3.2. Перекладацький аналіз спортивної статті

Основним завданням перекладача являється досягнення адекватності перекладу оригінального тексту. Причому адекватний переклад повинен максимально точно передавати значення оригіналу та відповідати мовним нормам мови, на який даний текст перекладається [7, c. 47−48].

Таким чином, основним завданням перекладача на шляху до досягнення адекватності перекладу стає ефективне використання перекладацьких трансформацій, за допомогою яких досягається точність передачі всієї інформації, що міститься в тексті оригіналу [16, c. 23].

Всебічне дослідження перекладацьких трансформацій як способу досягнення адекватності перекладу, їх класифікація та визначення принципів застосування є важливими завданнями сучасного перекладознавства.

Перекладацькі трансформації – один із основоположних термінів, що описують процес перекладу, який означає міжмовні перетворення, перебудування елементів вихідного тексту, операції перевираження змісту чи перефразування з метою досягнення перекладацького еквівалента [15, с. 33].

Еквівалентність є найбільш оптимальною збалансованістю смислової, конотативної, екстралінгвістичної інформації текстів оригіналу й перекладу, що мотивується необхідністю досягнення рівноцінності їхнього регулятивного впливу на своїх адресатів.

У вузькому значенні перекладацька трансформація є перетворенням, модифікацією форми, або змісту й форми, зокрема, з метою збереження відповідності комунікативного впливу на адресатів оригіналу й перекладного тексту. Такі перетворення здійснюються як на підставі системних розбіжностей двох мов і є системними трансформаціями, так і через відмінність культур, програм інтерпретації читачів оригіналу й перекладу [15, c. 36].

Висновки до Розділу 3

Отже, при перекладі спортивного тексту ми найчастіше використовували трансформації додавання та перестановки, що пояснються перш за все тим, що англійська та українська мови відрізняються набором їхграматичних категорій, форм та конструкцій. Англійські словосполучення тяжіють до компактності, в українській мові вони більш розгорнуті, що призводить до того, що у перекладі ми додаємо слова для кращого розуміння висловлювання. Велика кількість граматичних перестановок зумовлена тим, що порядок слів в англійському реченні є більш фіксованим, ніж в українській, тому ми вносили відповідні зміни порядку слів для досягнення милозвучності.

Іншими типами перекладацьких трансформацій, застосованими для адекватної передачі українською мовою тексту спортивної статті були такі: заміна кількості і типів речень та трансформація вилучення. Вони застосовані для кращого сприйняття інформації читачами.

Загальні висновки

За результатами проведеного дослідження, ми сформували такі узагальнюючі висновки.

До першої групи знань відноситься усвідомлення граматичних, лексичних, термінологічних і жанрово-стилістичних труднощів перекладу із урахуванням норм вхідної та вихідної мов, а також володіння способами перекладу та лексико-граматичними трансформаціями. Для перекладу текстів спортивної тематики перекладач має знати головні поняття, на яких ґрунтується конкретний текст, з яким він працює а також лексичні одиниці в обох мовах для їх позначення. Відповідно, засвоєння згаданих понять та термінів має увійти до змісту навчання майбутніх перекладачів.

Поява нових мовних одиниць зумовлена переважно докорінними перетвореннями в суспільно-політичному, економічному та культурному житті. Сприяла цьому активна участь спортсменів та їхні високі показники в різних європейських і світових змаганнях за останні роки, а також широке висвітлення цих результатів у мас-медіа. Унаслідок інтенсифікації інноваційних процесів корпус спортивної лексики й термінології останнім часом значно зріс кількісно й посів вагоме місце серед інших тематичних підгруп лексики.

Отже, спортивна лексика й термінологія найактивніше поповнюється за рахунок запозичень з інших мов. Вони становлять понад 70% загальної кількості спортивних номінацій, найбільшим джерелом поповнення є англійська мова. Сучасна спортивна термінологія є відкритою мовною системою, яка в засобах масової інформації активно поповнюється в останні десятиріччя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арешенков Ю. О. Класифікація функціональних стилів і вивчення стилістики у вищій та середній школі / Ю. О. Арешенков // Українська мова і література в школі. – 1993. – № 1. – С. 237 – 243.

2. Баранник Д. Х. До питання про інформаційний стиль мови /Д. Х. Баранник // Мовознавство. – 1967. – № 6. – С. 108 – 112.

