Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
Будь-яке підприємство чи організація взаємодіють із зовнішніми системами - керівними організаціями, плановими органами, іншими підприємствами і т.д. У зв'язку з цим при розробці системи кодування АСУП необхідно передбачати засоби обміну даними з зовнішніми системами.
Виділяють такі основні типи зв'язків між АСУП:
з незалежними і рівноправними класифікаторами;
з пріоритетними класифікаторами;
з класифікатором-посередником;
з єдиним класифікатором.
Тип зв'язку між АСУП визначається характером перетину підмножин повідомлень даного виду, що належать до різних АСУП, співвідношенням об'ємів підмножин й адміністративною залежністю систем (рис.1.2.9).
Рисунок 1.2.9 - Основні типи зв’язків між АСУП
При зв'язку з незалежними і рівноправними класифікаторами (рис. 1.2.9, а) число структур коду на деякі види повідомлень (наприклад, на множину матеріалів) дорівнює числу АСУП, з якими проводиться обмін повідомленнями даного виду. Кожна структура використовується тільки всередині своєї АСУП. При цьому можливі два варіанти обміну інформацією:
за кодами тієї АСУП, куди інформація направляється;
за кодами джерела інформації
Цей тип зв'язків характерний для випадків, коли підмножини повідомлень даного виду, що належать різним АСУП, не перетинаються. Недоліки даного типу зв'язків: великі затрати на перекодування; необхідність зберігання в кожній АСУП класифікаторів інших АСУП, при цьому число класифікаторів дорівнює числу АСУП, з якими така система має зв'язки за даним видом повідомлень.
У випадку зв'язку з пріоритетними класифікаторами (рис. 1.2.9, б) кожна АСУП має свій класифікатор, але при обміні інформацією між АСУП різних рівнів використовується класифікатор системи вищого рівня. Обмін між АСУП одного рівня може вестися за класифікатором керівної АСУП, але він часто не має детальних характеристик, необхідних для нижчого рівня.
Даний тип зв'язків звичайно використовується в системах з ієрархічною підлеглістю, наприклад, у системі "держплан - міністерство - підприємства". Перевага зв'язків із пріоритетними класифікаторами полягає у малій кількості трансляторів і класифікаторів, що зберігаються в одній системі.
Зв'язок із класифікатором-посередником необхідний у випадку, якщо в обміні між АСУП використовується невелика загальна частина номенклатури повідомлень (рис. 1.2.9, в). На практиці роль класифікатора-посередника виконують загальнодержавні класифікатори.
У випадку зв'язку з одним класифікатором виключається перекодування інформації при міжсистемних обмінах. Недолік даного типу зв'язків - велика довжина коду, що недоцільно, оскільки не всі розряди будуть реалізовані в окремих системах.
Зазвичай єдиний класифікатор створюється, якщо підмножини даного виду належать одній із цих підмножин, при цьому об'єми підмножин повинні бути вимірними (рис. 1.2.9, г).
Існує п'ять категорій класифікаторів:
загальні класифікатори використовуються в якості одного посередника при обміні інформацією між АСМ органів верхнього рівня управління; АСМ верхнього рівня управління та галузевими АСМ; АСМ підприємств різних міністерств; ОЦ колективного користування.
міжгалузеві класифікатори використовуються тимчасово в якості посередника при обміні інформацією між АСМ різних рівнів та утримувачем інформації, для якої не створені загальні класифікатори.
галузеві класифікатори служать всередині міністерств для обміну інформацією між галузевою АСМ та АСМ підлеглих підприємств. Вони містять у собі: техніко-економічну інформацію; інформаційні масиви, які включають об'єкти, специфічні для даної галузі; вибірки, в яких кодові позначення відрізняються від загальних.
загальнодержавні класифікатори використовуються для обміну інформацією в загальнодержавних АСМ та в них міститься інформація, яка відсутня в загальних класифікаторах.
класифікатори підприємства застосовуються в АСУП та містять інформацію, яка відсутня в загальних, галузевих, загальнодержавних класифікаторах; вибірку з вказаних класифікаторів, яка включає специфічні для даного підприємства об'єкти, а також кодові повідомлення, які відрізняються від прийнятих у вказаних класифікаторах.
Якщо кодові позначення галузевих, загальнодержавних класифікаторів і класифікаторів підприємства відрізняються від прийнятих у загальних, то повинно забезпечуватись однозначне співвідношення між кодами загальних класифікаторів і кодами галузевих, загальнодержавних класифікаторів підприємства.
Для систематизації взаємодії класифікаторів різних категорій у країні створена Єдина Система Класифікації та Кодування (ЄСКК) техніко-економічної інформації (ТЕІ). Її розробка і впровадження має на меті підвищити ефективність управління народним господарством за рахунок: створення єдиної інформаційної мови в АСМ та широкого впровадження машинних методів обробки інформації, більш ефективного функціонування діючих і швидкого вводу АСМ, що створюються, об'єднання АСМ різних сфер і рівнів управління в зага- льнодержавній АСМ.
Основний склад єдиної системи класифікації і кодування ТЕІ включає:
комплекс взаємозв'язаних нормативно-технічних і методичних матеріалів;
комплекс взаємозв'язаних загальних класифікаторів ТЕІ;
автоматизовану систему ведення загальних класифікаторів ТЕІ.
