- •Міністерство освіти і науки України
- •Теорія автоматичного кервання
- •Луцьк 2014
- •Тема 1. Вступ. Основні поняття та визначення теорії автоматичного керування
- •1.1. Відомості з історії розвитку так.
- •1.2. Суть автоматичного керування
- •1.3. Предмет і задачі курсу так. Основні поняття і визначення
- •1.4. Основні функціональні елементи сак
- •Тема 2. Класифікація систем автоматичного керування
- •2.1. Основні принципи керування
- •2.2. Класифікаційні ознаки систем автоматичного керування
- •V. За характером рівнянь, які описують систему:
- •Vі. За характером дії в часі:
- •VII. За зміною параметрів системи в часі сак поділяють на:
- •VIII. За точністю керування:
- •Тема 3. Математичний опис систем автоматичного керування
- •3.1. Аналіз і синтез сак
- •3.2. Математичні моделі сак. Рівняння динаміки і статики
- •Тема. 4. Сигнали випробування сак
- •4.1. Вступ
- •4.2. Часові характеристики
- •4.3. Частотні характеристики
- •Тема 5. Математичний опис систем автоматичного керування План.
- •5.1. Математичні моделі сак. Рівняння динаміки і статики
- •5.2 Основні властивості перетворення Лапласа
- •Теореми про граничні значення.
- •5.3 Форми запису лінійних диференціальних рівнянь.
- •5.4. Перетворення Фур’є. Частотні характеристики
- •5.5. Типові динамічні ланки та їх характеристики
- •Пропорційна ланка
- •Інтегруюча ланка
- •Коливальна ланка
- •Форсуюча ланка
- •Форсуюча ланка другого порядку
- •Ланка запізнення
- •5.6 Структурні схеми лінійних систем
- •Правила перетворення структурних схем
- •Обчислення передавальної функції одноконтурної системи
- •Обчислення передавальної функції багатоконтурної системи
- •5.7 Частотні характеристики системи
- •Тема №6. Стійкість лінійних систем автоматичного керування. Алгебраїчні критерії стійкості. План
- •Поняття стійкості
- •6.1. Поняття стійкості
- •6.2. Постановка задачі стійкості за о.М. Ляпуновим.
- •6.3 Умови стійкості лінійних систем автоматичного керування
- •6.4. Алгебраїчні критерії стійкості сак
- •Критерій стійкості Льєнара-Шипара. Критерій, запропонований 1914 року п. Льєнаром та р. Шипаром, є однією з модифікацій критерію Гурвіца:
- •7.1. Принципу аргументу.
- •7.3. Критерій стійкості Найквіста.
- •7.4. Аналіз стійкості за логарифмічними частотними характеристиками.
- •8.1. Стійкість систем із запізненням
- •8.2. Побудова зон стійкості
- •8.3. Структурна стійкість систем
- •Тема № 9. Методи оцінки якості регулювання лінійних систем
- •9.1 Поняття якості та показники якості систем керування
- •9.2 Прямі показники якості
- •9.3 Оцінка якості регулювання в усталеному режимі
- •9.4 Оцінка якості регулювання при гармонічних впливах
- •Якщо перехідний процес має 12 коливання, час досягнення першого максимуму:
- •9.5 Оцінка якості регулювання за розташуванням коренів
- •9.6. Інтегральні оцінки якості перехідних процесів
- •9.7. Частотні методи оцінки якості регулювання
- •9.8. Чутливість систем автоматичного керування
- •Тема № 10. Забезпечення стійкості, підвищення якості регулювання і синтез лінійних систем
- •10.1. Загальні положення
- •10.2. Коректувальні пристрої
- •Тоді у цьому діапазоні частот маємо:
- •10.3. Перетворювальні елементи
- •10.4. Підвищення точності в усталених режимах
- •10.5. Забезпечення стійкості й підвищення запасів стійкості
- •10.6. Синтез коректувальних пристроїв за логарифмічними амплітудно-частотними характеристиками
- •Список рекомендованої літератури
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
10.3. Перетворювальні елементи
К
оректувальні
пристрої систем регулювання здійснюють
перетворення сигналу керування. Для
цього їх складають з елементів, які
називають перетворювальними.
