Тема 9 Виробнича інфраструктура

Ключові поняття і терміни: Інфраструктура; виробнича інфраструктура; інфраструктура підприємства; інструментальне виробництво; ремонтне обслуговування; ремонтний цикл; міжремонтний період; вантажооборот; категорія ремонтоскладності; ремонтна одиниця; вантажопотік; енергоносії.

9.1. Сутність інфраструктури та її види

9.2 Планування роботи інструментального господарства

9.2.1 Визначення потреби в інструменті та технологічній оснастці

9.2.2. Планування запасів оснастки

9.2.3. Планування показників роботи інструментального цеху

9.3. Планування роботи ремонтного цеху

9.3.1. Планові ремонтні нормативи

9.3.2 Планування показників роботи ремонтного цеху

9.4. Планування роботи енергетичної служби

9.4.1. Визначення потреби в енергоресурсах

9.4.2. Планування діяльності енергетичних цехів

9.5. Планування роботи транспортного цеху

9.6. Перспективи розвитку виробничої інфраструктури підприємства в ринкових умовах

9.1. Сутність інфраструктури та її види

Термін інфраструктура ( від лат. infra — нижче та structura — побудова, розміщення) — це сукупність складових частин будь-якого об’єкта, що мають допоміжний (підпорядкований) характер і забезпечують умови для нормальної роботи цього об’єкта в цілому. Для безперебійної роботи об’єкта крім основного виробництва потрібно мати зв’язок, транспорт, водо та енергопостачання, складське господарство.

Кожне виробниче підприємство має свою інфраструктуру підприємства у вигляді комплексу цехів, господарств і служб його, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому. Без налагодженої інфраструктури не буде здійснюватися безперебійна робота основного виробництва.

На підприємствах розрізняють виробничу та соціальну інфраструктуру.

Виробнича інфраструктура — це комплекс цехів, дільниць, господарств та служб, які обслуговують основне виробництво та створюють сприятливі умови для його ефективного функціонування. Такі підрозділи підприємства забезпечують його матеріалами, комплектуючими, інструментом, паливом, енергією, водою, ремонтом обладнання, транспортом.

Соціальна інфраструктура забезпечує задоволення соціально — побутових і культурних потреб працівників підприємства. До них належать заклади громадського харчування, охорони здоров’я, дитячі дошкільні заклади, спортивні комплекси, заклади культури та відпочинку тощо.

Звичайно, пріоритетний напрямок розвитку належить виробничій інфраструктурі. Таке значення виробничої інфраструктури пояснюється тим, що:

- підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів збільшує обсяги і складність робіт з ремонту й налагоджування устаткування, потребує розширення номенклатури інструменту, оснащення та пристроїв;

- перехід до нових технологій та інтенсифікація технологічних режимів роботи устаткування підвищують вимоги до якості та збільшують потребу в різних видах енергії;

- ускладнення виробничих процесів і поглиблення внутрішньовиробничих зв’язків між підрозділами збільшують обсяги робіт з транспортування вантажів.

Для безперебійного функціонування підприємства основному виробництву потрібна електроенергія, теплоенергія, стиснене повітря, гаряча і холодна вода, наявність різного роду інструменту, відремонтоване обладнання. Ці види послуг на підприємствах створюють цілий ряд допоміжних і обслуговуючих цехів та господарств. Серед них : інструментальне та ремонтне виробництво, енергетичне та складське господарство, транспортний цех. Структура і масштаби їх діяльності диктуються конкретними умовами господарювання кожного підприємства, його типом виробництва, номенклатурою і обсягом випуску продукції, рівнем спеціалізації та кооперування, формою взаємозв’язку внутрішніх виробничих підрозділів і специфікою технологічного процесу.

Організація технічного обслуговування виробництва безпосередньо впливає на показники виробничо-господарської діяльності підприємства, їх ділову активність, незважаючи на те, що самі обслуговуючі підрозділи безпосередньо не задіяні у виробничому процесі, але своєю діяльністю сприяють нормальній роботі основних виробничих підрозділів.

Широкий спектр інструментальних, ремонтних, енергетичних робіт є змістом технічного обслуговування виробництва. Ії виконують інструментальне, ремонтне та енергетичне господарства підприємства. До виробничої інфраструктури входять ще і транспортне і складське господарство.

Інструментальне господарство та їх підрозділи повинні своєчасно забезпечувати виробничий процес високоякісним інструментом і оснасткою, сприяти підвищенню рівня технологічності виробів і зниженню трудомісткості їх виготовлення.

Ремонтна служба підприємства забезпечує ефективність використання устаткування шляхом застосування системи планово запобіжних заходів та проведення якісного ремонту устаткування.

Енергетичне господарство підприємства забезпечує всіма видами енергії при дотриманні режиму економії витрат.

Транспортне і складське господарства забезпечує ритмічне протікання виробничого процесу шляхом своєчасного і комплексного забезпечення матеріалами, сировиною, заготовками та організовує їх надійне і якісне зберігання.

Основними функціями підрозділів виробничої інфраструктури є:

- для ремонтних цехів і служб — проведення технічного огляду, ремонту і модернізації устаткування, обслуговування з метою забезпечення їх безперебійної експлуатації;

- для енергетичних цехів і служб — забезпечення підприємства всіма видами енергії та організація раціонального їх використання;

- для інструментальної служби — забезпечення виробництва інструментом і оснащенням, організація раціональної їх експлуатації;

- для транспортної служби — проведення вантажно — розвантажувальних робіт на підприємстві, безперебійне переміщення предметів праці з метою забезпечення ритмічного протікання виробничого процесу;

- для складського господарства — забезпечення своєчасного надходження всіх матеріальних ресурсів, організація їх зберігання, регулювання рівня запасів, підготовка матеріалів до виготовлення продукції.

Враховуючи вищесказане, потрібно чітко усвідомити, що результатом діяльності цехів основного виробництва є готова для реалізації якісна продукція, а результати роботи цехів виробничої інфраструктури відіграють роль корисних дій, не набираючи вигляду продукції в матеріально — речовій формі. Користь від діяльності цехів виробничої інфраструктури виявляється лише в процесі виробництва. Отже результат діяльності цехів виробничої інфраструктури являє собою послугу виробничого характеру.

Також потрібно врахувати, що продукція цехів виробничої інфраструктури, як вид послуги, не існує самостійно поза виробничим процесом.

Враховуючи те, що у виробничій інфраструктурі зайнято багато працівників та значна частина основних виробничих фондів, дуже важливо старанно планувати їх виробничу діяльність.

Основною метою планування цехів виробничої інфраструктури є погодження їх роботи з роботою цехів основного виробництва та забезпечення ритмічного і безперебійного здійснення основного виробничого процесу на підприємстві.

Головним завданням планування допоміжного виробництва є максимальне задоволення потреб основного виробництва у віх видах обслуговування та найповніше використання виробничих потужностей допоміжних виробництв, основних засобів, підвищення фондовіддачі, зростання продуктивності праці працівників цих виробництв з метою підвищення ефективності їх роботи.

Плани допоміжних виробництв відбивають особливості їх технологічних процесів, організації виробництва і праці та характеризують обсяги і якісні показники їх діяльності.

План кожного допоміжного виробництва складають за такими основними розділами їх діяльності: з виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг; з праці та заробітної плати; витрат на виробництво та собівартості продукції, робіт або послуг.