6 Моделювання економічної інформації
У процесі перетворення інформації для управлінських цілей часто використовують такий метод наочної інтерпретації, як моделювання елементів інформації. Моделювання дозволяє умовно відобразити реальні об‘єкти і процеси за допомогою мовних, графічних та інших засобів, аби полегшити сприймання та аналіз їх людиною. Моделі допомагають абстрагуватися від деталей та усвідомити суть проблеми.
Процес зберігання даних про економічний об‘єкт з певними їхніми зв‘язками в сучасних комп‘ютерах вимагає застосування відповідних моделей. Основним місцем зберігання економічної інформації в інформаційних системах є бази даних (БД). Вид конкретної бази даних залежить від типу відношень між об‘єктами інформації; що зберігається в ній. Основними видами (моделями) таких відношень є:
а) «один до одного» (1 : 1); прикладом може бути відношення «номенклатурний номер матеріалу — назва матеріалу»;
б) «один до багатьох» (1 : N); прикладом є відношення «код виробу — професія працівника, що бере участь у його виготовленні»;
в) «багато до багатьох» (M : N); приклад — відношення «код технологічної операції — табельний номер працівника, що її виконує».
Залежно від того, які типи відношень використовуються у побудові конкретної бази даних, останні прийнято поділяти на:
а) ієрархічні (реалізуються відношення 1 : 1, 1 : N);
б) сіткові (реалізуються відношення 1 : 1, 1 : N та N : M);
в) реляційні (на основі таблиць відношень).
7 Структура економічної інформації
Процес створення БД, введення в неї конкретних даних передбачає визначення структури майбутньої БД, розбиття її на окремі складові частини, щоб була можливість отримати доступ до потрібної порції інформації.
Структура БД і передбачає попередній аналіз об‘єкта дослідження, розбиття майбутньої інформації на елементарні складові частини, підготовка на паперових носіях конкретних даних, введення їх у ПК та обробка за допомогою СУБД.
Виділяють логічну та фізичну структури даних.
Логічна – організована користувачем, тобто безпосередньо людиною, її думкою.
Фізична – організовується на зовнішніх суб‘єктах, носіях даних (жорсткому диску, флешці, CD-ROM тощо) або представляється в оперативній пам‘яті ПК.
Логічна структура даних – це процес досконалого вивчення об‘єкту дослідження, виділення окремих показників, які характеризують цей об‘єкт, перенесення конкретних даних на паперовий носій.
Мінімальною логічною одиницею даних є реквізит. За допомогою реквізиту відображається якісна або кількісна характеристика даних. Отже, він повинен мати якесь символьне втілення. Тобто, реквізитом може бути якийсь символ або сукупність символів (наприклад, прізвище працівника, його табельний номер, стать та ін.).
Сукупність усіх реквізитів, які характеризують об‘єкт дослідження, складає повідомлення. За допомогою повідомлення повністю характеризується явище або подія, об‘єкт дослідження.
Сукупність однотипних повідомлень називається масивом. Причому, для дослідження якогось складного явища може бути багато масивів, але кожний із них повинен мати свою однорідну структуру.
Логічна структура даних окремого масиву відображається на папері у вигляді табличних матеріалів, зведень. Такий носій має назву документа. На практиці під документом слід розуміти паперовий носій із записаними на ньому даними. Структура документа і складає логічну структуру даних.
Підготовлені на папері дані переносять на машинний носій: жорсткий диск, флешку, CD-ROM тощо. Перенесені на машинний носій ПК дані є фізичною структурою БД. На носіях дані фіксуються у вигляді сукупності намагнічених ділянок. Кожна така сукупність є кодовим відображенням відповідного символу.
Символи – це елементарні дані, самі по собі вони можуть і не мати ніякого змістового значення, тобто не містити ніякої інформації. Символи можуть групуватись у більші структурні одиниці, які називаються полями.
Поле – це найменша одиниця фізичної структури даних (аналог реквізиту в логічній структурі даних). Вона має суть, назву, значення та представлення. Суть та назва використовуються для характеристики реального об‘єкта (наприклад, прізвище, табельний номер). Значення поля – це конкретні дані, які зафіксовані на машинному носії ПК (наприклад, табельний номер 1127). Представлення поля визначається кількістю відведених для нього символів та послідовністю їх розміщення. Так, для поля табельного номера відведено чотири цифрові символи.
Поля організовуються в записи (аналог повідомлення в логічній структурі даних), тобто, запис є сукупністю всіх полів, які характеризують об‘єкт досліджень. Сукупність усіх записів, які стосуються об‘єкта, складає масив, а його відображення на машинному носії має назву файл. Файли розташовуються на МД, флешці, CD.
Контрольні питання
1 Перелічте види економічної інформації
2 Охарактеризуйте методіи класифікації та кодування економічної інформації
3 Опишіть способи опису структури коду
4 Для чого потрібно штрихове кодування економічної інформації?
5 Визначте основні типи зв’язків між АСУП
6 Назвіть види відношень при моделюванні економічної інформації
7 Яка структура економічної інформації?
модуль 2 Організація позамашинної та машинної інформаційної бази