- •Інформаційні системи і технології на підприємстві
- •4 Класифікація інформаційних систем
- •7 Інформаційна система сучасного підприємства
- •Тема 1.2 Економічна інформація і засоби її формалізованого опису
- •2 Характеристика методів класифікації та кодування економічної інформації
- •3 Кодування економічної інформації
- •Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •Тема 2.1. Організація позамашинної інформаційної бази.
- •Тема 2.2 Організація машинної інформаційної бази
- •12 Правил Кодда:
- •12. Властивості відносин.
- •Тема 2.3 Створення комп’ютерних технологій
- •2 Використання іт в управлінні соціально-економічними системами
- •3 Тенденції розвитку інформаційних технологій
- •4 Структура інформаційної технології
- •5 Критерії класифікації інформаційних технологій
- •6 Математичне забезпечення (мз)
- •7 Апаратне забезпечення
- •8 Архітектура еом
- •9 Технічні засоби обробки інформації
- •Пристрої збереження інформації
- •Пристрої виводу інформації
- •Програмне забезпечення
- •11 Розподілений доступ до інформаційного середовища
- •12 Internet-, Extranet-, Intranet-технології
- •Система адресації в Internet
- •3 Організація діалогового режиму обробки інформації
- •4 Методи розробки моделей інформаційних систем
- •5 Стратегії розробки інформаційних систем
- •6 Документація на розробку іс
- •7 Тестування програм та систем
- •Тема 3.1 Еволюція моделей управління підприємствами в інформаційних системах
- •5 Концепція erp II
- •6 Сsrр-система (планування ресурсів, синхронізоване зі споживачем)
- •2 Постановка задачі управління проектами
- •3 Програмні продукти управління проектами
- •4 Інформаційні системи
- •5 Використання систем тримірного моделювання
- •3 Класифікація сппр
- •4 Архітектура сппр
- •5 Сфери застосування та приклади використання сппр
- •Система «Сімплан»
- •Система рімs
- •Система isds
- •Система іfрs
- •Система maud
- •2 Система «1с:Підприємство»
- •Призначення та області застосування
- •Структура
- •Порядок адаптації і впровадження
- •3 Система «Галактика»
- •Структура
- •Порядок адаптації і впровадження
- •4 Система "Парус"
- •5 Система avacco
- •Структура
- •Порядок адаптації і впровадження
- •6. Витрати на впровадження ііус
11 Розподілений доступ до інформаційного середовища
Сучасні інформаційні системи розробляються на основі архітектури розподілених компонент. Це забезпечує розподіл застосувань на:
1) презентаційні компоненти (клієнти);
2) компоненти прикладної логіки (сервер застосувань);
3) компоненти доступу до даних (сервер БД).
Така архітектура сприяє захищеності даних, а також високій масштабованості та можливості повторного використання програмного коду і передбачає гнучкі підходи для розподіленої обробки даних. Основним елементом трирівневої архітектури є сервер застосувань, який реалізує прикладні функції, оформлені у вигляді сервісів. Сервери застосувань надають певні набори послуг, а деталі їх реалізації повністю закриті від клієнтів.
За наявності міжкорпоративної взаємодії нерідко одне джерело даних (фінансова, біржова інформація) використовують системи е-бізнесу різних корпорацій. Тут особливе значення покладається на сервери застосувань або Web-сервери як механізми взаємодії підприємств через Web-вузли телекомунікаційних мереж. Використання багаторівневої архітектури "клієнт - сервер" забезпечує додаткову гнучкість при розподілі навантаження на вузли систем е-бізнесу і підвищує її функціональність.
Система управління базами даних (СУБД) дає змогу оптимізувати розподіл навантаження у стандартному багаторівневому застосуванні (application), представленому сервером БД, Web-сервером та браузером клієнта. Більшість сучасних СУБД застосовують реляційну модель даних.
Для розподіленої обробки економічної інформації вагомого значення нині набувають також багатовимірні, постреляційні й об'єктно-орієнтовані БД, здатні зберігати та обробляти складні структури даних з можливістю аналітичної обробки в режимі реального часу OLAP (On-Line Analytical Processing) та інтелектуальної обробки даних на основі бізнес-інтелекту ВІ-платформ.
