- •8 Природа і сутність мови.
- •9. Функції мови
- •10. Мова як особлива знакова система.
- •11. Мова і мовлення
- •13. Структура та система мови. Основні одиниці мови
- •14. Фонетика як лінгвістична дисципліна
- •15. Аспекти вивчення звукової будови мови
- •16. . Класифікація голосних звуків
- •17. Класифікація приголосних звуків
- •18. Функціональний аспект у вивченні звуків
- •19. Фонема. Зміст і обсяг поняття
- •20. Диференційні та інтегральні ознаки фонем
- •22. Позиції фонем. Алофони. Виділення фонем у слові.
- •23. Поняття додаткової дистрибуції.
- •24. Позиційні зміни звуків
- •25. Комбінаторні зміни звуків
- •26. Фонетичні процеси
- •27. Спонтанні зміни звуків.
- •28. Поняття про звуковий закон.
- •31. Письмо у слов’ян.
- •32. Фонетичне членування мови.
- •33. Склад.Теорії пояснення природи складу.
- •34. Типологія наголосу.Функції наголосу.
- •35. Інтонація.Складові елементи.
- •36. Лексична система мови.Види Лексикології.Лексикологічні науки.
- •37.Слово як одиниця мови.Ознаки та функції.Поняття лексеми.
- •38.Лексико-семантичнікатегорії.Загальна характеристика.
- •39. Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія.
- •40. Розширення та звуження значень слів.
- •41. Типи змін у лексико-семантичній системі.
- •42. Основні властивості та класифікація фразеологізмів.
- •43. Поняття лексикографії. Типи словників.
- •44. Етимологія. Основні принципи. Поняття
- •47. Граматичні категорії.
- •48. Способи вираження граматичних значень.
- •49. Внутрішня структура слова. Морфеми.
- •50. Види морфем.
- •51. Основа слова. Похідні та непохідні основи.
- •53. Критерії та принципи виділення частин мови.
- •54. Загальна характеристика синтаксичної системи мови.
- •55. Синтаксичні відношення, зв’язки, їх найважливіші типи.
- •56.Основні характеристики речення. Актуальне членування речення.
- •58. Типологічна класифікація мов.
- •59. Синтагматичний та парадигматичний аспекти вивчення мовних явищ.
- •61. Фонетика та фонологія
- •63. Акустичний аспект дослідження звукової природи мови.
- •64. Орфографія і її принципи.
- •67. Синонімія. Види синонімів.
- •68. Антонімія. Види антонімів. Антоніми. Класифікація антонімів.
37.Слово як одиниця мови.Ознаки та функції.Поняття лексеми.
Як засвідчують усі вищенаведені визначення, слово —це єдність звучання і значення. Нема слів без звукової оболонки, але й немає слів без значень. Слово — двостороння одиниця: має план вираження (звукова оболонка,експонент) і план змісту (значення).
Важкість визначення слова пояснюється й тим, що слова є неоднорідними за своєю структурою і за функціями.
Вважають, що основною функцією слова є номінативна.Тільки за цією однією функцією (за способом номінації)слова поділяють на чотири типи:
1) повнозначні, до яких належать іменники, дієслова,прикметники, числівники й прислівники. Це словаетикетки, слова, що називають явища навколишнього світу. Вони є носіями понять. У реченні виконують синтаксичні функції членів речення;
2) вказівні (займенникові), які позначають предмети опосередковано або за відношенням до осіб мовлення. Реальний зміст займенники отримують лише в мовленні (у тексті);
3) службові, до яких належать сполучники, прийменники, частки, зв'язки, слова ступеня, артиклі. За своїми функціями вони близькі до морфем: не мають номінативної функції, а лише виражають відношення. Це слова-організатори, гвинтики для побудови речень. Службові слова несуть інформацію не стільки про світ, скільки про саму мову;
4) вигукові, які стосуються не думки, а емоцій. Вони не мають номінативної функції (не називають явищ й не виражають понять) і не можуть вступати в синтаксичні відношення з іншими словами в реченні.Повнозначні слова також не становлять однорідну групу. Так, зокрема, серед іменників розрізняють власні та загальні назви.
У лексикології прийнято розрізняти поняття "слово" і "лексема". Слово є конкретною одиницею.Лексема — слово-тип, абстрактна одиниця мови, інваріант, у якому абстрагуються від його форм.
Іншими словами, лексема — це слово в сукупності його форм і можливих значень у всіх його вживаннях і реалізаціях. Так, у реченні Людина людині друг є три слова і дві лексеми, бо слова людина і людині є формами (варіантами) однієї лексеми.Лексема може варіюватися і в плані вираження, і в плані змісту. Формальними варіантами, тобто варіантами у плані вираження є, наприклад, співати і співать, сміятися і сміятись.
38.Лексико-семантичнікатегорії.Загальна характеристика.
Слова з одним значенням називають однозначними, або моносемічними (від гр. monos"один" і sema "знак"), а слова з двома і більше значеннями — багатозначними, або полісемічними. Окремі лексичні значення слова називають лексико-семантичними варіантами. Лексико-семантичні варіанти багатозначного слова мають семантичну спільність(спільні елементарні смисли — семи). Деякі мовознавці,як, наприклад, P.O. Якобсон, схильні вважати, що для кожного полісемічного слова можна вивести "загальне значення", однак реально, незважаючи на семантичний зв'язок між значеннями полісемічного слова, всі його значення об'єднати в одне загальне не можна, бо кожне зі значень співвідноситься з різними предметами, явищами тощо.
Полісемія (від гр. polysemos "багатозначний") — наявність різних лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних контекстів.
Так, наприклад, слово сопілка є моносемічним, бо воно має одне значення "український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами", а слово поле -багатозначним, полісемічним, бо воно має в українській мові десять значень: 1) "безліса рівнина, рівний великий простір" (широке зелене поле); 2) "оброблювана під посів земля" (засівати поле, поле пшениці); 3) "значна площа, відведена під що-небудь".
Омонімія.ОМОНІМИ (ВІД гр. homos "однаковий" і опута "ім'я") - слова, які звучать однаково, але мають різні значення.
Синонімія.Синоніми (від гр. synonymos "однойменний") - слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються.
Антонімія.АНТОНІМИ (ВІД rp. anti "проти" й onyma "ім'я") — різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення.
Гіперо-гіпонімія.Гіперо-гіпонімія (ВІД гр. hyper "над, поверх", hypo "під, внизу" іonyma "ім'я") - родо-видові відношення в лексико-семантичній системі.
