- •8 Природа і сутність мови.
- •9. Функції мови
- •10. Мова як особлива знакова система.
- •11. Мова і мовлення
- •13. Структура та система мови. Основні одиниці мови
- •14. Фонетика як лінгвістична дисципліна
- •15. Аспекти вивчення звукової будови мови
- •16. . Класифікація голосних звуків
- •17. Класифікація приголосних звуків
- •18. Функціональний аспект у вивченні звуків
- •19. Фонема. Зміст і обсяг поняття
- •20. Диференційні та інтегральні ознаки фонем
- •22. Позиції фонем. Алофони. Виділення фонем у слові.
- •23. Поняття додаткової дистрибуції.
- •24. Позиційні зміни звуків
- •25. Комбінаторні зміни звуків
- •26. Фонетичні процеси
- •27. Спонтанні зміни звуків.
- •28. Поняття про звуковий закон.
- •31. Письмо у слов’ян.
- •32. Фонетичне членування мови.
- •33. Склад.Теорії пояснення природи складу.
- •34. Типологія наголосу.Функції наголосу.
- •35. Інтонація.Складові елементи.
- •36. Лексична система мови.Види Лексикології.Лексикологічні науки.
- •37.Слово як одиниця мови.Ознаки та функції.Поняття лексеми.
- •38.Лексико-семантичнікатегорії.Загальна характеристика.
- •39. Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія.
- •40. Розширення та звуження значень слів.
- •41. Типи змін у лексико-семантичній системі.
- •42. Основні властивості та класифікація фразеологізмів.
- •43. Поняття лексикографії. Типи словників.
- •44. Етимологія. Основні принципи. Поняття
- •47. Граматичні категорії.
- •48. Способи вираження граматичних значень.
- •49. Внутрішня структура слова. Морфеми.
- •50. Види морфем.
- •51. Основа слова. Похідні та непохідні основи.
- •53. Критерії та принципи виділення частин мови.
- •54. Загальна характеристика синтаксичної системи мови.
- •55. Синтаксичні відношення, зв’язки, їх найважливіші типи.
- •56.Основні характеристики речення. Актуальне членування речення.
- •58. Типологічна класифікація мов.
- •59. Синтагматичний та парадигматичний аспекти вивчення мовних явищ.
- •61. Фонетика та фонологія
- •63. Акустичний аспект дослідження звукової природи мови.
- •64. Орфографія і її принципи.
- •67. Синонімія. Види синонімів.
- •68. Антонімія. Види антонімів. Антоніми. Класифікація антонімів.
39. Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія.
Гіперо-гіпонімія.Гіперо-гіпонімія (ВІД гр. hyper "над, поверх", hypo "під, внизу" іonyma "ім'я") - родо-видові відношення в лексико-семантичній системі.
Гіперо-гіпонімія близька до синонімії. її навіть називають квазісинонімією (від лат. quasi "ніби, майже, немовби"),але на відміну від синонімії, яка допускає двосторонню заміну в тексті (першого синоніма на другий і навпаки), в гіперо-гіпонімії можлива тільки одностороння заміна — заміна гіпоніма на гіперонім. Наприклад: Вік знайшов підберезовики =>Він знайшов гриби. Протилежна заміна тут неможлива, оскільки гриби можуть бути не тільки підберезовиками. Значення гіпоніма є складнішим, ніж значення гіпероніма, а представлений ним клас предметів — вужчим.
Конверсія (ВІД лат. conversio "зміна, перетворення") – спосіб вираження суб'єктно-об'ектних відношень в еквівалентних за змістом реченнях.Лексична конверсія виражається словами-конверсивами.Конверсиви - слова, які передають двобічні суб'єктно-об'єктні відношення в лексико-семантичній системі.
Наприклад: Роман купує у Степана книжку о Степан продає Романові книжку.
Як бачимо, конверсиви представляють у тексті одну й ту саму дію чи відношення в різних напрямках: від А до В і навпаки. При заміні одного конверсива іншим суб'єкт і об'єкт міняються в реченні ролями.
Однак на відміну від антонімів, які трапляються в тексті разом, конверсиви зіткнутися в одній фразі не можуть: один конверсив вживається у фразі, а інший залишається за її межами.
40. Розширення та звуження значень слів.
Слово і «смислове поле» Cлово це не тільки «ярликом», що позначає окремий предмет, дію чи якість. Семантична структура слова набагато складніша. Багато слів мають не одне, а декілька значень. Явище багатозначності слів — широке, і точна «предметна віднесеність» чи найближче значення слова є по суті вибором потрібного значення з низки можливих. Частіше за все це уточнення значення слова чи його вибір здійснюється семантичними маркерами, які уточнюють значення слова і відділяють його від інших можливих значень. Як правило, ця функція визначається певною ситуацією чи контекстом, а іноді тим тоном, яким це слово вимовляється. Факт багатозначності слів не вичерпується тільки явищем полісемії слова. Найбільш істотним є те, що поряд з прямим «референтним» («денотативним») значенням слова ще є «асоціативне» значення. Таким чином, слово стає центром для цілої сітки образів, які мовець чи слухач затримує, щоб вибрати потрібне значення.
41. Типи змін у лексико-семантичній системі.
Є 4 типи змін:
Зникнення слів (архаїзми)
Зникнення значень слів (історизми)
Поява нових слів (неологізми)
Поява нових значень слів (запозичення)
Архаїзми – застарілі слова, які вийшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику. Поділяються на:
-власне архаїзми (слова, які називають предмет та явища, що існують і тепер, але витіснені з активного вжитку іншими синонімічними словами. Напр., чадо-дитина, лицедій-артист)
- історизми (слова, які вийшли з вжитку у зв*язку з зникненням позначуваних ними понять. Вони не мають синонімів у сучасній мові, але можуть повертатися. Напр., війт-сільський староста, січовик-січовий стрілець).
Неологізми – нові слова, що виникли за пам*яті людей, які їх використовують. Напр., беркутівець- член спецпідрозділу «Беркут» . Неологізми є:
Лексичні (абсолютно нові слова як за значенням, так і за звучанням.)
Семантичні (нові значення в уже наявних словах. Напр., берегиня-мало значення русалки, а тепер має значення жінки.
Авторські (оказіоналізми). Напр., І.Драч: журбота, засмута, чорнобров*я.
Запозичення є:
Матеріальне ( за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю. Напр., кімоно-японське буквальне-одяг)
Калькування (копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу) Напр., укр. «недолік» є калькою рос. «недочёт»
Семантичні (такі запозичення, коли своє слово набуває значення,яке має його іншомовний відповідник). Напр., право-ліво=праворуч-ліворуч.
Словотворчі (коли власний зміст передається морфемами інших мов). Напр., телефон-давньогр.: «теле»_далеко, а «фоун»-звук у США.
Прямі (які безпосередньо переходять із однієї мови до іншої). Напр., запозичення з польської: мавпа,кохання, місто. Запозичення з російської: мужик, самовар,духовка.
Опосередковані (проникли з однієї мови до іншої через посередництво третьої. Напр., Слово «петрушка» запозичене російською мовою з польської через українську.
Інтернаціоналізми – слова, які поширені у більшості мов світу: нація, конституція, біологія, мораль, політика.
