Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції з кадастру.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
186.89 Кб
Скачать

8.3. Поняття бонітування ґрунтів

Витоки бонітування пов’язані з роботами видатного вченого В.В. Докучаєва, який заклав його основи, виходячи з конкретного прикладного завдання – здійснити оцінку земель. Саме Докучаєву належить ідея розроблення основних принципів бонітування ґрунтів.

В Україні піонерами досліджень з бонітування ґрунтів є В.П. Кузьмичів, Г.А. Мазур, А.І. Сірий. Державна підтримка таких досліджень припадає на кінець 80-х – початок 90-х років минулого століття. Це значною мірою пов’язано з необхідністю створити інструментарій для економічної оцінки земель.

Для розроблення сучасної методики бонітування ґрунтів України залучені провідні інститути УААН (Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського; Інститут землеустрою; Інститут землеробства; Інститут садівництва), а також науковці Національного університету біоресурсів і природокористування України. Методику схвалило Відділення землеробства УААН 10.03.92 р. Роботи з безпосереднього бонітування ґрунтів України (розробки шкали бонітетів) розпочалися за дорученням Кабінету Міністрів України в 1993 р. Президія УААН 11.01.93 р. створила Науково-методичну раду з питань бонітування ґрунтів України, до складу якої увійшли провідні науковці та фахівці-практики. Згодом ця рада затвердила програму бонітувальних робіт.

Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер і суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах. Вона встановлює відносну придатність ґрунтів за основними чинниками природної родючості для вирощування сільськогосподарських культур, виділяючи агровиробничі групи ґрунтів, будується за об’єктивними ознаками і властивостями, які мають вирішальне значення у розвитку та рості сільськогосподарських культур. За визначенням академіка С.С. Соболєва, бонітування – це спеціалізована класифікація ґрунтів за їх продуктивністю, заснована на об’єктивних ознаках (властивостях) самих ґрунтів, найважливіших для росту сільськогосподарських культур і корелюючих із середньою багаторічною урожайністю. Отже, бонітування є уточненим агрономічним групуванням ґрунтів, де облік якості за природною родючістю виражається в балах при порівнянні їх із середньою багаторічною урожайністю основних сільськогосподарських культур, а на природних кормових угіддях – з виходом сіна і зеленої маси.

Кореляційний зв’язок між природними властивостями ґрунтів та урожайністю культур (продуктивністю сінокосів і пасовищ) визначається методами математичної статистики.

Бонітування ґрунтів є логічним продовженням комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці. Основна мета бонітування полягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановленні, у скільки разів один ґрунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і стійко набутими властивостями. Об’єкт бонітування – ґрунт – виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження. У зв’язку з цим бонітування ґрунтів проводять за ґрунтовими різновидностями або групами ґрунтів, однакових за господарською цінністю, які залягають на одних і тих самих елементах рельєфу, подібних за умовами зволоження і, внаслідок цього, близьких за агрофізичними, агрохімічними та іншими природними властивостями, які впливають на урожайність сільськогосподарських культур.

У системі земельного кадастру бонітування ґрунтів слугує науковою основою раціонального і високоефективного використання земельних ресурсів, спрямованого на підвищення ґрунтової родючості й урожайності сільськогосподарських культур.