Розподілений доступ до СІП можна представити через модель розподіленої системи, подану у вигляді схеми на рис. 2.3.2.
Сукупність прикладних процесів і БД, що використовуються спільно обчислювальними процесами в ІС, називають розподіленою системою (PC), а вузли мережі - вузлами PC.
Наприклад, вузлом РС може бути Web-сервер.
Один і той самий вузол мережі Internet може у загальному вигляді як ініціювати, так і виконувати транзакції. Концепція універсального клієнта та Web-серверів є базовою, що забезпечує розподілену обробку обчислень в Internet.
Рисунок 2.3.2 - Розподілена модель транзакцій е-бізнесу в Internet
Універсальний клієнт (браузер) забезпечує взаємодію із серверами застосувань, а також інтерпретацію та візуалізацію HTML-документа. Функція сервера - передача інформації за запитом клієнта. Функціональність і ефективність сервера здебільшого залежать від технології обробки інформаційних ресурсів. Для застосувань, що потребують потужної внутрішньої обробки даних (приміром, складна бізнес-логіка, яка реалізується з боку сервера), передбачені стандартні способи відповідного розширення потужності сервера, що можна здійснити шляхом приєднання додаткових серверів до Web-сервера.
Сучасні підприємства потребують якомога швидшого реагування на нові запити бізнесу, прозорої інтеграції і гнучкої взаємодії з новими партнерами і замовниками, що можна забезпечити через сервіс-орієнтовану архітектуру (СОА). Це парадигма, що призначена для проектування, розробки й управління застосунками у мережевому середовищі. Перехід до СОА відкриває можливість для ефективної реалізації розподілених обчислень у мережі Internet. Цей стандарт дає змогу вирішувати інтеграційні розподілені задачі.
Сервіс-орієнтірована архітектура допомагає ІТ-підрозділам підприємств ефективно вирішувати нові завдання, що постають перед ними. СОА призначена для інтеграції застосунків за допомогою "зв'язування" послуг без написання нового програмного коду. Бізнес-система може вчасно реагувати на зміни умов середовища шляхом налагодження процесу обміну повідомленнями в автоматизованому режимі.
СОА перетворилася на практичну методологію створення інформаційних систем. За допомогою засобів, що входять у SOA Foundation (IBM), сучасні підприємства можуть оперативно приймати рішення щодо взаємодії динамічних систем (DS) на основі СОА. Це набір інтегрованого програмного забезпечення, що заснований на відкритих стандартах і складається з продуктів, які входять у сімейство програмного забезпечення проміжного рівня WebSphere.
Головна перевага СОА полягає в тому, що сервісна архітектура може бути використана як засіб для відображення бізнес-процесів на програмно-технічні ресурси і в подальшому забезпечувати розподілену підтримку даних і постійний реінжиринг бізнес-процесів.
Динамічна бізнес-система є відображенням бізнес-проекту, тому життєвий цикл СОА можна вважати віддзеркаленням модифікацій бізнес-проекту (рис. 2.3.3).
Рисунок 2.3.3 - Реалізація СОА на основі Web-сервісів
Для того, щоб отримати загальний ефект від використання ІКТ в бізнесі, необхідно здійснити таке: застосувати формальні засоби і мову моделювання для опису бізнес-проекту, потім його транслювати в базові конструкції та інші важливі артефакти ІС, постійно її вдосконалюючи в режимі реального часу залежно від потреб.
Побудова СОА є ітераційним циклічним процесом, який включає такі етапи:
1. Створення моделі. Моделлю називають перетворення загального уявлення про цілі і завдання бізнесу в бізнес-проект або у формалізовану модель.
2. Компоновка системи. У компоновці системи беруть участь архітектор підприємства, бізнес-аналітик, архітектор, IT-директор. Разом вони транслюють модель у компоненти системи. Кінцева мета компоновки - створення програмної моделі.
3. Впровадження. На етапі впровадження створюються інформаційний простір і застосунки, які функціонують у цьому просторі.
4. Управління. На цьому етапі оцінюються результати, а одержані відомості використовуються для вдосконалення бізнес-проекту і моделей на наступній ітерації створення СОА.
