Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Кафедра германської філології

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ СПОРТИВНОЇ ТЕМАТИКИ НА ЛЕКСИЧНОМУ ТА ГРАМАТИЧНОМУ РІВНЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ

Реферат

з основ наукових досліджень

студентки 31 групи

факультету іноземних мов

спеціальність 6.02030302 Філологія

(англійська та німецька мови)

Шевченко Марини Анатоліївни

Науковий керівник

Снісаренко Ірина Євгеніївна

кандидат філологічних наук

Кіровоград – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………..……………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ СПОРТИВНОЇ ТЕМАТИКИ………………………………………………….5

1.1. Особливості перекладу спортивних статей…………………………..…....5

1.2. Правила та принципи передачі спортивної термінології іноземною мовою……………………….................................................................................10

Висновки до Розділу 1………………………………..........................................14

РОЗДІЛ 2. ТЕКСТ ПЕРЕКЛАДУ…………..………………………………..15

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТУ СПОРТИВНОЇ

СТАТТІ.................................................................................................................16

3.1. Аналіз лексичних особливостей статті…………….……………………...16

3.2. Перекладацький аналіз спортивної статті………………...………………18

Висновки до Розділу 3 …………………………………….................................19

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………….……………………………………. 20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………21

ДОДАТОК……………………………………………………………………….24

ВСТУП

Реферат присвячений вивченню особливостей перекладу українською мовою англомовних текстів спортивної тематики. Спортивні огляди, коментарі, статті є невід’ємною частиною сучасного міжнародного інформаційного простору, що зумовлено популяризацією спорту та фізичної активності загалом у багатьох країнах світу, а також інтернаціональним характером спортивних заходів: міжнародні турніри, чемпіонати, літні та зимові олімпійські ігри.

Деякі аспекти перекладу текстів спортивної тематики розглядалися в працяхІ.В.Карабана [14], В.І.Комісарова [12], І.В.Корунця[13], А.П. Чужакіна[21], утім конкретні лексичні та граматичні особливості україномовних перекладів американських спортивних статей ще не були предметом окремого дослідження, це і визначає актуальність теми.

Мета реферату – виокремити та схарактеризувати лексичні і граматичні перекладацькі трансформації у перекладі україномовному тексті статті. Для досягнення значної мети вирішено такі завдання:

1) узагальнити принципи та особливості перекладу текстів спортивної тематики;

2)розглянути правила передачі спортивної термінології засобами іноземної мови;

3)проаналізувати лексичні та граматичні трансформації, застосовані у тексті перекладу.

Об’єкт дослідження – є україномовний переклад американської спортивної статті, а предметом – її граматичні та лексичні особливості.

Матеріал дослідження. Стаття«Бокс: Володимир Кличко проти Олександра Повєткіна: як Росія виграла війну у важкій вазі» з американської газети «TheIndependent» (обсяг – 9 215 др. зн.), а також її англійський оригінал.

Структура реферату. Реферат складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі узагальнено теоретичні особливості перекладу спортивних термінів. У другому розділі запропоновано україномовний текст перекладу статті. У третьому розділі подано аналіз перекладацьких трансформацій, застосованих у тексті перекладу. Список використаних джерел налічує 25 позицій. У додатках наведено текст спортивної статті. Загальний обсяг роботи – 31сторінка. Обсяг основного тексту – 20 сторінок.

Розділ 1 теоретичні основи перекладу текстів спортивної тематики

1.1.Особливості перекладу спортивних статей

Інтеграційні процеси, до яких залучена Україна в період останніх років, стосуються всіх сфер діяльності людини, в тому числі і сфери фізичної культури та спорту. Розвиток вже існуючих видів спортивної діяльності та впровадження нових викликає інтерес з лінгвістичної точки зору. Спорт, як явище культури, відображає суттєві риси способу життя та виявляють зростаючий вплив на його розвиток. Мова не залишається осторонь. Спортивна лексика грає велику роль у формуванні лексичної системи мови, являючи собою кількісно великий прошарок лексичних одиниць, які проникають в публіцистичний стиль та розмовну мову. Отже, функціонування лексики спорту можна прослідкувати, поза сферою спеціального функціонування, а саме в публіцистичному, розмовному стилі та жаргонній мові.

Питання перекладу цікавили лінгвістів з найдавніших часів. Серед сучасних досліджень у цій галузі виокремлюються праці Карабана В.І. [14], Комісарова В.І. [12], Корунця І.В. [13], Чужакіна А.П. [21] та ін. цими науковцями вже описані та розроблені основні критерії та способи передачі іншомовної термінології в мові-реципієнті, звертається увага на явища полісемії при перекладі термінологічної лексики, ставиться акцент на семантичній взаємодії загальновживаної лексики та термінології, зокрема спортивної.

