. Він вважав, що мету фізичного виховання не можна зводити тільки до зміцнення здо­ров’я та розвитку фізичних здібностей дитини, в його процесі в певною мірою вирішуються завдання морального та естетичного виховання.