5. Планування заходів з охорони та раціонального використання мінеральних ресурсів
Мінеральні ресурси характеризуються загальною масою корисних копалин, що містяться в надрах і поділяються на паливно-енергетичні, рудні ресурси, гірничо-хімічну сировину, природні будівельні матеріали, гідромінеральні ресурси.
В процесі користування мінеральними ресурсами особливу увагу потрібно приділяти:
— повноті геологічного вивчення надр;
— їх раціональному та комплексному використанню;
— безпечному для населення провадженню робіт, пов’язаних з використанням надр;
— проведенню додаткових заходів з охорони атмосферного повітря, земель, лісів, вод та інших об’єктів навколишнього природного середовища, пов’язаних з використанням ресурсів надр;
— збереженню заповідників, пам’ятників природи та культури;
— приведенню земельних ділянок, порушених при користуванні надрами, в безпечний стан, а також в стан, придатний для використання в народному господарстві.
До основних вимог з раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів в процесі геологічного вивчення надр належать:
— науково-обґрунтоване геологічне вивчення надр;
— повнота вивчення геологічної будови надр, гірничо-геологічних та інших умов розроблення розвіданих родовищ корисних копалин, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобутком корисних копалин;
— достовірність визначення кількості та якості запасів основних і залягаючих разом з ними корисних копалин і компонентів, що містяться в них;
— геолого-економічна оцінка родовищ корисних копали;
— провадження робіт з геологічного вивчення надр методами і способами, які виключали б невиправдані втрати корисних копалин, їх шкідливий вплив на довкілля;
— збереження розвіданих гірничих виробок та свердловин, які можуть бути використані при розробленні родовищ та в інших народногосподарських цілях;
— збереження геологічної та виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід та корисних копалин, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці та розробленні родовищ корисних копалин.
Для визначення промислової цінності родовищ та підрахунку в них корисних копалин встановлюються кондиції на мінеральну сировину для кожного родовища, які являють собою сукупність економічно обґрунтованих вимог до якості та кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших вимог щодо розроблення родовищ. Такі кондиції на мінеральну сировину розробляються з врахуванням основних і залягаючих разом з ними корисних копалин, а також цінних компонентів, що містяться в них.
Розробка родовищ корисних копалин проводиться згідно із затвердженими проектами, проектами і схемами розробки родовищ нафти і газу та підземних вод і правилами технічної експлуатації. В проектах гірничо- та нафтогазовидобувних підприємств передбачується: розміщення наземних та підземних споруд, що забезпечують найефективніше використання корисних копалин; раціональні способи гірничо-підготовчих робіт та систем розробки родовищ корисних копалин, технологічні схеми переробки мінеральної сировини, що забезпечують комплексне та економічно доцільне вилучення із надр запасів основних та тих, що залягають разом корисних копалин; складування та зберігання корисних копалин, що видобуваються разом з основними, але тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти.
При розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися використання найбільш раціональних та ефективних методів видобування корисних копалин, усунення наднормативних втрат та наднормативного зниження вмісту корисних компонентів у видобутих корисних копалинах; облік стану та руху запасів і втрат.
Після закінчення розробки запасів корисних копалин, а також у випадках, коли за техніко-економічними розрахунками подальша розробки недоцільна або неможлива, підприємства ліквідуються або консервуються. В процесі ліквідації гірничі виробки, свердловини приводяться в стан, який забезпечує безпеку населення та охорону довкілля.
При розробці родовищ корисних копалин винятково велике значення надається охороні надр. З цією метою передбачаються:
— комплексне геологічне вивчення надр;
— дотримання встановленого порядку надання надр в користування та недопущення самочинного користування надрами;
— недопущення шкідливого впливу на збереження запасів корисних копалин, робіт, що проводяться, які можуть викликати затоплення, пожежі та інші чинники, що знижують якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;
— попередження необґрунтованої та самочинної забудови площ залягання корисних копалин та дотримання встановленого порядку використання цих площ для інших цілей;
— попередження шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надр, на збереження гірничих виробок та нафтових і газових свердловин, що перебувають в експлуатації чи консервації, а також різних підземних споруд;
— попередження забруднення надр при підземному зберіганні нафти і газу, захоронення шкідливих речовин та відходів виробництва.
В нафтовій, газовій, нафтогазопереробній та нафтохімічній промисловості заходи з охорони та раціонального використання мінеральної сировини можна згрупувати так:
— підвищення рівня вилучення геологічних запасів нафти і газу, тобто збільшення кінцевої нафтогазовіддачі;
— попередження передчасного обводнення покладів нафти і газу в результаті порушення технології їх розробки;
— попередження відкритих нафтогазових фонтанів в результаті порушення технології буріння свердловин;
— ліквідації втрат нафти і газу при видобуванні, підготовці, транспортуванні та переробці;
— скорочення втрат попутного нафтового газу шляхом повнішої його утилізації;
— збільшення глибини переробки нафти і газу;
— скорочення витрат нафти і газу як палива, ширше використання їх як сировини для нафтохімії.
