11.Розселення східнослов’янських племен.

У середині І тис. н.е. розпочинаються процеси великого розселення слов´ян. Із межиріччя Дніпра і Дністра вони просуваються в Подунав´я та інші регіони. Слов´яни Лівобережжя поступово освоюють нові землі на північному та південному сході, що були заселені до цього угро-фінами, балтами та іншими племенами. Поступово у VIII—X ст. завершується формування нових племінних об´єднань. Тепер уже літописці нараховують велику кількість різних племінних груп. Загальний термін «слов´яни», типовий для VII—IX ст., замінюється конкретними назвами окремих племінних союзів. Літопис «Повість временних літ» дає таку картину розселення слов´янських племен у IX ст. На півночі поблизу озера Ільмень мешкали словени, на південь від них у верхів´ях Волги і Дніпра — кривичі. В басейні верхньої Оки знаходилися в´ятичі, на південний захід від них, над верхньою частиною середнього Дніпра і річки Сожа, — радимичі, на північ від річки Прип´ять, в Поліссі, — дреговичі. Між Прип´яттю, Дніпром і Горинню — древляни, на південь від них, понад середнім Дніпром, — поляни. На Лівобережжі, в басейні Десни та Сейма, — сіверяни (сіверці), між Дністром та Бугом — уличі, Дністром та Прутом — тиверці. У Прикарпатті (нинішня Галичина) і Закарпатті — хорвати, у верхів´ях Західного Бугу (VI-VII ст.) мешкали дуліби, пізніше — волиняни

12. Утворення давньоруської держави центром у Києві.

Новгородський князь Олег захопив Київськи престол. 2 політичні центри – київ і Новгород – об’єдналися у одну державу яка отримала назву Київська Русь(К.Р.). Першим князем К.Р. став Олег. Його наступник Ігор заснував правлячу на Русі династію Рюриковичів. Найпоширеніші теорії походження : Норманська теорія, Автохтонська теорія.

13. Діяльність князя Володимира. За князювання сина Святослава – Володимира – загалом завершилося формування території Київської Русі. Її площа стала найбільшою в Європі. Адміністративна реформа Володимира, зміцнила систему державної влади. Володимир забезпечив захист Русі від печенігів, зміцнивши прикордонні землі системою валів та укріплених містечок. Надзвичайно важливим було запровадження Володимиром у 988р. християнства, обумовлене такими причинами, як необхідність укріплення єдності Русі, князівської влади, підняття міжнародного авторитету держави,її зближення з високорозвиненою Візантією. Прийняття християнства сприяло розвитку давньоруської культури, входженню Русі в сім’ю європейських народів.

14.Причини розпаду Давньоруської держави.Економічні причини: 1) Експлуатація залежного населення;      2) Бажання князя зміцнити своє князівство;      3) Відсутність можливості отримувати багатства за рахунок заморської торгівлі;      4) Вплив натурального способу господарства (видалені території, що розвиваються на основі економічної та господарської замкнутості, були самодостатніми суспільними організмами), що створювало феодальну роздробленість. Політичні причини: 1) Самостійні органи управління у волостях;      2) Бажання намісників (представників князя київського) відокремитися від Києва;      3) Підтримка городянами намісників;      4) Відсутність твердого порядку правління;      5) Бажання і старання князя передавати владу у спадок.