Зміст

Вступ

. Поняття та особливості правового статусу іноземців в Україні

.1 Поняття «іноземець» та їх види

.2 Правовий статус іноземців в Україні

.3 Права та обовязки іноземців

.4 Правовий режим іноземців

.5 В`їзд в Україну і виїзд з України

. Особливості адміністративної відповідальності іноземців в Україні

.1 Адміністративна відповідальність іноземців та осіб без громадянства

.2 Підстави і види адміністративної відповідальності іноземців в Україні

. Специфіка правового статусу українців за кордоном

Висновки

Перелік посилань

Вступ

Нормативно-правовим актом, який в основному визначає статус Іноземців в Україні, закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземних громадян і осіб без громадянства, які перебувають в Україні, а також встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України, є Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 р. № 3773- VIІ.

Згідно з цим законом іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав, а особа без громадянства - це особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Стаття 26 Конституції України закріплює за іноземцями ті самі права і свободи, що й за громадянами України, крім винятків, що встановлені самою Конституцією, законами і міжнародними угодами.

Іноземці на території України користуються правами наближеними до прав українців. Іноземці в Україні не можуть користуватися політичними правами, що надані громадянам України, це вступати в певні політичні партії, брати участь у референдумі, участь у голосуванні та інше. Також на іноземців не поширюється обов`язок нести військову службу.

Надані Конституцією та чинним законодавством України права і свободи можуть реалізувати лише ті іноземці, які постійно проживають в Україні [1].

Під час перебування іноземців в Україні бувають випадки, що вони вчинять правопорушення за що передбачена відповідальність, згідно з законодавством України. Дуже великий відсоток правопорушень, які вчиняють іноземці на території України є адміністративні правопорушення за що держава здійснює певні заходи до іноземців щодо забезпечення правопорядку на території України.

Іноземці на території України несуть відповідальність на загальних підставах. Іноземцю, який порушує законодавство України, якщо ці порушення не передбачають адміністративної або кримінальної відповідальності, може бути скорочено термін перебування в Україні. За рішенням органу внутрішніх справ або Служби безпеки України іноземець може бути видворений за межі України, якщо його дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку.

Правовий статус громадян України за кордоном визначається: 1) законодавством держави їх перебування; 2) законодавством України; 3) нормами міжнародних угод; 4) загальними та спеціальними принципами міжнародного права; 5) міжнародними звичаями.

Консульський статут України закріплює обовязок консула вживати заходів для того, щоб громадяни України користувалися в повному обсязі всіма правами, наданими їм законодавством держави перебування і міжнародними договорами, учасниками яких є Україна і держава перебування, а також міжнародними звичаями.

Громадяни України можуть звертатися до компетентних органів держави перебування за захистом порушених прав громадянин України має право вільного виїзду за межі України, крім випадків, передбачених законодавством, і вїзду на її територію.

1. Поняття та особливості правового статусу іноземців в Україні

.1 Поняття «іноземець» та їх види

Поряд з громадянами України на території держави проживають іноземні громадяни інших держав адміністративно-правовий статус яких в деяких випадках відрізняється від громадян України.

Поняття "іноземець" визначається статтею 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 4 лютого 1994 р. Іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Особа без громадянства - це особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Зазначений Закон визначає правовий статус іноземців в Україні, закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземних громадян і осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і визначає порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну чи виїздом з України, а також встановлює підстави відповідальності за порушення порядку перебування в Україні, транзитного проїзду її територією.

Виокремлюють три категорії іноземців, які:

1) постійно проживають в України з метою набуття громадянства України;

2) постійно перебувають в Україні з метою працевлаштування;

3) тимчасово перебувають на території України у всіх інших цілях. Перші дві категорії іноземців отримують посвідчення, де зазначено ціль та термін перебування. Третя категорія осіб перебуває на території України на підставі дійсних національних паспортів або документів, що їх заміняють. Іноземці в'їжджають і виїжджають з території України на основі дійсних національних паспортів або документів, що їх заміняють, за наявності в'їзних та виїзних віз, якщо інше не передбачено законом.

Нормативно-правовим актом, який в основному визначає статус іноземців в Україні, тобто закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземних громадян і осіб без громадянства, які перебувають в Україні, є Закон України "Про правовий статус іноземців" від 22 вересня 2011 p. Відповідно до нього іноземними громадянами вважаються особи, які належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами України. Звідси випливає, що на території України не вважається іноземним громадянином біпатрид (особа, яка має громадянство України та іншої держави). Особами без громадянства визнаються особи, які не належать до громадянства будь-якої держави. Отже, в Україні поняття "іноземці" охоплює поняття "іноземні громадяни" та "особи без громадянства". Це означає, що у сфері цивільно-правових, шлюбно-сімейних, трудових відносин вказані особи мають майже однакові права та обов'язки [2, c.101-105].

Відповідно до зазначеного Закону, а також Закону України "Про громадянство України" від 13 листопада 1991 р. (в редакції від 20 травня 1997 p.) іноземцями в Україні вважаються:

громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) не проживали постійно на її території;

особи, які постійно не проживали в Україні на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 p.);

особи, які хоча й народилися або постійно проживали на території України, але на 13 листопада 1991 p. вони проживали за межами України і зараз перебувають у громадянстві інших держав;

особи, які не набули громадянства України відповідно до Закону "Про громадянство України".[3]