39. Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія.

Гіперо-гіпонімія.Гіперо-гіпонімія (ВІД гр. hyper "над, поверх", hypo "під, внизу" іonyma "ім'я") - родо-видові відношення в лексико-семантичній системі.

Гіперо-гіпонімія близька до синонімії. її навіть називають квазісинонімією (від лат. quasi "ніби, майже, немовби"),але на відміну від синонімії, яка допускає двосторонню заміну в тексті (першого синоніма на другий і навпаки), в гіперо-гіпонімії можлива тільки одностороння заміна — заміна гіпоніма на гіперонім. Наприклад: Вік знайшов підберезовики =>Він знайшов гриби. Протилежна заміна тут неможлива, оскільки гриби можуть бути не тільки підберезовиками. Значення гіпоніма є складнішим, ніж значення гіпероніма, а представлений ним клас предметів — вужчим.

Конверсія (ВІД лат. conversio "зміна, перетворення") – спосіб вираження суб'єктно-об'ектних відношень в еквівалентних за змістом реченнях.Лексична конверсія виражається словами-конверсивами.Конверсиви - слова, які передають двобічні суб'єктно-об'єктні відношення в лексико-семантичній системі.

Наприклад: Роман купує у Степана книжку о Степан продає Романові книжку.

Як бачимо, конверсиви представляють у тексті одну й ту саму дію чи відношення в різних напрямках: від А до В і навпаки. При заміні одного конверсива іншим суб'єкт і об'єкт міняються в реченні ролями.

Однак на відміну від антонімів, які трапляються в тексті разом, конверсиви зіткнутися в одній фразі не можуть: один конверсив вживається у фразі, а інший залишається за її межами.

40. Розширення та звуження значень слів.

Слово і «смислове поле» Cлово це не тільки «ярликом», що позначає окремий предмет, дію чи якість. Семантична структура слова набагато складніша. Багато слів мають не одне, а декілька значень. Явище багатозначності слів — широке, і точна «предметна віднесеність» чи найближче значення слова є по суті вибором потрібного значення з низки можливих. Частіше за все це уточнення значення слова чи його вибір здійснюється семантичними маркерами, які уточнюють значення слова і відділяють його від інших можливих значень. Як правило, ця функція визначається певною ситуацією чи контекстом, а іноді тим тоном, яким це слово вимовляється. Факт багатозначності слів не вичерпується тільки явищем полісемії слова. Найбільш істотним є те, що поряд з прямим «референтним» («денотативним») значенням слова ще є «асоціативне» значення. Таким чином, слово стає центром для цілої сітки образів, які мовець чи слухач затримує, щоб вибрати потрібне значення.

41. Типи змін у лексико-семантичній системі.

Є 4 типи змін:

1. Зникнення слів (архаїзми)

2. Зникнення значень слів (історизми)

3. Поява нових слів (неологізми)

4. Поява нових значень слів (запозичення)

Архаїзми – застарілі слова, які вийшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику. Поділяються на:

-власне архаїзми (слова, які називають предмет та явища, що існують і тепер, але витіснені з активного вжитку іншими синонімічними словами. Напр., чадо-дитина, лицедій-артист)

- історизми (слова, які вийшли з вжитку у зв*язку з зникненням позначуваних ними понять. Вони не мають синонімів у сучасній мові, але можуть повертатися. Напр., війт-сільський староста, січовик-січовий стрілець).

Неологізми – нові слова, що виникли за пам*яті людей, які їх використовують. Напр., беркутівець- член спецпідрозділу «Беркут» . Неологізми є:

• Лексичні (абсолютно нові слова як за значенням, так і за звучанням.)

• Семантичні (нові значення в уже наявних словах. Напр., берегиня-мало значення русалки, а тепер має значення жінки.

• Авторські (оказіоналізми). Напр., І.Драч: журбота, засмута, чорнобров*я.

Запозичення є:

• Матеріальне ( за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю. Напр., кімоно-японське буквальне-одяг)

• Калькування (копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу) Напр., укр. «недолік» є калькою рос. «недочёт»

• Семантичні (такі запозичення, коли своє слово набуває значення,яке має його іншомовний відповідник). Напр., право-ліво=праворуч-ліворуч.

• Словотворчі (коли власний зміст передається морфемами інших мов). Напр., телефон-давньогр.: «теле»_далеко, а «фоун»-звук у США.

• Прямі (які безпосередньо переходять із однієї мови до іншої). Напр., запозичення з польської: мавпа,кохання, місто. Запозичення з російської: мужик, самовар,духовка.

• Опосередковані (проникли з однієї мови до іншої через посередництво третьої. Напр., Слово «петрушка» запозичене російською мовою з польської через українську.

Інтернаціоналізми – слова, які поширені у більшості мов світу: нація, конституція, біологія, мораль, політика.