Зважаючи на всі перераховані досягнення в галузі перекладознавства, доцільно було б виокремити способи перекладу саме спортивної термінології з урахуванням процесуального та текстового рівнів перекладу, тобто особливості перекладу термінології цього типу розглядаються з точки зору функціонально-стильового призначення тексту, в якому вона вживається.

Згідно з класифікацією Виноградова В.С. [7,с.11–13], існує 6 основних функціонально-стильових типів текстів:

1. Суспільно-інформативний (публіцистичний). Тексти цього типу розраховані на певний вплив суспільної думки, однак функція повідомлення інформації залишається в них основною і є такою, що формує типологію тексту;

2. Науково-технічний. Процес перекладу цього типу є дуже складним через наявність великої кількості неоднозначних термінів, різного виду скорочень, через національну варіативність термінів та відсутність перекладацьких відповідників у випадку неологізмів, беручи до уваги, що науково-технічна лексика є найбільш рухомою та змінною частиною словникового складу мови;

3. Офіційно-діловий. Цей стиль відрізняється своєю відносною стійкістю, стислістю, стабільністю, стандартизацією. Матеріали, викладені у формі цього стилю, задовольняють потреби писемного спілкування в державному, суспільному і політичному житті;

4. Художній. У процесі перекладу цього типу тексту, переклад кожного слова, кожного речення залежить від ідейно-художнього задуму автора, від його індивідуального стилю;

5. Розмовний. Сферою його використання є усне спілкування в побуті, у сім’ї, на виробництві. Всі інші стилі використовуються в письмових текстах. І оскільки вони сформувалися на книжній основі, їх називають книжними.

6. Релігійний (конфесійний). Твори цього стилю містять велику кількість алегорій, метафор, символів. Перекладач має їх розуміти і адекватно перекладати.

Спорт – це невід’ємна терміносистема, яка являє собою певний загальний варіант мовлення в мініатюрі, адже спорт залишається однією зі сфер діяльності соціуму. Вагоме значення має популярність спорту в США та проникнення спортивної лексики в повсякденне мовлення. Велика любов американців до спорту сприяє швидкому процесу детермінологізації спортивної лексики, а термінотворення складних лексичних одиниць відображає процес мислення американської нації і ставлення до своїх кумирів [10, c. 81].

Для багатьох американців спорт завжди був, є і залишатиметься чимось особливим, а команди, гравці, особистості виступають своєрідними іконами, на які моляться запеклі фанати. Американці переконані, що спорт допомагає виховувати віру у власні сили і можливості, а також уміння ними скористатися. Більшість з них активно займаються спортом ще й тому, що давно вже зрозуміли – зберігати здоров’я набагато дешевше, ніж його відновлювати.

Через те, що більшість термінів на позначення певного виду спорту є запозиченими, а аналоги деяких спортивних явищ і зовсім відсутні в порівнюваних мовах (англійській та українській), термінологію спорту вважають явищем специфічним. Цим зумовлюється цікавість учених-лінгвістів проблемою функціонування спортивної лексики в сучасному дискурсі [22, с. 64–67]. Проблема розглядається з позицій суто лінгвістичних (аналіз лексико-семантичної структури) й лінго-культорологічних (віддзеркалення та фіксація культури в мові). Сьогодні праць, присвячених вивченню спортивної лексики не так багато(це роботи І. Янківа, О. Боровської), в яких, відповідно, присвячується увага структурній організації української спортивної термінології, здійснюється історико-методологічний аналіз, а також вираховується співвідношення національного та інтернаціонального в її складі.

Трансформація становить основу більшості прийомів перекладу. Я.І. Рецкер визначає поняття трансформації як “прийом логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення іншомовного слова в контексті і знаходимо йому відповідність, яка не збігається зі словниковим” [16, с. 27].

В наш час існує безліч класифікацій перекладацьких трансформацій, запропонованих різними авторами. Однією з найбільш поширених є класифікація Бархударова, згідно з якою виділяються такі перекладацькі трансформації: перестановки, додавання, заміни та опущення [5, с. 44–45]. При цьому Л.С. Бархударов наголошує, що подібний поділ є значною мірою приблизним і умовним.

При перекладі текстів публіцистичного стилю з англійської українською мовою найчастіше застосовують такі трансформації:

1. Заміна (або субституція) – це перекладацька трансформація, в якій здійснюється вживання однієї мовної одиниці замість іншої.