3. Баранник Д. Х. Образна семантика і газетний текст. Метафора в газеті / Д. Х. Баранник // Про культуру мови: матеріали Респ.наук.конф. з питань культури укр. мови, 11–15 лют. 1963 р., Київ.– К.: Наук.думка, 1964. – С. 241-243.

4. Баранник Д. Х. Стильовірізновидимовирадіо і телебачення /Д. Х. Баранник // Науково-технічнийпрогрес і мова. – К.: Наук.думка, 1978. – 408 c.

5. Бархударов Л. С. Язык и перевод / Л. С. Бархударов. – М.: Українська лінгвостилістика ХХ – початку ХХІ ст.: система понять і бібліографічніджерела / С. П. Бибик, С. Я. Єрмоленко, Т. А. Коць[та ін.]; за ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Грамота, 2007. – 368 с.

6. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перунг», 2001. – С.1440 - 1443.  

7. Виноградов В. С.  Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы) // Венедикт Степанович Виноградов. – М.: Издательство института общегосреднего образования РАО, 2001. – С. 224 - 226.

8. Загнітко А. П.Поняття «газетнамова» в працяхМиколи Гладкого / А. П. Загнітко, І. Г. Данилюк // Функціонально-комунікативні виявиграматичниходиниць: [зб.праць / Наук.ред.А. П. Загнітко]. – К.: ІЗМН, 1997. – 360 c.

9. Зайцева В. В.Інформаційний стиль в україномовній газеті/В.В.Зайцева// На ниві української філології: [зб. наук. праць; за ред. проф. І. С. Попової, проф. Ю. Ф. Прадіда]. – К.: Пороги,2003. – С. 540 - 543.

10. Кожевникова И.Г. Русская спортивная лексика: Структурно-семантическое описание.–Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2002. – С. 264 - 265.

11. Казакова Т. А. Translation Techniques. English – Russian. Практические основы перевода / Татьяна Александровна Казакова. – М : Союз, 2001. – С. 78 – 81.

12. Комиссаров В. Н. Слово о переводе / Вилен Наумович Комиссаров. – М.: Международные отношения, 1973. – 215 с.

13. Комиссаров В. Н. Современноепереводоведение / Вилен Наумович Комиссаров. – М.: Изд-во «ЭТС», 2001. – 278 с.

14. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): підручник. – Вінниця : Нова Книга, 2001. – 448 с.

15. Карабан В. І. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську : посібник-довідник / В. Карабан, Дж. Мейс. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 608 с.

16. Левицкая Т. Р., Фитерман А. М. Почему нужны грамматические трансформации при переводе. Тетради переводчика / Т. Р. Левицкая, А. М. Фитерман. – Н.: 1971. – 57 с.

17. Рецкер Я. И. Перевод и переводческая практика / Яков Иосипович Рецкер. – М.: Международные отношения, 1974. – 38 с.

18. Стилистика газетных жанров / Г. Я. Солганик, М. К. Милых,В. П.Вомперский; под.ред. Д. Э. Розенталя. – М.: Изд-во МГУ,1981. – 229 с.

19. Федоров А. В. Основы общей теории перевода(лингвистические проблемы): учеб. пособие. – М.: Высшая школа, 1983. – 303с.

20. ШаповаловаГ.Про лексичнізасобиекспресивності в мовісучасноїукраїнськоїпреси / Г. Шаповалова // Сучасніпроблемимовознавства та літературознавства: [зб. наук.праць]. – Ужгород:УжДУ, 2002. – Вип. 5. – С. 468.

21. Чередниченко І. Г.Нариси з загальноїстилістикисучасноїукраїнськоїмови / Іван Григорович Чередниченко – К.: Рад.школа, 1962. – 495 с.

22. Чужакин А. Мир перевода, или вечный поиск взаимопонимания / Чужакин А., Палажченко П. – М.:Весна, 1999. – 248 с.

23. Ярмолинець Л.Г. Игровая спортивная терминология в современном английском языке. – М.:Світанок, 1985. – 186 с. 

24. Room А. Dictionary of Sports and Games Terminology / Adrian Room; еdited by Mc Farland and Company Inc. – Jefferson, North Carolina, and London 2010 – 188 p.

25. Hornby A. S. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Сurrent English / Albert Sidney Hornby Edited by Sally Wehmeier. – Oxford : Oxford University Press, 2000. – 1538 р.