Сфера потреб та девіантна поведінка.

Виникнення і поширення девіацій обумовлюється соціально-психологічним кліматом, який існує в кожному конкретному колективі. Соціально-психологічний клімат - це стан колективу, який характеризується певним рівнем соціальної свідомості та ступенем задоволеності членів колективу різними сторонами міжособистісного спілкування та умовами життєдіяльності.

Цілком очевидно, що вплив соціально-психологічної атмосфери колективу на формування відхиленої поведінки в процесі військово-професійної адаптації є провідним. Військовослужбовець потрапляє у групу, де вже функціонує чітко організована неофіційна система взаємовідносин. Генеральний поділ військовослужбовців на категорії з певними соціальними ролями відбувається у відповідності до їх строку служби. Всередині кожної категорії і в колективі в цілому відбувається ще й додатковий соціометричний поділ.

Отже, за строком служби військовослужбовці строкової служби неформально поділяються на:

1. “Виконавців традицій” (строк служби до 6 місяців).

2. “Носіїв традицій” (строк служби до 1 року).

3. “Охоронців традицій” (строк служби до 1,5 років).

Традиції самі по собі поняття нейтральне, але від того, який соціально-психологічний клімат створено в колективі, залежить їхній позитивний чи негативний зміст, конкретне наповнення.

Зазначене групування саме по собі пов'язане з феноменом “ідіосинкратичного кредиту”. Він полягає у тому, що високо статусному суб’єкту дозволене відхилення від групових норм пропорційно його колишньому вкладу в досягнення групових цілей.

На перший і останній періоди служби припадає 60 % девіантів. Це пояснюється тим, що на початку служби кожний п’ятий солдат часто порушує дисципліну в результаті відсутності звички підкоряти особисті інтереси жорстким нормам, а також природної соціально-психологічної адаптації. В багатьох випадках на останньому етапі служби воїн відхиляється від офіційних норм в силу соціально-психологічної стомленості та приховано діючої неформальної нормативної системи напівкримінального характеру. Така система тяжіє над багатьма членами військового колективу, які змушені виконувати ті чи інші соціальні ролі. Таким чином, серед старослужбовців кожний другий – правопорушник-девіант.

Колективно-біологічний аспект

Поділ на соціометричні категорії існує в будь-якому колективі, та саме залежно від благополучності соціально-психологічної обстановки в колективі відносини між “зірками” та “кращими”, “прийнятими” та “неприйнятими” отримують “злоякісний” чи “доброякісний характер”.

В процесі соціологічного вивчення функціонування Збройних сил дослідники користуються поняттям військова група та військовий колектив.

Як відомо, група та колектив - форми організації людей. Група – об’єднання людей, що характеризується спільністю мети та інтересів, елементарними біологічними потребами при відсутності або надзвичайній бідності духовних.

У відповідь на неможливість задоволення будь-якої значимої для суб’єкта потреби виникає фрустрація - складний емоційно-мотиваційний стан. Фрустрація проявляється у відчуттях гнітючої напруги, у вигляді роздратованості, гніву, агресивності. В залежності від спрямованості, соціометричного статусу, особливостей характеру і темпераменту особистість може спрямовувати стани фрустрації назовні у вигляді агресії або переживати фрустрацію у собі, що в крайніх випадках може вилитися у вчинки проти власного життя та здоров’я.

Умови ізоляції та військової служби загалом призводять до виникнення у військовослужбовців наступних потреб: потреба у звичних соціальних зручностях для проживання; потреба у нормальних взаємовідносинах в групі; потреба у самотності; потреба у звичних подразниках; потреба у жіночому оточенні; потреби біологічного характеру, пов’язані з харчуванням, сексуальним задоволенням та інші.

Неможливість в умовах військової служби в повній мірі задовольнити ці потреби часто супроводжується психологічним дискомфортом, що може мати наслідками стрес, депресію, фрустрацію, які часто супроводжуються агресією, міжособистісними конфліктами та різними проявами девіантної поведінки, такими як самовільне залишення військової частини, образа честі та гідності тощо.

В сучасних Збройних силах України рівень незадоволення військовослужбовців дуже високий. Причини незадоволення різні. Але в будь-якому випадку неблагополучний соціально-психологічний клімат у військах, який, зокрема, не дає військовослужбовцям (особливо з нестійкою та акцентованою психікою) задовольнити багатьох природних, часом просто необхідних потреб провокує підвищення девіантності їхньої поведінки, яка у свою чергу є передумовою потворних явищ в армійській дійсності, таких як дідівщина, військова злочинність, суїцид тощо.