82. Дисиденство у 60-80 роках хх стол. Урсс

Дисидентський рух Зародився у середовищі шістдесятників . Започаткував ставлення відкритої до радянського режиму опозиції . Активна боротьба за права людини . Поєднання підпільної роботи з легальними методами боротьби Діяльність Української робітничо-селянської спілки (УРСС) У 1958-1961 рр. Керівник Л. Лук яненко . Мета: здобуття незалежності України шляхом виходу зі складу Радянського Союзу . Члени спілки протестували проти переслідування за переконання , незаконних арештів та закритих політичних судів . Практично всі члени спілки були заарештовані і засуджені до ув язнення за звинуваченням у "зраді Батьківщини" . Загальна чисельність дисидентів в Україні становила близько 1 тис. осіб .

84 Декларація про державнийсуверенітетуКРАЇНИ16 ЛИПНЯ1990Р. П Р О Г О Л О Ш У Є державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. I. САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

II. НАРОДОВЛАДДЯ

III. ДЕРЖАВНА ВЛАДА

IV. ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНСЬКОЇ РСР

V. ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВЕРХОВЕНСТВО

VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ

VII. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

VIII. КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

IX. ЗОВНІШНЯ І ВНУТРІШНЯ БЕЗПЕКА

Відносини Української РСР з іншими радянськими республіками будуються на основі договорів, укладених на принципах рівноправності, взаємоповаги і невтручання у внутрішні справи.

Декларація є основою для нової Конституції, законів України і визначає позиції Республіки при укладанні міжнародних угод. Принципи Декларації про суверенітет України використовуються для укладання союзного договору.

85. Проголошення Української незалежної держави

24 серпня 1991 р. на позачерговій сесії Верховної Ради України, яка розглядала питання про політичну ситуацію в республіці, було прийнято Акт проголошення незалежності України, затверджений конституційною більшістю депутатів. Президія Верховної Ради за короткий період прийняла низку надзвичайно важливих документів. 30 серпня український парламент ухвалив Указ про заборону діяльності Компартії України, про департизацію державних органів, установ та організацій. Що до всеукраїнського референдуму, на підтвердження Акта проголошення незалежності України, що відбувся 1 грудня 1991 року, підтвердив бажання громадян жити у вільній, самостійній Україні. Акт дістав схвалення понад 90% громадян, які брали участь у референдумі. Того ж дня відбулися вибори Президента України. Перемогу здобув Голова Верховної Ради України Л. Кравчук, передвиборна програма якого складалася із п'яти «Д»: Державність, Демократія, Добробут, Духовність, Довіра..

86. Політичне життя України у 1992 – 2003 рр.

Суспільно-політичне становище України у 1992 - 2003 роках складне, перш за все, із-за тяжкого стану економіки, що не раз призводило до глибоких політичних криз. Дуже сильна політична криза виникла влітку 1993 р., в умовах катастрофічного занепаду економіки, гіперінфляції, різкого погіршення життєвого рівня населення. Усе це сприяло зростанню невдоволення діяльністю Верховної Ради й Президента. Почалися страйки шахтарів та ін. із вимогами їх, переобрання. Під таким тиском Верховна Рада 17 червня 1993 р. ухвалює рішення 26 вересня 1993 р. провести Всеукраїнський референдум про довіру Президентові і Верховній Раді, але восени 1993 р., щоб не розпалювати пристрасті, приймається нове рішення - навесні 1994 р. провести дострокові вибори Верховної Ради й Президента.Наприкінці 1999 - на початку 2000 рр. протистояння між Президентом, виконавчою та законодавчою гілками влади набувало деструктивного характеру, бо керівництво у Верховній Раді належало лівим (О. Ткаченко, А. Мартинюк), які не підтримували курс, який проводили їх опоненти. Тому 13 січня 2000 р. у Верховній Раді була створена парламентська більшість, в яку об'єдналися 11 фракцій, груп та позафракційні депутати. У вересні - жовтні 2002 р. сили опозиції провели акцію "Повстань, Україно!"Восени 2002 р. у Верховній Раді була сформована парламентська більшість і сталася зміна уряду. 2003 р. з'явилося звернення Президента України про винесення на всенародне обговорення проекту закону "Про внесення змін до Конституції України", що ініціювало процес здійснення в Україні політичної реформи. Протягом 2003 - навесні 2004 рр. проходило активне обговорення політичної реформи у Верховній Раді і суспільстві, що триває й понині.