23.Походження українського козацтва

перші письмові згадки про українських козаків зустрічаються у 1489 та 1492. козацтво виникло на південноукраїнських землях-на території дикого поля. центром козацтва стало запоріжжя.

причини виникнення: посилення національних, релігійних і соціальних утисків, запровадження кріпацтва. Не здатність влади Речі Посполитої захистити українські землі від постійних татарських набігів. 1556 заснування д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі. реєстрові козаки - українські козаки, які перебували на військовій службі польського уряду.

24.Виникнення Запорізької Січі

Запорізька Січ - територія степової України, де формувався особливий козацький військово-адміністративний устрій і діяли козацькі порядки.військово-політична організація українського козацтва . населення- на першому етапі існування- уходники та військово служиві люди. перетворення запорізької січі на місце, куди втікали від соціального і національно-релігійного гніту селяни і міщани. представники різних національностей. кожен хто хотів бути козаком повинен прийняти православну віру.

25..Військове мистецтво запорозьких козаківОсобливості військо́во́го мисте́цтва козакі́в пов'язані з тими жорстокими умовами, за яких зародилося й формувалося Військо Запорозьке. З одного боку, козаки жили в стані постійної бойової готовності до відсічі нападу кочівників. З іншого — вони не могли сподіватися на сприяння й підтримку держави. Козак зазвичай володів усіма способами ведення бою та різною зброєю. Хоча, звичайно, окремі вояки відзначалися особливою майстерністю в тому чи іншому виді військового мистецтва. Запорозькі козаки зарекомендували себе як славні моряки. Вони будували човни-чайки на 50 — 70 чи на 20 — 30 вояків. На великих установлювали 4 — 6 гармат, на малих — 1 — 2. До бортів прикріплювати пояси з очерету, які під час бурі утримували човни на хвилях, як поплавки, а в бою вони були додатковим захистом від ворожих стріл і куль.

26. . Люблінська унія 1596р. Та її наслідки для українського народу

Польша й литва об’єдналися в одну державу річ Посполиту.литовське князівство отримало статус автономії. Для України Люблінська унія мала вкрай негативні наслідки. Опинившися під владою кріпосницької й католицької Польщі, переважна більшість українських земель зіткнулися з загрозою для самого існування українців як окремої народності. “Люблінська унія, усуваючи з українських земель литовську владу, знищила також рештки українськиї державних традицій, що заховалися під формами автономії у Великому князівстві Литовському…Весь розвиток життя ішов під важким наступом Польщі”.

27.Діяльність гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного · Козацьке військо було перетворене на регулярне військове формування, суттєво збільшено кількісний склад козацького флоту

· У гетьманській діяльності керувався прагматизмом, шляхом переговорів та компромісів з польським урядом намагався обстоювати інтереси українського народу 

Організовані П. Конашевичем-Сагайдачним успішні воєнні походи проти турок і татар привернули увагу до козаків в Європі

· 1618 р. приєднався до «Ліги міліції християнства», мета якої — боротьба з Османською імперією

· 1620 р. надіслав посольство до московського царя із проханням прийняти козаків на службу

У битві під Хотином (1621 р.) очолював 40‑тисячну козацьку армію,яка, приєднавшись до польських військ, відіграла вирішальну роль у розгромі турків

28. Причини і характер національно визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького в середині 17 ст.. Основними причинами Національно-визвольної війни в середині XVII ст. були:

1. Релігійне гноблення - наступ католицизму та уніатства на права й свободи  Української православної церкви, конфіскація церковного майна та земель, насадження католицизму серед населення, впровадження обов'язкового податку для населення на утримання  католицької та уніатської церкви, діяльність  ієзуітів.

2.Національне гноблення - обмеження  українців у правах при зайнятті  урядових посад та роботі в органах самоврядування міст,  вказівки на другосортність й неповноцінність українців.

3. Соціальне гноблення:

• зростання барщини, натуральної та грошової ренти, зростання податків та відпрацьовок селян на користь держави, підсилення особистої  залежності селянина від польської шляхти та магнатів;

• феодальна анархія та розгул  магнатсько-шляхетського свавілля, експлуатація з боку євреїв-орендаторів;

• посилення козацтва й міщанства,  нерівність у правовому та політичному становищі  української православної шляхти, обмеження  її інтересів з боку польських магнатів та шляхти.

За своїм характером цей  всенародний рух був національно-визвольним, релігійним, антифеодальним.

Головною рушійною силою визвольної війни було козацтво. Серед повстанців було багато селян та міщан, а також вихідців з дрібної української православної шляхти. Підтримувало повстання й православне духівництво.

Отже, антиукраїнська політика польських правлячих кіл спричинила загальне незадоволення всіх верств українського суспільства. Головною рушійною та керівною силою революції виступило козацтво. Активну участь у боротьбі взяли селянство, міське населення, значна частина української шляхти та православного духовенства.

Визвольну боротьбу українського народу очолив Богдан Хмельницький (1695—1657).