Використовують електричні, механічні,
гідравлічні, пневматичні та інші
перетворювальні елементи. Більш докладно
розглянемо пасивні
чотириполюсники постійного струму.
Це електричні ланцюги, які складаються з резисторів, конденсаторів та індуктивностей. Загальна схема пасивного чотириполюсника зображена на рис. 10.4. Вхідна та вихідна напруги постійного струму позначені як U1 і U2 відповідно. Оператори опорів чотириполюсника: z1(s)=R1+1/(C1s)+L1s і z2(s)=R2+1/(C2s)+L2s, де Ri, Ci, Li – активні опори, ємності та індуктивності відповідно. Якщо повний опір навантаження є нескінченно великим, то передавальна функція пасивного чотириполюсника має вигляд:
Wп(s)=z2(s)/[z1(s)+z2(s)]. (10.23)
Змінюючи вид операторів опорів z1(s) і z2(s), а також значення Ri, Ci, Li, можна отримати велику кількість чотириполюсників, які описуються різними передавальними функціями Wп(s). Вартість пасивних чотириполюсників низька, а стабільність параметрів досить висока, тому вони знайшли широке застосування в САК, у яких сигналом керування є напруга постійного струму.
Основним недоліком пасивних чотириполюсників є те, що вони ослаблюють сигнал, крім того, при кінцевому значенні повного опору навантаження перетворення сигналу відхиляється від бажаного, що відповідає передавальній функції (10.23).
З точки зору математичного перетворення сигналу чотириполюсники розділяють на диференціюючі, інтегруючі, інтегро-диференціюючі. Диференціюючі чотириполюсники у визначеному діапазоні частот диференціюють сигнал і утворюють додатний зсув за фазою. Інтегруючі чотириполюсники у визначеному діапазоні частот забезпечують інтегрування сигналу і утворюють від’ємний зсув за фазою. Інтегро-диференціюючі чотириполюсники в одному діапазоні диференціюють сигнал, а в іншому – інтегрують його.
Н
айбільш
характерні схеми пасивних чотириполюсників
постійного струму, їх передавальні
функції та логарифмічні частотні
характеристики наведені у багатьох
книгах з теорії автоматичного керування,
а також у додатку Г.
Приклад. Визначити передавальну функцію чотириполюсника, схему якого наведено на рис. 5.5.
Параметри чотириполюсника: z1(s) = R1+1/(C1s) = (R1C1s+1)/(C1s); z2(s) = R2+1/(C2s) = (R2C2s+1)/(C2s). Відповідно до (5.23) передавальна функція має вигляд:
де k = C1/(C1+C2); T1 = R2C2; T2 = (R1+R2)C1C2/(C1+C2).
У
никнути
недоліків, що мають місце у пасивних
чотириполюсниках, можна за допомогою
перетворювальних елементів, побудованих
на операційних підсилювачах, тобто за
допомогою активних
чотириполюсників постійного струму
(додаток Д).
Загальну схему чотириполюсника зображено
на рис. 10.6.
Його передавальна функція з достатньою
точністю дорівнює:
Wa = - z2/z1. (10.24)
Знак мінус показує, що знак напруги U2 протилежний знаку U1 (фаза сигналу змінюється на 180). Активні чотириполюсники вдається виготовляти так, що вони здійснюють практично ідеальне диференціювання чи інтегрування сигналу. Коефіцієнт передачі може бути дуже значним. Крім того, можна легко виконати сумування декількох сигналів на вході. Усе це є суттєвими перевагами активних чотириполюсників.
В автоматичних системах використовують також пасивні чотириполюсники змінного струму, які перетворюють сигнал, що є модульованою напругою змінного струму. Виконують їх з резисторів і конденсаторів. Вони забезпечують приблизне диференціювання сигналу (обвідної модульованої напруги) у деякому діапазоні частот. При цьому частота зміни сигналу повинна бути значно меншою за несучу частоту н, тобто частоту змінного струму.
Крім розглянутих електричних перетворювальних елементів, застосовують також тахогенератори і тахометричні мости постійного і змінного струму, дросельні й ємнісні диференціатори змінного струму, а також більш складні елементи.