2. Перекладацька транскрипція – це формальне пофонемне відтворення вихідної лексичної одиниці за допомогою фонем мови перекладу, тобто фонетична імітація вихідного слова.

3. Описовий переклад (експлікація) – це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або визначення даної одиниці [16, c. 71].

Спортивній лексиці притаманна підвищена мобільність, тенденція до постійного розвитку і загальна доступність. На відміну від науково-технічної термінології, спортивна – відкрита широкому колу людей, вона є менш замкнутою та більше підлягає детермінологізації [10, c. 41−42] і, навпаки, утворює нові поняття способом вторинної номінації, наприклад:fairplay (чесна гра ), sportsmanship (чесність, прямолінійність ), astickywicket(ворота, в які важко попасти ). Тому багато науковців не називає цей пласт слів термінами, віддаючи перевагу назві “спортивна лексика” [10, с. 42].

Ця теза аргументується ще й тим, що характеристики, які зазвичай приписуються термінам різних галузей знань, в спортивній термінології майже ніколи повністю не реалізуються. Характеристики, чи “вимоги”, що пред’являються до ідеального терміну, в принципі ніколи не реалізуються, оскільки вони є більш бажаними, а не реальною термінологічною дійсністю. З огляду на це, одиниці, що називають спеціальні поняття, розуміються нами як такі, що мають статус спортивної лексики [10, c. 54].

Для адекватного опису спортивної лексики англійської та української мов вважаємо необхідним визначитись із тематичними групами лексико-семантичного поля “Спорт”. Тісна взаємодія слів в межах єдиного поля заснована на спільності номінативної функції слів, а також на єдиному характері їх семантики, що описується в одних і тих же одиницях, а саме семах та семемах. Лексичні одиниці утворюють єдині польові структури, в межах яких лексеми вступають одна з одною в парадигматичні стосунки, номінуючи в своїй сукупності певну поняттєву сфер [7, 64].

Терміни спорту підлягають тим самим лексико-семантичним процесам, що й загальновживані слова. Є багато науковців (зокрема А.А. Реформатський, Є.Н. Толікіна), які вважають, що поза своєю термінологічною системою слово втрачає характеристики терміна. Спираючись на сучасні уявлення про термін та терміносистему, наголошуємо на тому, що при вивченні термінів неможливо не виходити за межі мови, не враховувати екстралінгвістичні фактори. І спортивна лексика не є виключенням. Так, прослідкувати функціонування лексики спорту можна: по-перше, в сфері спеціальній, суто професійній, на матеріалі спеціальних спортивних видань, репортажів та телевізійних програм [3, c. 102].

Спираючись на сучасні уявлення про спеціальні мови, зазначимо, що спортивна мова має окремий статус у сучасному дискурсі. Лексика спорту є однією з найбільш уживаних у мовах, які порівнюються, вона широко використовується в ЗМІ (маємо на увазі спеціалізовані спортивні газети та журнали, загальнополітичні видання, радіо й телебачення), повсякденно в мовленні професіоналів. Мова газети найчутливіше реагує на будь-які зміни в суспільстві, що позначається передусім на словах і словосполученнях, що становлять ядро лексики газетної мови [3, c. 46].

Своєрідна проникність мови газети зумовлюється реалізацією її інформативної функції, необхідністю повідомляти про найважливіші події. У комплексі ЗМІ газеті належить особливо важлива роль. Загальний конструктивний принцип газетного повідомлення полягає в чергуванні фактологічно-конкретного та узагальненого матеріалу, образного й абстрактного, логічного й емоційного. На думку Д. Баранника, окремої уваги потребує дослідження газетної мови як різновиду інформаційного стилю, що зумовлено складністю цього мовного утворення, оскільки “ мова газети не являє собою окремої цілісної стильової категорії, вона також не є в усій сукупності своїх жанрів різновидом публіцистичного стилю літературної мови, як часто стверджується в працях зі стилістикою [3, с. 67−71]. Розширення сфери існування лексики спорту та наявність в англійській та українській мовах однакових тенденцій її функціонування є свідченням процесу глобалізації та міжнародних зв’язків, особливо на європейському просторі. Спортивна лексика – одна з найбільш динамічних і відкритих систем сучасних української та англійської мов, якій притаманні процеси розширення, застаріння значень і неологізації.

Отже, у спорті, найбільш рельєфно відображаються характерні особливості не лише інтелектуального розвитку особистості в сучасному суспільстві, а й шляхи реалізації потенціалу конкретного індивідуума. Як наслідок, спортивні терміни відображають тенденції в суспільстві, культурі і національній мові.