Перераховані вище групи заходів загалом складають зміст даного розділу плану та формують систему показників, які при цьому використовуються. До таких показників можна віднести показники використання мінеральних ресурсів, що характеризують вилучення корисних копалин з надр при їх видобуванні, а також вилучення корисних компонентів при їх технологічній переробці. До цих показників належать такі:
1. Вилучення корисних копалин із надр при їх видобуванні визначається для кожного виду корисної копалини окремо. Специфічним показником в нафтогазовидобувній промисловості є показник — коефіцієнт нафтогазовилучення:
(15.14)
де QВНГ — кількість видобутих нафти і газу у вагових одиницях;
QЗНГП — початкові запаси нафти і газу у вагових одиницях.
2. Коефіцієнт використання попутного газу (коефіцієнт утилізації попутного газу). Характеризує рівень його корисного використання:
(15.15)
де QГК — обсяг корисно використаного газу;
QЗРГ — загальні ресурси видобування газу.
3. Рівень комплексності переробки сировини — характеризується питомою вагою вилучених компонентів із загальної вартості всіх компонентів, що містяться у вихідній сировині:
(15.16)
де QВККі — кількість використаного і-го корисного компонента;
QКК — загальна кількість корисних компонентів, що містяться у сировині.
4. Ступінь використання відходів виробництва — показник, що характеризує кількість корисно використаних (утилізованих) відходів певного виду у відсотках до загальної їх кількості:
(15.17)
де QКВВ — кількість корисно використаних відходів даного виду;
QВ — загальна кількість відходів даного виду.
5. Коефіцієнт охорони надр — характеризує соціальний аспект буріння свердловин:
(15.18)
де пЛК — кількість випадків ліквідації або консервації свердловин з метою охорони надр та навколишнього середовища;
пЗС — загальна кількість свердловин, закінчених та зданих замовнику в даному періоді.
Заходи з охорони надр повинні забезпечити насамперед надійну ізоляцію продуктивних, водоносних горизонтів в процесі їх відкриття, герметизацію гирла свердловин при їх ліквідації з різних причин. Важливою умовою охорони надр є жорстке виконання вимог дотримання проектної сітки свердловин, точне попадання вибою свердловини у задане коло. Процес розробки родовищ нафти і газу повинен здійснюватися згідно з проектом (технологічною схемою).
На проведення заходів з охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів потрібні значні кошти як капітального, так і поточного характеру.
До капітальних вкладень природо захисного призначення відносять одноразові витрати, спрямовані на:
— створення нових та реконструкцію діючих основних засобів, які б скорочували (попереджували) негативні впливи господарської діяльності підприємств на навколишнє середовище;
— заходи, які не мають безпосереднього відношення до процесів відновлення (формування) основних засобів, але опосередковано впливають на елементи довкілля з метою поліпшення їх стану;
— модифікацію технології виробництва з метою зниження його несприятливого впливу на довкілля.
До поточних (експлуатаційних) витрат природоохоронного призначення відносять:
— витрати на утримання та обслуговування основних засобів природоохоронного призначення;
— витрати на оплату послуг, пов’язаних з охороною навколишнього середовища та інше.
Розроблення та запровадження природоохоронних заходів забезпечують комплексний соціально-економічний та екологічний ефект. Він полягає у підвищенні рівня життя населення, результативності виробництва.
Насамперед ефект полягає у зниженні негативного впливу на навколишнє середовище та поліпшення його стану. Він проявляється у зниженні обсягів забруднення та концентрації шкідливих речовин в атмосфері, водному середовищі та ґрунті.
Економічний ефект полягає в економії живої та уречевленої праці.
Екологічний ефект природоохоронних витрат визначається за різницею показників стану навколишнього середовища до і після проведення заходів.
Соціальний ефект визначається за різницею показників, що характеризують зміни в соціальному середовищі в результаті здійснення природоохоронних заходів.
Враховуючи значні капітальні та експлуатаційні витрати, важливою проблемою при плануванні природоохоронних заходів є належне економічне обґрунтування системи пропонованих заходів та послідовності їх реалізації. Така робота проводиться за загальноприйнятою методикою і тому в даному посібнику не розглядається.
Питання для самостійного поглибленого вивчення
1. Розкрийте суть та основні завдання природоохоронної діяльності на підприємстві.
2. Розкрийте зміст плану охорони та раціонального використання водних ресурсів.
3. Розкрийте зміст плану з охорони повітряного басейну.
4. Розкрийте зміст плану з охорони тар раціонального використання земель.
5. Розкрийте зміст плану з охорони та раціонального використання мінеральних ресурсів.
6. Сформулюйте основні проблеми природоохоронної діяльності на підприємствах нафтогазового комплексу.