- •Кадастрові зйомки
- •1.Суть і порядок проведення кадастрових зйомок.
- •2. Етапність проведення кадастрових зйомок.
- •3. Виготовлення кадастрового плану земельної ділянки.
- •Кадастровий план земельної ділянки ( зу про дзк)
- •Кадастрова карта (план)
- •4. Проведення робіт з встановлення меж земельної ділянки в натурі.
- •5. Виготовлення технічної документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.
- •6. Встановлення меж земельної ділянки в натурі.
- •8.1. Загальні положення бонітування ґрунтів та оцінки земель
- •8.2. Природно-сільськогосподарське районування території
- •8.3. Поняття бонітування ґрунтів
- •8.4. Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів
- •8.5. Складання шкал бонітування ґрунтів
- •11.1 Державна реєстрація земельних ділянок
- •11.2 Поземельна книга
- •2. Державний земельний кадастр як система. Поняття і зміст системи державного земельного кадастру
- •3. Управління і організація державного земельного кадастру.
- •Повноваження Кабінету Міністрів України в управлінні земельним кадастром
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі дзк
- •Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі дзк
- •Повноваження обласної ради у галузі Управління дзк
- •Повноваження районних рад у галузі дзк
- •Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі дзк
- •Організація державного земельного кадастру
- •Земельно-кадастрові роботи можуть здійснюватися на підставі:
- •Замовники та розробники земельно-кадастрової документації.
- •Загальні вимоги до змісту земельно-кадастрової документації (текстової і графічної)
- •Затвердження земельно-кадастрової документації
- •4. Земельно-кадастрові відомості, їх відкритість та порядок користування ними (державний фонд відомостей і документів дзк)
- •Технічне та технологічне забезпечення дзк
- •5. Облік земель
- •6.Державна статистична звітність з кількісного обліку земель
- •6.1. Державна статистична звітність з обліку кількості земель як інформаційна база щодо характеристики земельного фонду країни та його використання
- •6.2. Структура ведення державної статистичної звітності
- •6.3. Звітно-облікові документи
- •12.6.4. Порядок подання та затвердження звітно-облікових документів
- •7.. Облік якості земель
- •Земельний кадастр у зарубіжних країнах
- •1. Земельний кадастр у країнах північної Америки
- •2. Земельний кадастр у країнах європи
- •3. Земельний кадастр у росії
- •4. Земельний кадастр у країнах азії й африки
8.3. Поняття бонітування ґрунтів
Витоки бонітування пов’язані з роботами видатного вченого В.В. Докучаєва, який заклав його основи, виходячи з конкретного прикладного завдання – здійснити оцінку земель. Саме Докучаєву належить ідея розроблення основних принципів бонітування ґрунтів.
В Україні піонерами досліджень з бонітування ґрунтів є В.П. Кузьмичів, Г.А. Мазур, А.І. Сірий. Державна підтримка таких досліджень припадає на кінець 80-х – початок 90-х років минулого століття. Це значною мірою пов’язано з необхідністю створити інструментарій для економічної оцінки земель.
Для розроблення сучасної методики бонітування ґрунтів України залучені провідні інститути УААН (Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського; Інститут землеустрою; Інститут землеробства; Інститут садівництва), а також науковці Національного університету біоресурсів і природокористування України. Методику схвалило Відділення землеробства УААН 10.03.92 р. Роботи з безпосереднього бонітування ґрунтів України (розробки шкали бонітетів) розпочалися за дорученням Кабінету Міністрів України в 1993 р. Президія УААН 11.01.93 р. створила Науково-методичну раду з питань бонітування ґрунтів України, до складу якої увійшли провідні науковці та фахівці-практики. Згодом ця рада затвердила програму бонітувальних робіт.
Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер і суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах. Вона встановлює відносну придатність ґрунтів за основними чинниками природної родючості для вирощування сільськогосподарських культур, виділяючи агровиробничі групи ґрунтів, будується за об’єктивними ознаками і властивостями, які мають вирішальне значення у розвитку та рості сільськогосподарських культур. За визначенням академіка С.С. Соболєва, бонітування – це спеціалізована класифікація ґрунтів за їх продуктивністю, заснована на об’єктивних ознаках (властивостях) самих ґрунтів, найважливіших для росту сільськогосподарських культур і корелюючих із середньою багаторічною урожайністю. Отже, бонітування є уточненим агрономічним групуванням ґрунтів, де облік якості за природною родючістю виражається в балах при порівнянні їх із середньою багаторічною урожайністю основних сільськогосподарських культур, а на природних кормових угіддях – з виходом сіна і зеленої маси.
Кореляційний зв’язок між природними властивостями ґрунтів та урожайністю культур (продуктивністю сінокосів і пасовищ) визначається методами математичної статистики.
Бонітування ґрунтів є логічним продовженням комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці. Основна мета бонітування полягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановленні, у скільки разів один ґрунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і стійко набутими властивостями. Об’єкт бонітування – ґрунт – виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження. У зв’язку з цим бонітування ґрунтів проводять за ґрунтовими різновидностями або групами ґрунтів, однакових за господарською цінністю, які залягають на одних і тих самих елементах рельєфу, подібних за умовами зволоження і, внаслідок цього, близьких за агрофізичними, агрохімічними та іншими природними властивостями, які впливають на урожайність сільськогосподарських культур.
У системі земельного кадастру бонітування ґрунтів слугує науковою основою раціонального і високоефективного використання земельних ресурсів, спрямованого на підвищення ґрунтової родючості й урожайності сільськогосподарських культур.